Використання резидентами і нерезидентами валютних рахунків в Україні

Масштабна валютна реформа, введена в дію в лютому 2019 р., безперечно позначилася на режимі валютних рахунків, відкритих у вітчизняних банках. Основним нормативним актом, який встановлює режим валютних рахунків, є Положення № 5. Це комплексний нормативний акт, який охоплює багато питань у сфері валютного регулювання, в тому числі порядок використання рахунків в іноземній валюті як резидентами, так і нерезидентами. У цілому можна стверджувати, що у резидентів та нерезидентів з’явились нові можливості для проведення різного роду валютних операцій. Розглянемо детальніше такі нові правила.

АКЦЕНТИ

Перелік операцій, які можуть проводитися за валютними рахунками, істотно збільшений.

Важливим наслідком проведеної валютної реформи є можливість юридичним особам — нерезидентам відкривати валютні рахунки в Україні і проводити різні операції за цими рахунками.

Валютні рахунки фізичних осіб — резидентів і нерезидентів мають практично однаковий режим.

Статус валютного рахунку юридичної особи та фізичної особи — підприємця — подібний.

Валютні операції для резидентів — суб’єктів господарювання

Резиденти України, які є суб’єктами господарської діяльності, можуть проводити такі операції по своїх валютних рахунках (п. 109 Положення № 5):

• проводити розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами;
• отримувати від нерезидентів і надавати нерезидентам фінансову допомогу;
• отримувати від нерезидентів і повертати нерезидентам кредити (позики);
• здійснювати платежі обов’язкового характеру іноземним судовим, нотаріальним органам, іноземним юридичним компаніям;
• сплачувати податки і збори, які передбачені в іноземних державах;
• адвокатські компанії-резиденти можуть без будь-яких перешкод отримувати валютні кошти від нерезидентів за надання юридичних послуг;
• здійснювати всі платежі, пов’язані з інвестиційною діяльністю (інвестування за кордон, отримання доходів від інвестицій тощо);
• проводити розрахунки на підставі договорів комісії,  доручення, консигнації або агентських договорів;
• вкладати валютні кошти на депозитні рахунки і отримувати ці кошти з нарахованими відсотками;
• виплачувати або повертати кошти на відрядження за кордон;
• перераховувати валютні кошти за кордон для участі в міжнародних виставках і конференціях, здійснювати платежі для участі в конференціях;
• інші валютні операції.

Обмеження для ФОП

Статус валютного рахунку юридичної особи та фізичної особи — підприємця абсолютно однаковий. Однак  слід врахувати, що ФОП заборонено переказувати кошти зі свого валютного рахунку на особистий валютний рахунок на підставі п. 113 Положення № 5. Очевидним є той факт, що завдяки валютній лібералізації у суб’єктів підприємницької діяльності України з’явилася можливість отримувати кредити і позики на свої валютні рахунки.

Валютні операції фізосіб-резидентів та фізосіб-нерезидентів

Щодо поточних валютних рахунків фізичних осіб — резидентів, то на підставі п. 118 Положення № 5 за ними можна проводити такі  валютні операції:

• переказувати кошти за кордон зі своїх валютних рахунків за неторговельними операціями;
• отримувати платежі з-за кордону на свої валютні рахунки;
• проводити платежі, пов’язані з переказом на власний рахунок умовного зберігання (ескроу) в іноземній валюті з метою проведення розрахунків з нерезидентом-інвестором;
• переказувати  валютні кошти на рахунки резидентів у межах України та відповідно отримувати платежі в іноземній валюті (за умови, що такі платежі здійснюються між родичами);
• перерахування або компенсація витрат на відряд­ження;
• торгівля валютними цінностями;
• отримувати платежі в порядку спадкування чи на підставі договору дарування;
• отримувати платежі на підставі судових рішень;
• отримувати доходи від обігу цінних паперів, емітентами яких є іноземці, оборот яких здійснюється на території України;
• погашати заборгованості по кредитах в іноземній валюті;
• із переказу коштів кредитору для виконання зобов’язань за боржника за договором поруки;
• з надання нерезиденту, одержання від нерезидента поворотної фінансової допомоги та її повернення з використанням рахунку нерезидента, відкритого в Україні та/або за кордоном;
• інші платежі.

Порівняно з раніше діючим законодавством фізичні особи — резиденти вже мають  можливість проводити операції за валютними рахунками ескроу, отримувати кредити, надавати позики, отримувати та надавати безповоротну фінансову допомогу нерезидентам, перераховувати компенсацію нерезиденту-поручителю, проводити торгівлю валютними цінностями.

Щодо валютних рахунків фізичних осіб — нерезидентів, то на підставі аналізу п. 119 Положення № 5 можна дійти висновку, що валютні рахунки фізичних резидентів і нерезидентів мають практично однаковий режим. Проте низка відмінностей все ж таки є. Наприклад, нерезиденти сплачують деякі податки і збори в іноземній валюті. Крім того, на валютні рахунки нерезидентів може зараховуватися заробітна плата за умови, що ці нерезиденти є співробітниками офіційних представництв. Установлені п. 119 правила валютних рахунків для нерезидентів не передбачають використання рахунків ескроу. А ось на відміну від резидентів нерезидент може переказувати кошти зі свого валютного депозитного рахунку, який відкрито в Україні, за межі  України. Інші відмінності не є суттєвими, що є позитивним фактором для залучення іноземних валютних активів у національну банківську систему.

Офіційні та постійні представництва

Положення № 5 також встановлює режим валютних рахунків для офіційних представництв і постійних представництв.

Офіційними представництвами вважаються іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями (пп. 8 п. 2 Положення № 5). 

Їм дозволено проводити такі валютні операції:

• операції з чеками і готівкою;
• операції з торгівлею валютними цінностями;
• із виплати/повернення коштів на відрядження за кордон;
• перерахування коштів з-за кордону для потреб власника рахунку;
• переказ валютних коштів в межах України відповідно до національного законодавства;
• нарахування заробітної плати співробітникам, які не є резидентами України;
• перерахування за кордон валютних коштів для купівлі обладнання;
• переказ грошових коштів за межі України на рахунки відповідних органів іноземних держав та юридичних осіб, інтереси яких представляють в Україні ці представництва;
• із переказу коштів на рахунок юридичної особи  — резидента як благодійного внеску;
• інші операції (п. 124 положення № 5).

Ще раз хотілося б підкреслити, що зазначені рахунки не можна використовувати для підприємницької діяльності. Тут мало що змінилося порівняно зі старим валютним законодавством.

Для валютних рахунків постійних представництв встановлено такі правила:

• операції з готівкою та чеками;
• операції з торгівлі іноземною валютою;
• виплата або компенсація коштів для закордонних відряджень;
• переказ грошових коштів з-за кордону;
• переказ грошових коштів з валютного рахунку і на валютний рахунок у межах України;
• переказ грошових коштів з власного поточного рахунку на власний депозитний рахунок і навпаки;
• зарахування надходжень, отримання яких не супе­речить законодавству України.

Нагадаємо, що постійними представництвами називаються представництва юридичних осіб — нерезидентів та міжнародних організацій, що представляють їх інтереси в Україні, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидентів, діяльність міжнародних організацій на території України. Платежі за цими  рахунками можуть бути пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Валютні рахунки для юросіб-нерезидентів

Важливим  наслідком проведеної валютної реформи є  можливість юридичним особам — нерезидентам відкривати валютні рахунки в Україні і проводити різні операції за цими рахунками.

Для цього було внесено істотні зміни до Інструкції № 492, нову редакцію якої затверджено постановою № 56, яка набрала чинності з 04.04.2019 р. У цьому документі передбачено порядок відкриття і закриття рахунків, в тому числі для юридичних осіб — нерезидентів. А п. 127 Положення № 5 для них передбачено порядок використання валютних рахунків.

Отже, юридичні особи — нерезиденти можуть проводити такі операції за своїми валютними рахунками:

• розрахунки з резидентами за експорт-імпорт товарів та послуг;
• розрахунки щодо повернення позики від резидента-позичальника (враховуючи сплату процентів та інших платежів);
• пов’язані зі здійсненням іноземних інвестицій в Україну та їх поверненням (включаючи повернення прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності іноземних інвесторів в Україні);
• на підставі рішень судів або рішень інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню;
• щодо сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
• із переказу коштів на свої інші рахунки як за кордоном, так і відкриті в банках України;
• з розміщення вкладів та повернення коштів за такими операціями, включаючи проценти за вкладами, а також за залишками коштів на їхніх рахунках;
• із переказу коштів з поточних рахунків та на поточні рахунки інших нерезидентів — юридичних осіб в Україні;
• із переказу коштів  з рахунків та на рахунки  інших нерезидентів за кордоном;
• із торгівлі іноземною валютою;
• одержання кредитів або позик від фінансових установ;
• із переказу коштів з поточного рахунку та на поточний рахунок власного представництва в Україні;
• пов’язані з наданням резиденту/отриманням від резидента поворотної фінансової допомоги та її поверненням;
• із переказу коштів для погашення заборгованості перед резидентом за кредитним договором, договором позики (включаючи проценти та інші платежі з обслуговування кредиту, позики, встановлені відповідним договором);
• інші платежі.

Як бачимо, режим валютних рахунків, відкритих юридичним особам —  нерезидентам, не відрізняється від аналогічних рахунків для резидентів України, які є суб’єктами підприємницької діяльності. Абсолютно очевидно, таке нововведення сприятиме активізації діяльності іноземних компаній на території України та притоку іноземних капіталів.

У цілому слід зазначити, що законодавчі зміни, які мали місце в сфері валютного регулювання, істотно вплинули на режим  валютних рахунків. Це відкриває більше перспектив і можливостей як для резидентів, так  і нерезидентів. Перелік операцій, які можуть проводитися за валютними рахунками, істотно збільшено. Такі нововведення є позитивним кроком вперед для подальшого процесу  лібералізації валютної політики.

ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ

Положення № 5 — Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.

Постанова № 56 — постанова Правління НБУ від 01.04.2019 р. № 56 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».

Інструкція № 492 — Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів, затверджена постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003 р.

Автор: Богдан Криволапов, канд. юрид. наук, доцент кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.