Трудові та податкові аспекти прийому на роботу працівника-інваліда

Відповідно до ст. 17 Закону про захист інвалідів з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до ст. 172 КЗпП у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці. Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (ст. 55, 63 КЗпП).

Якщо працівник-інвалід бажає працювати неповний робочий час, то роботодавець має встановити відповідний графік його робочого часу.

Зверніть увагу! Тривалість щорічної відпустки працівника-інваліда ІІІ групи становить 26 к. д. відповідно до ст. 6 Закону про відпустки.

ЄСВ. Відповідно до частини 13 ст. 8 Закону про ЄСВ для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, ЄСВ нараховується у розмірі 8,41% на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які згідно п. 1 частини 1 ст. 7 цього Закону включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» для працюючих інвалідів.

Підставою для застосування цього розміру ЄСВ є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (п. 7 розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449).

Тож для підтвердження статусу працівника-інваліда підприємству потрібно мати копію довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії.

Зверніть увагу! ЄСВ нараховується в межах максимальної величини доходу для нарахування ЄСВ відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону про ЄСВ.

З 01.01.2016 р. максимальна величина доходу для нарахування ЄСВ становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п. 4 ч.1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

ПДФО та військовий збір. Наразі ніяких особливих правил розділом IV ПКУ для оподаткування зарплати працівника-інваліда III групи, який отримує пенсію, не встановлено.

Тож відповідно до п. 164.6 ПКУ у 2016 році базою для оподаткування ПДФО зарплати є нарахована зарплата зменшена на суму ПСП у випадках її застосування.

Тож, якщо працівнику буде нараховуватися зарплата, яка менше граничного її розміру для застосвування ПСП (у 2016 році -1930 грн), то її слід зменшити на відповідний розмір.

Відповідно до пп. «ґ» пп. 169.1.3 ПКУ на ПСП у розмірі 150% від загального розміру ПСП мають право працівники-інваліди І та ІІ групи. Отже, працівник-інвалід ІІІ групи має право на ПСП на загальній підставі у розмірі 50% прожиткового мінімуму працездатних осіб відповідно до п. 169.1.1 ПКУ (у 2016 році – 689 грн). Таке право за ним зберігається, навіть при отриманні пенсії, оскільки перелік умов та доходів, при наявності яких працівник не має право на ПСП, не містить доходу у вигляді пенсії або грошового забезпечення інваліда.

З 01.01.2016 р. ставку ПДФО для оподаткування зарплати слід застосовувати у розмірі 18%. Також не слід забувати й про утримання військового збору із суми нарахованої зарплати. Ставка військового збору становить 1,5%, при об’єктом оподаткування військовим збором є нараховані доходи, які перелічено у ст. 163 ПКУ (п. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), тобто, зокрема, сума зарплати працівника.