Військовий облік по-новому: відповіді на найпоширеніші запитання

Уряд  Постановою від 30.12.2022 р. №1487 затвердив новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Він діє з 5 січня. Звісно у підприємств є купа питань, на частину з яких ми зараз постараємось надати відповідь.

• Чи подавати Список громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць до 01 грудня 2023 року, якщо на підприємстві не працюють юнаки, яким виповнюється 17 років, але є військовозобов’язані?

Якщо на підприємстві немає таких працівників, то не потрібно повідомляти про їхню відсутність, оскільки норми законодавства не містять такого обов’язку.  

Зверніть увагу! У 2023 році Списки подаються щодо юнаків 2007 року народження. Іншими словами, зазначають тих, кому у 2024 році (рік приписки) виповниться 17 років. 

• Чи вести військовий облік на працівників, які працюють за сумісництвом? 

Вести!

У пункті 16 Порядку № 1487 зазначено, що персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їхньої роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Також в п. 5 ст. 34 Закону № 2232 зазначено, що Персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їхньої роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.

Тобто не акцентується увага на основному місці роботи чи на сумісництві. 

Також у листі Головного управлінні персоналу Генштабу Збройних Сил України від 22 березня 2023 року № 321/ЗПІ/114 вказано, що персональний облік осіб, що працюють за сумісництвом, здійснюється на загальних засадах, визначених Порядком № 1487.

Але разом з тим така ситуація є тимчасовою, підхід до питання військового обліку сумісників буде переглянуто після припинення/скасування правового режиму воєнного стану.

• Якщо приймаємо на роботу сезонного чи тимчасового працівника, чи вести військовий облік?

У Порядку № 1487 не йдеться про винятки щодо таких працівників. Тож ведемо військовий облік і сезонних працівників, і тимчасових.

• Резидент Дія-Сіті: чи вести військовий облік? 

У резидента Дія-сіті можуть бути як гіг-спеціалісти, так і звичайні наймані працівники. 

От щодо звичайних працівників резидент Дія-Сіті як юридична особа має вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Але на гіг-спеціалістів не потрібно вести військовий облік, оскільки гіг -контракт – це різновид договору ЦПХ.

Довідково: Гіг-спеціаліст – фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та (або) виконавцем. Гіг-контракт – цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника (ст. 1 Закону № 1667).

• Чи ведуть ФОПи військовий облік

Ні, ФОПи військовий облік не ведуть, і цьому є підтвердження і в Законі № 2232, і в Порядку № 1487.

Персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їхньої роботи або навчання та покладається на керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності (частина п’ята ст. 34 Закону  № 2232-XII).

Порядок № 1487 визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів:

• центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами;
• органами місцевого самоврядування;
• органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення; 
• ТЦК та СП; 
• підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форми власності.

Тобто про ФОПів у цих нормативно-правових актах не згадується. 

• Чи потрібно мати спецосвіту (сертифікат про підвищення кваліфікації) для ведення військового обліку? Чи достатньо ознайомитися з правилами ведення військового обліку?

Про спеціальну освіту в Порядку № 1487 не йдеться, але в документі згадується про обов’язкове підвищення кваліфікації.

Так, за базовим правилом, підприємства щороку до 1 жовтня визначають потребу в підвищенні кваліфікації цих працівників.

Підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, здійснюється не рідше одного разу на п’ять років.

Підвищення кваліфікації проводять ліцензовані  заклади освіти, що здійснюють освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників.

А заклади освіти що два роки погоджують із Генеральним штабом Збройних Сил програми підготовки  (п. 12 Порядку № 1487).

• Що робити, якщо на підприємстві з малою чисельністю облік не ведеться і, відповідно, списки не подавались?

Рекомендуємо діяти за таким алгоритмом.

1. Призначте відповідальну особу за ведення військового обліку.
2. Повідомте ТЦК про призначення відповідальної особи з ведення військового обліку.
3.  Виконайте вимоги ст. 24 КЗпП – запросіть у працівників військово-облікові документи.
4. Заповніть Списки персонального військового обліку (додаток 5).
5. Зробіть стенд із Правилами військового обліку та розмістіть на видному місці.
6. Продовжуйте виконувати вимоги Порядку № 1487.

• На підприємстві немає кадрової служби, є директор та бухгалтер. Хто в такому випадку відповідає за військовий облік? Чи можна директору самому займатися військовим обліком?

Організація військового обліку покладається на відповідних керівників. Тобто за правилами керівник по суті має контролювати процес.

Як встановлює п. 8 Порядку № 1487, обов’язки з ведення військового обліку покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом.

А якщо штатної одиниці служби персоналу немає, обов’язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників на підприємстві. Тобто це може бути кадровик, бухгалтер, а інколи й секретар (якщо той займається кадровими питаннями).

Якщо ж директор сам оформлює кадрові документи та зберігає їх у себе,  то є підстави призначити директора відповідальним за ведення військового обліку і встановити доплату. Але це радше виняток із правил, і директору доведеться виконувати постійне і безпосереднє спілкування з ТЦК та вирішувати інші питання з ведення військового обліку.

• В який спосіб і в який строк призначається особа, відповідальна за ведення військового обліку, якщо на підприємстві військовозобов’язаних менше 100 працівників.

Кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку на підприємствах за наявності на військовому обліку:

1. від 501 до 2000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів – одна особа;
2. від 2001 до 4000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів – дві особи;
3. від 4001 до 7000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів – три особи, а на кожні наступні від 1 до 3000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів – по одній особі додатково.  

Якщо на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов’язаних та резервістів, обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, а для державних службовців – в межах економії фонду оплати праці (п. 9 Порядку № 1487).

Особа, відповідальна за ведення військового обліку, призначається наказом керівника. І в семиденний строк з дати видання наказу про призначення особи, відповідальної за ведення військового обліку, слід повідомити РТЦК і СП за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 1487) (п. 13 Порядку № 1487). 

• Яку відповідальність передбачено за неподання звітності до терцентрів і неведення військового обліку на підприємстві? Який штраф за прийняття працівника без військового квитка? 

Згідно зі статтею 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.   

Нагадаємо, що особливий період розпочався 10.03.2014 р. і триває донині, згідно з Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 р. № 303/2014, затвердженим Законом України від 17.03.2014 р. № 1126-VI.

• Як ознайомлювати з Правилами військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів?

Під час прийняття на роботу під особистий підпис слід довести до призовників, військовозобов’язаних та резервістів правила військового обліку.

Для ознайомлення рекомендуємо скласти документ, відповідно до якого відповідальна особа буде ознайомлювати новоприйнятих працівників. Зауважимо, що форму законодавчо не визначено, тож це може бути журнал, аркуш доведення, лист ознайомлення тощо.

А самі Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів містяться в додатку 2 до Порядку № 1487.

• Багато громадян України виїхали за кордон, чи є особливості ведення військового обліку для таких осіб?

Згідно з пунктом 52 Порядку № 1487 закордонні дипломатичні установи України:

1. інформують громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу;
2. повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку;
3. ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за списком (додаток 15). 

Зверніть увагу! Призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку у разі вибуття за межі України на строк більше трьох місяців – за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України. 

Призовники, військовозобов’язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до трьох місяців, з військового обліку в Україні не знімаються.

• Яку інформацію і коли слід подавати до ТЦ

Унаочнимо для зручності інформацію у таблиці 2.

• Коли і як оповіщати працівників про виклик до ТЦК? Чи має право роботодавець вручати повістки працівникам?

Відповідно до п. 34 Порядку №1487, з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки і забезпечення їх своєчасного прибуття.

У пункті 47 Порядку №1487 зазначається про те, як оповіщати працівників.

У разі отримання розпоряджень  (додаток 13, для призовників – додаток 17 до Положення від 21 березня 2002 р. №352) щодо оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов’язані:

1. видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів та довести його до відома таких осіб під особистий підпис у визначені ним строки;
2.  надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;
3. вручити призовникам, військовозобов’язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю);
4. письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
5. забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов’язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.

Рекомендуємо пам’ятати про необхідність реєстрації отриманого розпорядження в Журналі реєстрації вхідних документів. 

Також під час надсилання копії наказу до органу, від якого було отримано розпорядження про виклик, складіть супровідний лист. Оскільки наказ – це документ без адресної частини, його слід надилати із супровідним листом згідно з п. 10 гл. II Правил № 1000/5.

• Що робити, якщо працівник відмовляється ставити підпис на наказі про оповіщення та відмовляється отримати повістку?

Якщо працівник відмовляється ставити відмітку у наказі та відмовляється від повістки, слід скласти акт, попередньо зачитавши наказ у присутності свідків. 

• В яких формах слід вести військовий облік?

Облік ведеться за списками персонального військового обліку. Форми списків і порядок їх заповнення вказані у додатку 5 до Порядку. 

 Інформацію про чисельність осіб вносять до відомості оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, форму якої наведено у додатку 12 до Порядку. Зберігається зазначена відомість разом зі списками персонального військового обліку.

 Списки та відомість можна вести в електронній та/або паперовій формі.

Але списки разом із відомістю (станом на 1 січня) щороку до 25 січня підписують керівник підприємства та особа, відповідальна за ведення військового обліку. Тобто станом на перше січня списки слід роздрукувати і підписати.

• На підставі яких документів слід вести військовий облік

Ведення військового обліку відбувається на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

 Військово-обліковими документами є:

⦁ для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;

⦁ для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;

⦁ для резервістів — військовий квиток.

 Приймати на роботу таких осіб без відповідних документів заборонено. 

Якщо особа не має громадянства України, то її не ставлять на військовий облік. 

• Хто такий «резервіст»?

Резервісти – особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Резервісти зобов’язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини. На військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному Законом № 2232 порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.

• У Списку персонального військового обліку (додаток 5) є графи 11 «Адреса задекларованого (зареєстрованого) місця проживання», 12 «Адреса місця проживання». Чи правомірно вимагати таку інформацію від працівника? 

Тут, справді, є неузгодженість норм законодавства. З одного боку, за Порядком № 1487 цю інформацію слід заповнити у додатку 5. Якщо додаток буде заповнений неповністю, то можуть визнати, що військовий облік на підприємстві ведеться з порушенням.

Але в статті 25 КЗпП зазначається, що при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про реєстрацію місця проживання чи перебування. 

Тож тут роботодавець має непросту ситуацію, і її слід вирішувати, на нашу думку, через діалог саме з працівником і просити надати таку інформацію, аби не порушувати Правила ведення військового обліку. Хоча, разом з тим, вважаємо, що все ж таки в якомусь з нормативних актів мають бути зміни для уникнення непорозумінь між роботодавцем і ТЦК та між роботодавцем і працівником!

• Працівник мобілізований з 2022 року. Чи включати його до списків персонального військового обліку?

Не включати! Ці працівники виключені з військового обліку, оскільки вже є військовослужбовцями, а не військовозобов’язаними чи резервістами.