За інформацією окремих народних депутатів, такі зміни погоджено у законопроект №5559 про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів). Документ був схвалений у першому читанні парламентом у липні, а тепер готують до другого читання.
У пояснювальній записці зазначено, що проект розроблено з метою визначення правових та організаційних засад функціонування системи запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів), та пов’язаних із ними осіб.
Отже, особа є олігархом, якщо відповідає щонайменше трьом з таких ознак:
1) бере участь у політичному житті;
2) має значний вплив на засоби масової інформації (ЗМІ);
3) є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку;
4) підтверджена вартість активів особи перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
За даними народних депутатів, до пропонованих змін до другого читання, додається новий суб’єкт – представник олігарха: особа, яка проводить зустрічі (розмови) з публічними службовцями від імені та/або в інтересах олігарха.
Олігарх вважається таким, що бере участь у політичному житті, якщо пов’язаний або є
- Президентом України,
- Головою Верховної Ради України,
- Першим заступником та заступником Голови Верховної Ради України,
- народним депутатом України,
- Прем’єр-міністром України,
- Першим віце-прем’єр-міністром України,
- Віце-прем’єр-міністром України, Міністром, його першим заступником та заступником, керівником іншого центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України,
- Головою Служби безпеки України,
- Генеральним прокурором,
- Головою Національного банку України,
- керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його Першим заступником та заступником, обіймає посаду у керівних органах політичної партії,
- фінансує діяльність політичної партії, політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.
Рішення про визнання особи олігархом приймається Радою національної безпеки і оборони України (РНБО) на підставі подання Кабінету Міністрів України, члена РНБО, Національного банку України, Служби безпеки України або Антимонопольного комітету України.
До другого читання, за інформацією окремих депутатів, мають додати норму про обов’язок викликати потенційних олігархів на засідання РНБО, обов’язок членів РНБО аргументувати, чому вони відносять особу до олігархів, і розглядати заперечення самих олігархів.
Рішення про визнання олігархом є підставою для включення таких осіб до Реєстру олігархів. Реєстр є електронною інформаційно-телекомунікаційною системою, призначеною для публікації та обробки інформації про олігархів та осіб, які подають декларації про контакти, з метою забезпечення доступу до інформації про таких осіб та застосування до них заходів впливу.
На офіційному вебсайті РНБО забезпечується відкритий цілодобовий доступ до Реєстру з можливістю його перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних.
Реєстр олігархів має містити такі відомості:
1) рішення РНБО про визнання особи олігархом та обґрунтування прийняття такого рішення;
2) прізвище, ім’я та по батькові олігарха;
3) декларації про контакти з олігархом або його представниками;
4) рішення РНБО про виключення особи з Реєстру та обґрунтування прийняття такого рішення.
До другого читання мають також додати норму, яка зобов’яже вказувати інформацію про юридичних осіб, бенефіціаром яких є олігарх, та про осіб та партії, на політичну діяльність яких олігарх давав кошти.
Олігархам, які включені до Реєстру, забороняється:
1) здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій;
2) бути покупцем у процесі приватизації об’єктів великої приватизації.
У випадку контакту публічного службовця з олігархом або його представником такий службовець зобов’язаний подати декларацію про контакти. Під контактом розуміється зустріч та розмова (у тому числі проведені онлайн) будь-якого змісту. Олігархи та їх представники зобов’язані перед початком зустрічі (розмови) повідомляти публічних службовців про факт включення відомостей про себе до Реєстру. Подання декларації здійснюється не пізніше наступного дня після контакту. Якщо декларація не буде подана посадовців мають звільнити.
Рішення про виключення з Реєстру приймається у випадку встановлення факту відсутності у такої особи не менше двох ознак олігарха.
У свою чергу у Головному науково-експертному управлінні (ГНЕУ) вказали, що відповідні функції для Президента і РНБО не передбачені українським законодавством. Також застерегли, що можливі зловживання.
Совет национальной безопасности и обороны «включил» систему автоматического мониторинга олигархов. Об этом заявил секретарь СНБО Алексей Данилов на брифинге по итогам СНБО 17 сентября.
«Аппарату СНБО была поставлена задача разработать систему мониторинга. У нас сегодня был отчет о том, что в Аппарате СНБО разработана и введена в эксплуатацию в августе 2021 года современная информационно-аналитическая система, которая имеет систему третьего класса наивысшего уровня сложности.
Она сможет в процессе своей деятельности осуществлять мониторинг всех тех людей, которые после принятия закона об олигархах в Верховной Раде будут под системой нашего мониторинга»
– рассказал Данилов.
Он также рассказал, что «таких систем в нашей стране почти нет», и она сможет работать с документами для служебного пользования и секретными.
17 сентября Комитет ВР по вопросам национальной безопасности рекомендовал Верховной Раде принять во втором чтении законопроект об олигархах.
Виступає із словами підтримки та роз’ясненнями “Головний Рупор правди” та боротьби із всім “податковим злом” Д. Гетманцев
Законопроект Президента не містить норм позасудової відповідальності. Реєстр олігархів – це не міра юридичної відповідальності, це міра превенції, міра, спрямована на попередження і перешкоджання об’єднанню політичних, економічних і медійних ресурсів в одній точці, в одній особі. Обмежить закон свободи конкретних людей? Звісно. І обмежить більш того, що записано безпосередньо прямо в законопроекті (участь у великій приватизації або фінансування партій). Сам факт включення особи до реєстру є підставою для додаткових обмежувальних наслідків як на міжнародному рівні, так і всередині країни. Однак, такі обмеження абсолютно виправдані в процесі боротьби з політичною корупцією на вищому рівні. Борючись з корупцією, ми вводимо обмеження і робимо повністю прозорою життя публічних державних діячів. Це зрозуміло, справедливо і не викликає суперечок. Посада зобов’язує. Чому, в даному випадку, ми не можемо попередити вплив на життя країни з боку особи, яка навмисно займається політичною корупцією, вибудовуючи досить складні багаторівневі конструкції?
Абсолютно не спроможні також контраргументи про те, що проблеми не було б, якби АМКУ працював краще. Так, можливо, і АМКУ, і НКРЕ, і інші органи, що відповідають за демонополізацію, повинні працювати більш ефективно. Але, на жаль, наша українська проблема виходить далеко за рамки АМКУ, НКРЕ, Кабміну або навіть Кримінального кодексу. Проблема олігархату ширше, і в нашому суспільстві вона має такі масштаби і такий високий рівень, що один з органів сам по собі навряд чи зможе ефективно з цим боротися. Зрештою, ми зобов’язані на правовому рівні ідентифікувати, визначити проблему, щоб боротьба з нею увінчалася успіхом.
Законопроект 5599 – це лише один з кроків нашої послідовної політики, спрямованої на протидію згубному явищу. Давайте згадаємо наш антіофшорний закон 1210 (446), дія якого зараз намагаються перенести правдами-неправдами ті ж олігархічні групи. Реформоване нами законодавство про фінансовий моніторинг. Приєднання України до FATCA і до міжнародних угод про автоматичне обмін податковою інформацією. Законопроект 5600, спрямований на скасування податкових пільг, колись пролобійованих великим бізнесом через ВР. 5599 – один крок. Крок не остаточний, але вкрай важливий.
Ми абсолютно усвідомлюємо, що рівень протидії в прийнятті законопроекту буде досить серйозним. Однак, будемо чесні, саме олігархи (не їхня лобісти, обслуговуючий політичну корупцію персонал, а саме олігархи) як ніхто зацікавлені в тому, щоб почати життя з нового аркуша. Цивілізовані правила гри, закон один для всіх, рівні справедливі податки, цивілізовані суди капіталізують їх бізнес. Бізнес першої десятки найбагатших українців, якщо фізично перемістити його в Польщу, буде коштувати в 10 разів дорожче просто тому, що він в Польщі, просто тому, що там правова, правоохоронна, будь-яка інша інфраструктура набагато розвиненіші, а принцип «закон один для всіх »- це не просто політичне гасло. Тому олігархи, які вже давно пройшли період первинного накопичення капіталу
