Відповідно до п. 299.6ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;
2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Види діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання (юридичним особам) бути платниками єдиного податку у разі їх здійснення, наведено у п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Юридичні особи – платники єдиного податку відповідно до п. п. 5 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Отже, наявність у Єдиному державному реєстрі або у статуті юридичної особи таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, не є підставою для відмови у реєстрації платником єдиного податку за умови, що такі види діяльності не здійснюються.
