Обов’язки головного бухгалтера закріплені у ст. 8 Закону про бухоблік. Водночас обов’язки його підлеглих визначені у посадових інструкціях. За їх неналежне виконання співробітникам може загрожувати відповідальність.
Відповідно до ст. 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України. Розглянемо, які види відповідальності загрожують бухгалтеру. На цивільно-правовій відповідальності не акцентуватимемо увагу, адже у переважній більшості вона не стосується співробітників підприємства.
Дисциплінарна відповідальність
Специфіка дисциплінарної відповідальності полягає в тому, що на кожному підприємстві вона може мати особливості і притягнення до неї залежить більше від бажання роботодавця. КЗпП тільки описує загальні її норми.
Відповідно до ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення:
Зазначимо, що порушення покладених на працівника трудових обов’язків належить до порушень трудової дисципліни.
Щодо звільнення, то воно можливе з деяких підстав, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП. Додомо, що для розірвання трудового договору з головним бухгалтером та його заступниками передбачена ще окрема підстава — п. 1 ст. 41 КЗпП за одноразове грубе порушення трудових обов’язків. Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду (п. 27 постанови № 9).
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників також інші дисциплінарні стягнення. Здебільшого дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) конкретного працівника.
Дисциплінарне стягнення застосовується відразу за проступком, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення (не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці) та не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП).
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Зазначимо, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що його не мав.
Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.
Слід урахувати, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Чи може бути матеріальна відповідальність
Бухгалтер (у тому числі й головний) не є матеріально відповідальною особою, оскільки його посада не передбачає виконання робіт, безпосередньо пов’язаних зі зберіганням, опрацюванням, продажем (відпуском), перевезенням чи застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Виняток — виконання бухгалтером функцій касира. Підтверджує це і Перелік №447, де заначено посади і роботи, що заміщуються або виконуються працівниками, з якими може укладатися договір про повну матеріальну відповідальність. Серед них немає посади бухгалтера, проте є касира.
Бухгалтери, крім головбуха, несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (ст. 132 КЗпП).
Водночас головні бухгалтери та їх заступники несуть обмежену матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям (п. 2 ст. 133 КЗпП).
Крім того, у деяких випадках бухгалтера може бути притягнуто до повної матеріальної відповідальності. Такі випадки передбачено у ст. 134 КЗпП. Виходячи з її змісту бухгалтери несуть повну матеріальну відповідальність, коли:
Зауважимо, що позицію Мінюсту України щодо відповідальності бухгалтера перед підприємством за заподіяну йому шкоду викладено у листі № 6508/105-0-2-17/7.
Головний бухгалтер як посадова/службова особа
КпАП не містить визначення посадової особи. Проте ним оперують інші законодавчі акти. Так, у ст. 89 Господарського кодексу визначено, що посадові особи здійснюють управління діяльністю господарського товариства і такі особи відповідають за завдані ними збитки. Водночас відповідно до ст. 4 Митного кодексу посадові особи підприємств — керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов’язків відповідають за додержання вимог, установлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку. А ось в контексті Закону № 3723 посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
Кримінальний кодекс замість посадових осіб використовує поняття службові особи, під якими слід розуміти осіб, що постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Відповідно до постанови № 5 організаційно-розпорядчі обов’язки — це обов’язки зі здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Адміністративно-господарські обов’язки — це обов’язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів і контролерів та інших.
Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов’язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов’язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.
Отже, обов’язки головного бухгалтера, визначені ст. 8 Закону про бухоблік, зводяться до виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Відповідно можна стверджувати, що головний бухгалтер визначається посадовою особою згідно з КпАП, а службою — відповідно до Кримінального кодексу.
За що несуть адміністративну відповідальність
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність настає тоді, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (ст. 9 КпАП).
Зауважимо, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень (ст. 36 КпАП).
Щодо строків накладення адміністративних штрафів, то згідно зі ст. 38 КпАП вони накладаються не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді). У таких випадках стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Зазначимо, що триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває далі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якого-небудь часу. Іноді такий стан триває значний час і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків. Отже, триваючі податкові правопорушення — це порушення правових приписів шляхом бездіяльності. Водночас триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок (наприклад, у разі виявлення таких проступків: відсутності обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов’язкову форму обліку, бухгалтерського обліку об’єктів оподаткування, ведення його з порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правопорушень, пов’язаних із нарахуванням податків, і встановити які можна тільки в ході документальної перевірки на підставі первинних документів). Стягнення за такі адміністративні правопорушення може бути накладено в строк не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення (з дати складання та підписання акта перевірки).
Розглянемо у таблиці найпоширеніші види адміністративної відповідальності головного бухгалтера як посадової особи підприємства.
Таблиця 2
|
Правопорушення, передбачене КпАП |
Норма КпАП |
Орган, який складає протокол про адміністративне правопорушення (статті 222, 2341, 2342, 255 КпАП та інші нормативно-правові акти) |
Орган, який накладає адміністративне стягнення (статті 221, 222, 2341, 2342, 2442, 2449, 24410 КпАП) |
Адміністративне стягнення (штраф) |
|
|
За перше правопорушення |
Повторне протягом року правопорушення* |
||||
|
Умисне ухилення службових осіб від повернення в Україну в передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей |
ст. 1621 |
Контролюючі органи (ДФС) |
Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) |
Штраф у розмірі від 600 до 1 000 НМДГ** (від 10 200 до 17 000 грн)
|
Штраф у розмірі від 1 000 до 3 000 НМДГ (від 17 000 до 51 000 грн) |
|
Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України |
ст. 1631 |
Штраф у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн) |
Штраф у розмірі від 10 до 15 НМДГ (від 170 |
||
|
Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) |
ст. 1632 |
Штраф у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн) |
Штраф у розмірі від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 255 грн) |
||
|
Невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, включаючи установи Нацбанку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб контролюючих органів, перелічених у підпунктах 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу |
ст. 1633 |
Попередження або штраф у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн) |
Штраф у розмірі від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 255 грн) |
||
|
Неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті фізособі доходів, перерахування ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ДПІ за встановленою формою відомостей про доходи громадян |
ст. 1634 |
Попередження або штраф у розмірі від 2 до 3 НМДГ (від 34 до 51 грн) |
Штраф у розмірі від 3 до 5 НМДГ (від 51 до 85 грн) |
||
|
Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів |
ст. 16315 |
Контролюючі органи |
Штраф у розмірі від 100 до 200 НМДГ (від 1 700 до 3 400 грн) |
Штраф у розмірі від 500 до
|
|
|
Провадження господарської діяльності без держреєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а також без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) |
ст. 164 |
Органи внутрішніх справ (Національної поліції), державного нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки, Укртрансінспекція, Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Служба безпеки України, Держспецзв’язку, контролюючі органи, органи рибохорони, Держекоінспекція |
Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) |
Штраф у розмірі від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і коштів, одержаних унаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої |
Штраф у розмірі від 2 000 до 5 000 НМДГ (від 34 000 до 85 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і коштів, одержаних унаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення |
|
Надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства |
Штраф у розмірі від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн) |
– |
|||
|
Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухобліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінзвітності, неподання фінзвітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності |
ст. 1642 |
Органи державного фінансового контролю
|
Штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн)
|
Штраф у розмірі від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн) |
|
|
Здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій |
ст. 1644 |
Органи Національної поліції |
Штраф у розмірі від 17 до 88 НМДГ (від 289 до 1 496 грн) |
Штраф у розмірі від 43 до 175 НМДГ (від 731 до 2 975 грн) |
|
|
Порушення порядку нарахування ЄСВ, пенсійних страхових внесків. Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ, пенсійних страхових внесків. Подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами № 2464 та № 1058. Порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України |
ст. 1651 |
Органи внутрішніх справ (Національної поліції), контролюючі органи |
Органи Пенсійного фонду України, контролюючі органи |
Штраф у розмірі від 30 до 40 НМДГ (від 510 до 680 грн) |
Штраф у розмірі від 40 до 50 НМДГ (від 680 до 850 грн) |
|
Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, пенсійних страхових внесків, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 НМДГ2 (до 240 000 грн включно) |
Штраф від 40 до 80 НМДГ (від 680 до 1 360 грн) |
Штраф у розмірі від 150 до 300 НМДГ (від 2 550 до 5 100 грн) |
|||
|
Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, пенсійних страхових внесків, у тому числі авансових платежів, у сумі понад 300 НМДГ2 (понад 240 000 грн) |
Штраф від 80 до 120 НМДГ (від 1 360 до 2 040 грн) |
||||
|
Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, несвоєчасне або неповне їх повернення. Несвоєчасне подання або неподання визначених Законом № 1533 відомостей, подання недостовірних відомостей про використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття |
ст. 1653 |
Органи Фонду соціального страхування на випадок безробіття
|
Штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн) |
Штраф у розмірі від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн) |
|
|
Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування, несвоєчасне або неповне їх повернення. Несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності. Подання недостовірної звітності щодо страхових коштів, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства |
ст. 1654 |
Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань |
Штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн) |
Штраф у розмірі від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн)
|
|
|
Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів |
ст. 1655 |
Органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності |
Штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн) |
Штраф у розмірі від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн) |
|
*Під повторним протягом року правопорушенням слід розуміти порушення, вчинені особою, на яку протягом року було накладено адміністративне стягнення за такі самі порушення.
**Для кваліфікації адміністративних правопорушень сума НМДГ встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу для відповідного року, тобто у 2017 р. — 800 грн.
Коли застосовується кримінальна відповідальність
Найсуворішим видом відповідальності є кримінальна. Підставою її застосування є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом. Водночас особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України та ст. 2 Кримінального кодексу).
Розглянемо, за що бухгалтера (головного бухгалтера) може бути притягнено до кримінальної відповідальності.
Таблиця 3
|
Вид діяння |
Норма Кримінального кодексу |
Вид |
Особливості |
|
Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання, чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна, чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, |
Частина перша ст. 209 |
Позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією майна |
Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, є діяння, за яке Кримінальним кодексом передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад 3 000 НМДГ* (понад 51 000 грн), або діяння, вчинене за межами України, якщо |
|
переміщення, зміну їх форми (перетворення), а також набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів |
воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де його було вчинено, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержано доходи |
||
|
Дії, передбачені частиною першою ст. 209 Кримінального кодексу, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, якщо розмір коштів або майна перевищує 6 000 НМДГ (понад 4 800 000 грн, але не більше 14 400 000 грн) |
Частина друга ст. 209 |
Позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна |
|
|
Дії, передбачені частинами першою або другою ст. 209 Кримінального кодексу, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, якщо розмір коштів або майна перевищує 18 000 НМДГ (понад 14 400 000 грн) |
Частина третя ст. 209 |
Позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна |
|
|
Умисне неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають фінансовому моніторингу, якщо такі діяння заподіяли значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб |
Стаття 2091 |
Штраф від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років |
– |
|
Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчинене службовою особою або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, які в 1 000 та більше разів перевищують НМДГ(понад 800 000 грн, але не більше 2 400 000 грн) |
Частина перша ст. 212 |
Штраф від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн)
або
позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років
|
Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у особливо великих розмірах, тобто понад 4 000 000 грн) ст. 212 Кримінального кодексу, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня)
|
|
Діяння, визначені частиною першою ст. 212 Кримінального кодексу, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, які в 3 000 і більше разів перевищують НМДГ (понад 2 400 000 грн, але не більше 4 000 000 грн) |
Частина друга ст. 212 |
Штраф від 2 000 до 3 000 НМДГ (від 34 000 до 51 000 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років |
|
|
Діяння, передбачені частинами першою або другою ст. 212 Кримінального кодексу, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, які в 5 000 та більше разів перевищують НМДГ (понад 4 000 000 грн) |
Частина третя ст. 212 |
Штраф від 15 000 до 25 000 НМДГ (від 255 000 до 425 000 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна |
|
|
Умисне ухилення від сплати ЄСВ чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах, які в 1 000 та більше разів перевищують НМДГ (понад 800 000 грн, але не більше 2 400 000 грн) |
Частина перша ст. 2121 |
Штраф від 1 000 до 2 000 НМДГ
або
позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років |
Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами першою або другою ст. 2121 Кримінального кодексу, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила ЄСВ чи страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала |
|
Діяння, визначені частиною першою ст. 2121 Кримінального кодексу, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах, які в 3 000 та більше разів перевищують НМДГ (понад 2 400 000 грн, але не більше 4 000 000 грн) |
Частина друга ст. 2121 |
Штраф від 2 000 до 3 000 НМДГ (від 34 000 до 51 000 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років |
шкоду, завдану фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня) |
|
Діяння, передбачені частинами першою або другою ст. 2121 Кримінального кодексу, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати ЄСВ чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у особливо великих розмірах, які в 5 000 та більше разів перевищують НМДГ (понад 4 000 000 грн) |
Частина третя ст. 2121 |
Штраф від 15 000 до 25 000 НМДГ (від 255 000 до 425 000 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна |
|
|
Умисне введення в обіг (випуск на ринок України) небезпечної продукції, тобто продукції, яка не відповідає вимогам до безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами, якщо такі дії вчинено у великих розмірах, коли загальна вартість такої продукції перевищує 500 НМДГ (понад 400 000 грн) |
Стаття 227
|
Штраф від 500 до 1 000 НМДГ (від 8 500 до 17 000 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років |
– |
|
Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару або інше умисне порушення права на ці об’єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, яка у 20 та більше разів перевищує НМДГ (понад 16 000 грн, але не більше 160 000 грн) |
Частина перша ст. 229 |
Штраф у розмірі від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн) |
– |
|
Дії, визначені ст. 229 Кримінального кодексу, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, яка у 200 та більше разів перевищує НМДГ (понад 160 000 грн, але не більше 800 000 грн) |
Частина друга ст. 229 |
Штраф у розмірі від 3 000 до 10 000 НМДГ (від 51 000 до 170 000 грн) |
– |
|
Дії, передбачені частинами першою або другою ст. 229 Кримінального кодексу, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, яка у 1 000 та більше разів перевищує НМДГ (понад 800 000 грн) |
Частина третя ст. 229 |
Штраф у розмірі від 10 000 до 15 000 НМДГ (від 170 000 до 225 000 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого |
– |
|
Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб |
Частина перша ст. 367 |
Штраф від 250 до 500 НМДГ (від 4 250 до 8 500 грн) або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років |
Істотною шкодою вважається така шкода, яка в 100 і більше разів перевищує НМДГ (тобто понад 80 000 грн). Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у 250 і більше разів перевищують НМДГ (тобто понад 200 000 грн)
|
|
Те саме діяння, визначене ст. 367 Кримінального кодексу, якщо воно спричинило тяжкі наслідки |
Частина друга ст. 367 |
Позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від 250 до 750 НМДГ (від 4 250 до 12 750 грн) або без такого |
*Для кваліфікації кримінальних правопорушень сума НМДГ встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу для відповідного року, тобто у 2017 р. — 800 грн.
За матеріалами: Вісник. Офіційно про податки
Не секрет, что ежегодно водители должны обновлять свою автостраховку и покупать новый полис, защищающий их…
Кредит готівкою — один з банківських продуктів, який має високий попит серед населення. Він передбачає…
Мир трейдинга часто представляется новичкам как захватывающее приключение с возможностью быстрого обогащения. Однако реальность может…
Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №…
Одеська ДПС надала відповіді на запитання щодо формування стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA). 1. Яким чином визначати…
У разі здійснення операцій з постачання товарів у рахунок оплати праці працівників у рядку «Індивідуальний…