Мінфін Наказом від 09.05.2023 №239 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 22 червня 2023 р. за №1037/40093) затвердив зміни до свого Наказу від 28.09.2015 №841 “Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання”. З текстом Наказу можна ознайомитися тут.
Наказом №239 затверджено:
- форми Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт – замість форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт;
- Порядок складання Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт – замість Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.
Коли застосовувати нову форму?
Аналіз наказу наведемо в окремій аналітиці. А далі коротко розповімо про зміни.
Чому змінюють форму авансового звіту?
Згідно з оновленим пп. 170.9.4 ПКУ, авансовий звіт подаватимуть у разі:
а) наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до підпункту 170.9.1 ПКУ, з метою розрахунку суми ПДФО (а отже, і ВЗ);
б) використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).
Тобто, наприклад, якщо ваш працівник повернувся з відрядження, надав усі документальні докази перебування у відрядженні та понесених витрат (за наявності) і повернув увесь невикористаний залишок коштів, оподатковуваного доходу за таким відрядженням у нього немає. І подавати авансовий звіт він не зобов’язаний. Звісно, якщо він не використовував на ці витрати (крім добових) готівку.
Але працівник може подати авансовий звіт після кожного відрядження, і роботодавець може від нього його вимагати.
Поки що діє стара форма авансового звіту. Тому можна діяти за старими правилами. Адже за «зайвий» авансовий звіт вас точно не оштрафують. Про це ми докладно писали тут.
А от після офіційного опублікування Наказу №239 потрібно буде вже діяти за новими правилами та використовувати тільки нову форму звіту.