Щорічна відпустка надається працівникам за кожен рік безперервної роботи на підприємстві. При цьому право працівника на основний і додатковий відпустку повної тривалості у перший рік роботи, за загальним правилом, виникає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на підприємстві, в установі, організації. В іншому випадку, відпустка надається пропорційно до відпрацьованого на підприємстві часу (ст. 10 Закону України «Про відпустки»).
Однак саме для інвалідів можливе надання щорічної відпустки повної тривалості до закінчення шести місяців роботи в компанії, за їх бажанням.
Крім того, щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:
- жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
- особам віком до вісімнадцяти років;
- чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
- звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом з мобілізації, на особливий період або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
- сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
працівникам, які навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою; - працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
- працівникам, які мають путівку для санаторно-курортного лікування;
- батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу;
- в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Тривалість відпустки для осіб з інвалідністю
Щорічна основна відпустка особам з інвалідністю 1 і 2 груп надається тривалістю 30 календарних днів; особам з інвалідністю 3 групи – 26 календарних днів.
Щорічна додаткова відпустка особам з інвалідністю надається на таких же умовах, що і звичайним співробітникам. Наприклад, за особливий характер роботи (роботу з комп’ютером) – додатково 4 календарних дні.
Особи з інвалідністю також мають право на відпустку без збереження заробітної плати, який повинен бути наданий роботодавцем за бажанням працівника в обов’язковому порядку:
- для інвалідів 3 групи – до 30 календарних днів щорічно;
- для інвалідів 1 і 2 групи – до 60 календарних днів щорічно (п.6,7 ч.2 ст. 25 Закону «Про відпустки»).
Порядок надання відпустку особам з інвалідністю
За загальним правилом, черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, ніж за два тижні до встановленого графіком терміну.
Особам з інвалідністю щорічна відпустка має бути наданий у зручний для них час, за їх бажанням (п. 2) ч.13 ст. 10 Закону «Про відпустки»).Також право на одержання щорічної відпустки у зручний для них час мають:
- особи віком до вісімнадцяти років;
- жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
- жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
- одинока мати, батько, опікуни, піклувальники або інші самотні особи, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
- дружини військовослужбовців;
- ветерани праці та особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
- ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
- батьки – вихователям дитячих будинків сімейного типу;
- інші особи, у випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Джерело: ПростоПраво