З 01.01.2021 введено новий інститут, що надає право контролюючим органам звільнити від відповідальності платника податків або застосувати санкцію у розмірі, меншому ніж передбачений нормою статті, за наявності окремо визначених обставин.
Такі положення дадуть можливість контролюючим органам при розрахунку штрафних санкцій за результатами розгляду заперечень до акта перевірки платника податків чи у процедурі адміністративного оскарження враховувати наявність /відсутність об’єктивних обставин у платника податків, що зумовили вчинення ним правопорушення та/або наявність вини останнього.
Тобто, незважаючи на те, що особа вчинила податкове правопорушення та наявності всіх необхідних елементів для притягнення її до відповідальності, законодавець передбачив можливість звільнення цієї особи від відповідальності або пом’якшення її відповідальності.
Відповідно до п. 112.8 ст. 112 ПК України, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначено наступні:
- сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення (ст.102 «Строки давності та їх застосування» Кодексу);
- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації1, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено (приписи щодо індивідуальних податкових консультацій аналогічні нормі п.53.1 ст.52 Кодексу, яка втрачає чинність з 01.01.2021);
- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду;
- вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;
- вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи – учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 1251 цього Кодексу);
- вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв’язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв’язку, за умови виконання обов’язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;
Абзац другий п. 49.6
ст. 49 Кодексу містить умову, відповідно до якої платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
- вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету.
Не нарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) у програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства;
- самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу).
Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім – п’ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу;
- вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору);
- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані;
- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України;
- інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені Податковим кодексом або Митним кодексом України.
Платник податків, відповідно до п.п. 17.1.16 п.17.1
ст. 17 Кодексу, має право надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому Кодексом.