20 травня, на засіданні Уряду прийнято постанову КМУ від 20 травня 2020 р. № 383, яка визначає єдиний механізм оцінювання ризиків від провадження господарської діяльності та механізм проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою України з питань праці. Йдеться про такі сфери діяльності як охорона праці, промислова безпека, гігієна праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праця, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду.
Реалізація постанови сприятиме забезпеченню єдиного підходу до планування перевірок, поліпшенню якості нагляду, зменшенню кількості планових заходів Держпраці з урахуванням трьох ступенів ризику діяльності суб’єктів господарювання, забезпеченню прозорості діяльності посадових осіб Держпраці та прийнятих ними рішень за наслідками перевірок.
Так, постановою визначаються такі критерії оцінки ризиків:
-
наявність об’єктів підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки у суб’єкта господарювання;
-
наявність найманої праці у суб’єкта господарювання;
-
наявність нещасних випадків у суб’єкта господарювання;
-
спосіб видобування суб’єктом господарювання корисних копалин;
-
наявність порушень законодавства у визначених сферах.
Кількість суб’єктів господарської діяльності, які віднесені до кожного із трьох ступенів ризику:
-
високий ступінь ризику – 82065;
-
середній ступінь ризику – 221434;
-
незначний ступінь ризику – 414132.
Віднесення суб’єктів господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатках 3, 4, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів — до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів — до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів — до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються щодо суб’єкта господарювання, що віднесений до:
високого ступеня ризику — не частіше ніж один раз на два роки;
середнього ступеня ризику — не частіше ніж один раз на три роки;
незначного ступеня ризику — не частіше ніж один раз на п’ять років.
