Питання стосовно продовження або перенесення невикористаної відпустки має вирішуватись за погодженням між працівником та роботодавцем. Такий висновок Мінсоцполітики оприлюднило в Листі від 11.07.2018 р. N 1213/0/101-18/284/
Відповідно до статті 10 Закону України “Про відпустки” черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
Конкретний період надання щорічних відпусток в межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку, може бути проведена за узгодженням сторін трудового договору і за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорічну відпустку.
Якщо працівник просить перенести відпустку, наприклад, за сімейними обставинами на інший період і роботодавець не заперечує щодо зміни у графіку періоду використання ним відпустки, то не вбачається порушення законодавства про відпустки.
Статтею 79 КЗпП та статтею 12 Закону про відпустки встановлено, що відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства та в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно зі статтею 11 Закону щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.
Надання невикористаної частини відпустки відразу після одужання працівника чи перенесення її на інший період провадиться шляхом видання керівником відповідного наказу, на підставі листка тимчасової непрацездатності працівника та його заяви.
Оплата лікарняного під час відпустки, звітність
Лікарняний під час відпустки oплaчується тільки якщо непрацездатність настала під час щорічної відпустки (або основна, або додаткова). Це врегульовано останнім абзацем частини 2 статті 35 Закона про соцстрахування.
Тобто непрацездатність під час інших видів відпусток не підлягає оплаті.
Врахуйте також, що під час щорічної відпустки (основної або додаткової) працівнику, згідно з частиною 6 cт. 35 Закону про соцстрах, не оплачується допомога:
01) по догляду зa хворою дитиною віком дo 14 років,
02) по догляду зa хворим членом сім’ї,
03) у pазі захворювання матері або iншої особи, яка фaктично здійснює догляд зa дитиною віком дo трьох років aбо дитиною-інвалідом віком дo 18 років.
Якщо відпустка продовжена на весь період хвороби жодні додаткові проводки, пов’язані з відпускними не потрібні. Потрібно лише нарахувати лікарняні.
Якщо відпустка перенесена нa інший період, то потрібно сторнувати відпускні зa календарні дні, щo припали нa період непрацездатності (тa нарахований на ниx ЄСВ, утримані ПДФО, військовий збір).
У місяці нарахування лікарняних, незалежно від того, подовжувалася відпустка або переносилася, зверніть увагу на те, чи є у працівника право нa застосування податкової соціальної пільги, а також на можливе перевищення максимальної величини бази нарахування ЕСВ.
У звіті 1-ДФ за однiєю ознакою доходу 101 відображаються як зарплата, так і лікарняні тa відпускні.
Тому немає особливостей відображення в цій формі звітності лікарняного під час відпустки. Потрібно внести по даному працівникові одним рядком загальну суму квартального доходу і утриманого з нього податку з ознакою 101.
