Депутати Верховної Ради подали понад 10 тис. Поправок до законопроекту №5600 про зміни до Податкового кодексу щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Яка ймовірність використання спецпроцедури до його розгляду?
Точна кількість правок – 11 407, з яких близько 1,5 тис. Враховані. Сьогодні говорити про розгляді кожної правки в залі – безглуздо, тому що така кількість правок заблокує Раду на дуже тривалий період часу.
Я буду рекомендувати комітету і монобольшінству процедури постатейного розгляду законопроекту. Суть її полягає в тому, що депутати голосують за статтю в редакції комітету, якщо вона не проходить, то депутати йдуть по кожній поправці в цій статті. Відповідно, нам потрібно буде не 11 тис. Голосувань, а до 100 голосувань.
Один з опозиційних депутатів звинуватив Вас у тому, що законопроект №5600 цитую “про великому переліку підвищення податків, які заплатять пересічні українці – близько 50 млрд гривень”, це правда?
Ну це дурість. На жаль, наша опозиція в своїх діях як правило керується власними політичними амбіціями, огульно критикуючи все, що робить влада, а не інтересами країни. Це така наша давня українська політична традиція. Але в даному випадку, мова скоріше йде про те, що законопроект №5600 (як багато податкові закони) дійсно складний і колезі складно (навіть незважаючи на досвід роботи в нашому комітеті) самостійно розібратися в його тексті. Однак, я завжди готовий допомогти депутатам, пояснивши їм всі нюанси запропонованого регулювання проектом, який стосується виключно скасування податкових пільг і прогалин, допущених в НК в минулих каденціях ВР внаслідок політичної корупції.
Коли прогнозуєте прийняття законопроекту в цілому, чи є вже потрібна підтримка його в залі?
Я прогнозую його прийняття в цілому у вересні. У нас є позиція Президента, відповідно, і монобольшінства. Ті гострі кути, які були в законопроекті і дійсно були дискусійними в процесі консультацій з Мінфіном в таблиці нам вдалося зняти. А таке кричущі скільки разів ви редагували до даного законопроекту – це бажання фінансово-промислових груп заблокувати його розгляд.
7 вересня розпочинається шоста сесія Ради. Які ключові зміни податкового законодавства будуть прийняті в цьому політичному сезоні?
Ми очікуємо, що законопроект №5600, який йде під бюджет 2022 року, буде основним податковим законопроектом цієї осені. Також у нас є деякі рішення, які ми повинні прийняти в сфері податків, наприклад “Дія city”, також податкову частину грального бізнесу. Також є законопроект про внесення змін до Податкового кодексу в сфері оподаткування сільського господарства №5636, який складніше законопроекту №5600 в частині підтримки.
Як оцінюєте вже перші результати легалізації грального бізнесу, який результат очікуєте за 2021 рік?
Насправді ми бачили дивну позицію парламенту щодо легалізації грального бізнесу – з одного боку Рада легалізувала гральний бізнес, з іншого, – на рік відклала зміна податкової частини. Тільки на останньому пленарному тижні 5-ої сесії законопроект був прийнятий в 1-му читанні. Зараз ми готуємо його на 2-е читання, я не думаю, що там будуть якісь суттєві зміни. Суть в тому, що багато в чому ліцензії не отримують ті суб’єкти господарювання, які не можуть спрогнозувати податкові наслідки для себе. Наприклад, гральні автомати, за чинною редакцією податкового кодексу повинні всі 100% свого заробітку заплатити гравцеві і в бюджет, тобто собі не можна залишити ні копійки. У них ставка податку – це 10% від обороту, а, згідно із законом про легалізацію, 90% – це мінімум для призового фонду гральних автоматів. Звісно, ніхто не хоче отримувати таку ліцензію, якщо не хоче ухилятися від податків. Так що потрібно це поміняти.
Зараз понад 1 млрд гривень зібрано від тільки ліцензій. Якщо ми проголосуємо цей законопроект у вересні, то цифри надходжень суттєво збільшаться.
У нас безліч служб таксі працює за готівку, тобто “в чорну”. На вашу думку, чи треба вводити систему фіскального контролю над таксі?
Так.
Якою вона може бути?
Ми зараз проводимо робочі групи щодо цього законопроекту. Депутат від “Слуги народу” Юлія Діденко займається цим напрямком. Ми повинні зобов’язати кожного таксиста мати програмний РРО, який не складає труднощів встановити на телефон. Це може бути індивідуальна зайнятість або робота з службами таксі. Нам в двох випадках принципово, щоб, з одного боку, реєстрація таксиста і облік його діяльності були простими (наприклад, через портал “Дія”), але все здійснювалося “в білу”. Ми дійсно, хочемо вивести цей ринок з тіні.
Чи не думаєте, що буде така ж ситуація як з ФОПамі, коли почалися масові мітинги? Потім Рада все-таки відстрочила введення РРО для них на 2022 рік.
Ви ж знаєте, що я був проти цієї відстрочки.
Щось, напевно, може відбуватися. А що Ви пропонуєте? Залишити все як є? “Волков бояться – в ліс не ходити”. Ціла галузь не може працювати за готівку, нам треба з цим боротися. Ми повинні приймати рішення на користь всього народу України, а не йдучи на поводу тих, хто бореться за своє “право” на тінь і не платити податки. Ця наша робота – приймати важливі непопулярні рішення для країни.
Та ж ситуація у нас і з маршрутками, наприклад, київська влада постійно відкладає обов’язкове встановлення валідаторів в маршрутному таксі.
Я не знаю мотивів київської влади по перенесу рішення. Вважаю, що це, як прийнято у нас, крок на зустріч бізнесу, який “вбивають”. Якщо так, то це “популізм і вулична демократія”. І в такому випадку ми говоримо про ту ситуацію, яка склалася в країні в цілому. Так цивілізація не працює. Наш комітет, а за ним і більшість в ВР приймають дуже непопулярні рішення, але потрібні, не дивлячись на прояви вуличної демократії, з використанням яких намагаються маніпулювати владою. Ми з вами повинні відмовитися від “вуличної демократії”, якщо ми хочемо в Європу. Центральна влада в нашій особі цим займається, ми не заграємо з цими групами людей і не йдемо у них на поводу. Влада зобов’язана тримати удар.
Але насправді, бізнес таксі не віддає собі звіт в тому, що фіскалізація в його інтересах набагато більше, ніж в чиїх би це ні було. Вони зараз ухиляються від податків, маючи на цьому додаткову маржинальність, але за рахунок того, що водій може вкрасти гроші, за рахунок того, що вони не можуть здійснити нормальну внутрішню логістику грошей і змушені користуватися іноземними рахунками, що також небезпечно, вони несуть додаткові ризики та багато втрачають. РРО дає можливість спокійно контролювати весь бізнес-процес.
Щодо громадського транспорту – це рішення тільки місцевої влади?
Ні, якщо ми з вами говоримо про перевезення як такої, ми ж не робимо з вами відмінність який вид транспорту, а ми говоримо про перевезення.
Тобто ця система може бути введена в громадський транспорт?
Я не виключаю. Я не можу говорити про остаточну моделі, вона ще обговорюється і немає законопроекту. Але я не виключаю, тому що обговорення того, як вивести з тіні громадський транспорт в цілому є.
В кінці минулого року ви повідомили, що допускаєте зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці з 2022 року. Чи є напрацювання по цьому напряму? Або може вже є написаний законопроект? Або ж поки відмовитеся від цієї ідеї?
Законопроект є, ми вже його направили в Міністерство фінансів, яке шукає компенсатори для прийняття такого рішення. Я не думаю, що це буде з 2022 року, а скоріше з 2023 року. Робота йде, буде законопроект, який зменшує оподаткування на фонд оплати праці, стимулює подачу людьми декларацій.
В одному з інтерв’ю ви заявили, виведення зарплат з тіні це самий останній етап детінізації. Коли прогнозуєте реалізацію цього “останнього етапу”, чи дійсно реально масове виведення зарплат з тіні?
Це ж процес, я вам точно не назву дату. Для цього робиться дуже багато: фіскалізація, яка може бути введена з наступного року; податкова амністія, слідом за якою прийдуть непрямі методи податкового контролю; новий трудовий кодекс. Ми з вами повинні розуміти, що виведення зарплат з тіні це самий останній етап детінізації і як би на зустріч цьому ми можемо говорити про зниження податкового тиску на фонд оплати праці. Для того, щоб це запрацювало, ми повинні розібратися з більш кричущою тінню, наприклад, з підакцизними товарами, контрабандою. Це перший етап, який ми пройшли точно не до кінця, хоча значні перемоги вже є.
Встигнете за свою каденцію в парламенті побороти зарплати “в конвертах”?
Проблема в тому, що це питання вирішується не стільки на рівні законодавчих змін, скільки на рівні виконавчої влади, це питання більше до Мінфіну, Податкової і Бюро економічної безпеки. З свого боку, ми можемо і будемо говорити про зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, але є нюанс – працювати в тіні математично завжди буде вигідніше. Тому проблему не вийде вирішити тільки пряниками. Головне, що ми повинні зробити в частині боротьби зарплат “в конвертах” – це зробити цю виплату настільки дорогий (перевірки, адміністрування, штрафи), щоб різниця між легальною ставкою податку і вигодою від оптимізації була незначною і тут ключова роль Податкової та правоохоронних органів.
Пакет законопроектів по податкової амністії вже прийнятий. Чи вистачить року з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року для реалізації податкової амністії в повну силу?
Більше за. Різні терміни амністій застосовувалися в світі, але ми планували спочатку на 9 місяців її виводити, потім вирішили на рік. Цього цілком достатньо.
І який економічний ефект очікуєте протягом зазначеного періоду?
Ми хочемо, в першу чергу, через податкову амністію дати можливість нашим громадянам вийти з тіні. Ми повинні створити для них процедуру, скориставшись якою, вони б вийшли з тіні перед тим, як будуть введені додаткові методи податкового контролю. Я маю зараз на увазі правила anti-BEPS, автоматичний обмін податковою інформацією, фінансовий моніторинг, все те, що вводиться з 2022-2023гг. Перед тим як ми все це введемо, ми повинні дати можливість людям вийти з тіні. Це і є головна мета амністії.
Друга мета – повернути гроші в економіку і з-за кордону, і “з-під матраців” і дати можливість цим грошам заробляти інші гроші для їх власників і для економіки країни.
Третя мета – фіскальна. Звичайно, ми б хотіли, щоб в бюджет надійшли якомога більше грошей, але вона не пріоритетна. Ми не оголошуємо прогнози щодо сум надходжень до бюджету. Ми говоримо, що 50 млрд доларів – це гроші, які лежать у наших громадян “в тіні” і ми хочемо хоча б третину вивести в “білу”.
У нас в кінці цього року держбюджетом передбачено зростання мінімальної зарплати. Чи не буде стрибка цін через зростання мінімалки?
Це складне питання, тому що він вимагає економічних розрахунків. Підвищення рівня заробітних плат впливає на інфляцію, але, якщо враховувати українські реалії, які полягають у тому, що підвищення мінімалки – це більшою мірою не підвищення рівня зарплат, то це в більшій мірі виведення цих зарплат з тіні.
Чи планується підвищення мінімалки у 2022 році? На скільки?
Так, планується. Скільки точно, побачимо вже з проекту бюджету на 2022 рік. У бюджетній декларації йдеться про підвищення на 200 грн. Але ж ми вже підняли мінімальну зарплату вище рівня та Білорусі і Росії.
Відомо, що законопроект про накопичувальних пенсії почали писати з нуля. У цьому задіяли і НКЦБФР і Мінсоцполітики та багатьох інших. Коли документ може бути зареєстрований в парламенті?
Я не знаю про те, що почали писати з нуля, але знаю, що законопроект на рівні комітету зараз є і на його рівні допрацьовується. Коли ми побачимо його в остаточному варіанті мені складно сказати. Хотілося б, щоб це було до кінця року.
Що в ньому може бути нового? Тому що вже писалося кілька законопроектів і багато копіювали один одного.
Передбачається і обговорюється можливість створення другого рівня пенсійного забезпечення шляхом відрахування від зарплат співробітника і працедавця відповідних платежів, причому відрахування роботодавця прив’язані до відрахувань співробітника. Чим більше відрахування співробітника, тим пропорційно більше відрахування роботодавця. Співробітник сам може прийняти рішення скільки йому відраховувати в бюджет зі своєї зарплати і тоді роботодавець повинен буде пропорційну суму перераховувати також на накопичувальну пенсію співробітника.
Чи задоволені ви роботою Податкової служби?
Десь задоволений, а десь ні. Не можна однозначно відповісти. У частині підакцизних товарів вкрай незадоволений, в частині ПДВ – дуже задоволений. Це ж не питання моїх смаків і особистих відносин, а питання цифр. Якщо ми бачимо рік до року зростання, перевищення планів, то, звичайно ми задоволені. Якщо ми не бачимо цього в підакцизні товари, наприклад, тютюні або горілці, то це викликає незадоволення роботою. Я не бачу системних помилок в роботі Податкової, якщо не брати до уваги підакцизних товарів.
А роботою Митної служби?
Тут у нас є теж перевиконання планів рік до року, але я б не кваліфікував це як досягнення, тому що зростає імпорт, отже, зростають, відрахування. На жаль, поки що на митниці у нас ситуація не змінюється кардинально. Є окремі поліпшення, але кардинальних змін ми не бачимо і хотілося, щоб Митниця реформувалася більш ретельно і з більш високим темпом.
Олексій Любченко сказав, що НБУ повинен узгоджувати свою політику з урядом. Чи згодні ви з цією ідеєю?
Я не знаю наскільки точно Ви процитували Віце-прем’єра, але те, що НБУ не повинен погоджувати свою політику ні з ким крім з НБУ написано в законі про нього. Любченко, можливо, мав на увазі те, що основна мета НБУ, а це монетарна стабільність, повинна забезпечуватися не на шкоду економічному розвитку країни, а сполучатися з ним. НБУ при визначенні своєї політики щодо забезпечення стабільності гривні і не на шкоду їй, повинен брати до уваги потреби розвитку нашої економіки. Не думаю, що Любченко хотів, щоб НБУ переслідував виключно мета розвитку економіки, – цього ніколи не буде. НБУ може сполучати цю мету зі своєю основною метою, але завжди в пріоритеті буде стабільність гривні і це правильно.
Кабмін ініціює оподаткування витрат населення на придбання цінних активів. Чи підтримуєте таку уряду? Якщо так, то чому?
Мова йде не про оподаткування витрат, мова йде про непрямі методи податкового контролю за доходами. На сьогоднішній момент ваш дохід контролюється прямим методом. У цивілізованих зарубіжних країнах існує непрямі або непрямі методи фінансового податкового контролю. Це коли ви берете гроші і купуєте щось, а податкова бачить ваш витрата, який повинен відповідати вашому доходу за все життя. Якщо є невідповідність, то податкова за їх пропозицією може донараховувати звичайну ставку податку на різницю. Власне, амністія – це теж про це, тому що це можливість вийти “в білу” до моменту, поки не запрацюють ці правила і відповідно отримати документ однозначно підтверджують законність походження твоїх доходів.
Треба обговорювати ще цей законопроект, але в цілому сама ідея відповідає практиці зарубіжних країн.
Як йдуть справи всередині фракції? Наскільки вона консолідована? Хто у фракції підтримує Вас найбільше?
Вона консолідована більш ніж, скажімо, це було рік тому. Мене підтримує вся фракція, як і я підтримую переважна більшість членів фракції, тому що ні я, ні колеги не робимо якісь дурниці або протягаємо “шкурники”, а дискусії, які періодично виникають у фракції не про особистості, а виключно про питання, проблемах і різним баченням їх вирішення.
Часто ви спілкуєтеся з Президентом або з Прем’єром?
Досить часто, кожного тижня, можна сказати.
Чи поділяють вони Вашу точку зору на податкову політику?
Абсолютно поділяють. У нас, звичайно, є дискусія, в ході якої точка зору може бути відкоригована. Як правило моя (сміється). Але Президент, звичайно, чує аргументи.
А з Прем’єром?
З ним теж саме, але з питань публічних фінансів ми більше спілкуємося з міністром фінансів. Але з Прем’єром точно також – він чує, йде на контакт і розуміє, що ми робимо спільну справу. У нас немає ніяких принципових неузгодженостей.
Чи задоволені ви роботою міністра фінансів Марченко?
Є плюси і мінуси в роботі будь-якого чиновника, в т.ч. мене, в т.ч. і міністра фінансів. Однозначно позитивна оцінка цифрам доходів до бюджету. Серед зауважень – необхідно зробити більш системною роботу по виконанню видаткової частини бюджету.
Запозичення … Це досить складне питання. І тут критикувати міністра складно, хоча у нас є недовиконання плану по запозиченнях, але, з іншого боку, він бере стільки грошей в позику, скільки необхідно для покриття нашої заборгованості і дефіциту бюджету, таким чином економлячи державні гроші. Думаю, ми повинні дати йому можливість оперативної самостійності в даному дуже делікатному питанні, а не намагатися тиснути на нього на користь тих рішень, які ми вважаємо правильними з висоти власної дзвіниці.
Ми приходимо до завершення переговорів за програмою МВФ, у нас є 2 пункту, які, я впевнений, що будуть виконані. Відповідно, ми отримаємо фінансування від Єврокомісії, вже отримали фінансування від МВФ в частині виконання всесвітньої програми з оздоровлення економіки. Я вважаю, що в публічних фінансах у нас до кінця року має бути все більш-менш нормально.
Чи замінять Марченко на посаді міністра фінансів восени?
Ні, я не вважаю, що таке буде.
Як ви в цілому оціните податкове навантаження на бізнес в Україні? Чи не призведе підвищення податків до тінізації економіки?
Ось ви повторюєте мантру адептів церкви одночасної скасування податків і підвищення зарплат вчителям. Мені ці хлопці нагадують секту антіковідчіков, знаєте, тих, хто заперечує коронавірус. Таких багато зараз. У них є свої пророки, групи в соціальних мережах, свої мантри типу “всесвітньої змови фармкомпаній” або “злочинного уряду, яке приховує від нас відсутність коронавируса з метою встановити диктатуру”, або “лікування коронавируса відваром кропиви”. Рівень аргументації і дискусії у них практично однаковий. Це рівень віри. Ми ж можемо вірити, що Земля спочиває на трьох китах? Можемо! Більш того, при бажанні знайдемо для цього тисячу аргументів, тим більше з нами були згодні предки … Так само і з податками. У цих псевдоекономічна сектах є кілька міфів, один з яких про те, що Гетманцев підвищує податки. Важливо не ставити їм питання які конкретно податки. Не можна ставити під сумнів істинність віри (сміється). Адже відповіді на це питання немає. Як немає і предметної дискусії. Тому що податки ми не підвищуємо, ми прибираємо пільги в оподаткуванні великого бізнесу, що утворилися внаслідок політичної корупції, ми змушуємо цілі галузі вийти з тіні? Це так. А нам цього не треба робити? Тоді давайте чесно скажемо, що ми не прагнемо до добробуту Польщі, нас задовольняє рівень багатства Гватемали або Непалу. Головне, щоб діти були здорові і вірили в те, що податки, як і держава – це абсолютне зло. ми прибираємо пільги в оподаткуванні великого бізнесу, що утворилися внаслідок політичної корупції, ми змушуємо цілі галузі вийти з тіні? Це так. А нам цього не треба робити? Тоді давайте чесно скажемо, що ми не прагнемо до добробуту Польщі, нас задовольняє рівень багатства Гватемали або Непалу. Головне, щоб діти були здорові і вірили в те, що податки, як і держава – це абсолютне зло. ми прибираємо пільги в оподаткуванні великого бізнесу, що утворилися внаслідок політичної корупції, ми змушуємо цілі галузі вийти з тіні? Це так. А нам цього не треба робити? Тоді давайте чесно скажемо, що ми не прагнемо до добробуту Польщі, нас задовольняє рівень багатства Гватемали або Непалу. Головне, щоб діти були здорові і вірили в те, що податки, як і держава – це абсолютне зло.
А якщо говорити про податкове навантаження, – вона середня по країнам Організації економічного співробітництва і розвитку. Наші ставки податків трохи менше, ніж середньому в Європі. А бізнес обтяжений не оподаткування, а нерівними правилами гри, збільшеною недосконалу судову і правоохоронною системою, відсутністю елементарної безпеки. Але ми ці питання вирішуємо.
Критики називають Вас “латентним соціалістом”. Чи згодні ви з цим?
Критики називають мене по-різному і не завжди цензурно (сміється). Я завжди вдячний за справжню і змістовну критику, а “корисні й марні ідіоти в соцмережах” – це не критики, це просто блогери, які не цілком кваліфіковані для будь-яких змістовних висновків. До слова, ці оцінки часто даються в рамках ритуальних обрядів згаданих мною сект антіналожніков-анархістів (сміється).
Якщо серйозно, на сьогоднішній момент, будь-які ідеологічні вчення в чистому вигляді себе вичерпали. Я ніколи не буду реалізовувати в своїй країні комунізм, соціалізм або інший “ізм”, крім прагматизму. Але поки, єдине правило, яке ми впроваджуємо з самого початку, з 2019 року – це “закон один для всіх”. Якщо ми змушуємо ФОПів встановити касові апарати, то ми хочемо, щоб бізнес працював “в білу”, а величезний магазин на Хрещатику не вступався від оподаткування, мімікріруя під ФОПів. Якщо ми хочемо підвищити ставку на видобуток руди, то ми хочемо, щоб народ України отримував стільки, скільки народ Росії, Австрії, Бразилії, а не отримував менше всіх в світі. Ми не підняли жодної ставки з основних податків, єдине, що ми зараз робимо – індексуємо на 5% (за рівнем інфляції) акцизи на алкоголь і деякі інші платежі. Ми своїми діями реалізуємо правило “закон один для всіх” і якою б “ізм” ви б не вибрали для своєї ідеології (навіть анархізм), жоден з них не можливий, якщо він не починається з порядку, з закону. Я вважаю, що ні в одній ідеології, ніхто не має право не платити податки. Тому, немає, я не соціаліст, я просто наводжу порядок в домі після бурхливої багаторічної вечірки.
