У яких випадках нерезидент має зареєструватися платником податків в Україні?
1. Відповідно до вимог абзацу першого пункту 64.5 статті 64 та пункту 133.3 статті 133 Кодексу, в редакції чинній з 1 січня 2021 року, нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації) зобов’язані стати на облік у контролюючих органах якщо вониздійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи
- придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні;
- відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України «Про
платіжні системи та переказ коштів в Україні»; - здійснюють господарську діяльність на території України через постійні представництва;
- набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні (прим. 15).
2. Відмітимо, що зазначені вимоги охоплюють два випадки постановки на податковий
облік нерезидента, який має відокремлений підрозділ:
- якщо іноземна юридична компанія, організація здійснює в Україні діяльність через свій
акредитований (зареєстрований, легалізований) відокремлений підрозділ і така діяльність
не призводить до утворення постійного представництва в Україні (у розуміні підпункту
14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу); - якщо іноземна юридична компанія, організація здійснює в Україні діяльність через свій
акредитований (зареєстрований, легалізований) відокремлений підрозділ і така діяльність
вважається такою, що призводить до утворення постійного представництва в Україні (у
розуміні підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Тобто застосування терміну «постійне представництво» у абзаці першому пункту 64.5 статті
64 Кодексу слід розглядати як посилання на податкову концепцію у визначенні підпункту
14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, у прив’язці до відокремленого підрозділу
(представництва нерезидента). Детальніше особливості застосування концепції постійного
представництва нерезидента розглянуті у підрозділі 3 цього роз’яснення.
3. Пункт 133.3 статті 133 Кодексу у редакції чинній з 1 січня 2021 року визначає вимоги до реєстрації нерезидента платником податків у ситуації, коли його діяльність утворює постійне представництво (у розумінні підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу) і здійснюється або через відокремлений підрозділ або у інший спосіб чи за інших обставин, ніж через відокремлений підрозділ. Відповідно до цієї норми, нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (прим.16).
Згаданий порядок реєстрації нерезидентів встановлено Міністерством фінансів України у Порядку № 1588.
Яка основна відмінність у правилах реєстрації нерезидентів платниками податків з 1 січня 2021 року
До 1 січня 2021 року пункт 64.5 статті 64 Кодексу містив вимогу щодо взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента у разі належної акредитації (реєстрації, легалізації) такого підрозділу на території України згідно із законом. Тобто така реєстрація мала відбуватися після присвоєння відокремленому підрозділу коду ЄДРПОУ, як описано у відповіді на запитання 1.4 в цьому роз’ясненні вище. В більшості випадків нерезидент, який здійснював діяльність через такий відокремлений підрозділ, не перебував на податковому обліку як платник податків (не мав окремого податкового номеру).
Відповідно до вимог пункту 60 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу нерезиденти (іноземні компанії, організації), які станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах зобов’язані протягом трьох місяців подати документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому у наступних випадках:
- якщо такі нерезиденти здійснюють господарську діяльність на території України;
- якщо такі нерезиденти належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території
України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва (тобто здійснили
такі дії до 1 січня 2021 року).
Нагадаємо, що господарська діяльність для цілей Кодексу – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (прим. 17).
Звертаємо увагу, що виходячи з вимоги пункту 64.5 статті 64 Кодексу, нерезидент зобов’язаний надати до контролюючих органів інформацію про всі свої постійні представництва та забезпечити постановку на облік в контролюючих органах всіх своїх відокремлених підрозділів, акредитованих (зареєстрованих, легалізованих) на територі України.
Які документи необхідно підготувати нерезиденту, який здійснює діяльність через відокремлений підрозділ, для постановки на облік такого неризидента як платника податків?
Кодексом прямо визначені і підстави, і перелік документів, які подаються для взяття на облік.
В свою чергу 19 березня 2021 року набув чинності Наказ № 62, який вносить зміни до Порядку № 1588 щодо реєстрації нерезидентів платниками податків. Зокрема у відповідності до оновленої редакції пункту 64.5 статті 64 Кодексу Наказом № 62 у розділі IV Порядку № 1588 визначено перелік документів, що подаються до контролюючого органу для взяття на облік нерезидентів, відокремлених підрозділів нерезидентів, у тому числі постійних представництв нерезидентів разом із заявою та викладено порядок їх подання.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому пункту 64.5 статті 64 Кодексу (див. відповідь на запитання 2.1 цього роз’яснення), не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента заяви та копій документів.Так, у разі, якщо такою подією є акредитація (реєстрація, легалізація) на території України
відокремленого підрозділу, заява та документи мають бути подані у десятиденний строк після його акредитації (реєстрації, легалізації) до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (прим. 19).
Щодо заяви – Наказом № 62 затверджено нову редакцію додатку 6 до Порядку № 1588. Цим додатком замість форми заяви про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток (форма № 1-РПП) впроваджено нову форму заяви про взяття на облік нерезидента або його відокремленого підрозділу (форма № 1-ОПН).
Заява за формою № 1-РПП більше не застосовується.
Таким чином, для взяття на облік та реєстрації платником податку на прибуток іноземна компанія подає до контролюючого органу заяву за формою № 1-ОПН, із зазначенням підстав для взяття на облік. До такої заяви додаються документи, перелік яких визначений пунктом 64.5 статті 64 Кодексу та розділом IV Порядку № 1588. Всім іноземним компаніям при взятті на облік в контролюючих органах надається податковий номер, яким є реєстраційний (обліковий) дев’ятизначний номер.
Відповідно до пункту 64.5 статті 64 Кодексу у всіх випадках реєстрації нерезидента платником податків нерезиденту, крім заяви, необхідно подати копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):
- витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнесреєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ (прим. 20).
Іноземні компанії (організації) видається довідка про взяття її на облік за формою № 34-ОПП.
Керівник іноземної компанії: інформування Податкових органів
Заява за формою № 1-ОПН містить відповідні графи для зазначення керівника або представника нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу). Крім того, у формі № 1-ОПН зазначається особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку.
У заяві за формою № 1-ОПН може зазначатися як безпосередній керівник іноземної компанії (організації) відповідно до її статутних документів, так і представник нерезидента, що діє на підставі документа, виданого органами управління такого нерезидента, яким підтверджуються повноваження такої фізичної особи на виконання функцій керівника нерезидента на території України в межах прав та обов’язків, що покладаються на керівника платника податків.
Ця особа може бути як іноземцем, так і громадянином України, або особою без громадянства. Додатково до документів, зазначених у відповіді на запитання 2.6 слід подати до податкового органу копії документів, що посвідчуют зазначену особу, а також зазначити у формі № 1-ОПН інформацію про реєстраційний номер
облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта). Якщо особа – іноземець не має реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП) (раніше ідентифікаційний номер – його необхідно попередньо одержати у порядку визначеному Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (прим. 21).
Звертаємо увагу на те, що обсяг повноважень, делегованих фізичній особі – представнику нерезидента на підставі відповідного документу, має охоплювати повний обсяг прав та обов’язків керівника платника податків, для всіх випадків, визначених податковим законодавством України. Це має чітко прослідковуватися із тексту зазначеного документу.
На підставі вказаних у формі № 1-ОПН реєстраційних даних щодо керівника (представника) нерезидента та особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, такі особи будуть відображені в інформаційно-телекомунікаційних системах контролюючих органів як керівник нерезидента та особа, відповідальна за ведення його бухгалтерського та/або податкового обліку для цілей Кодексу.
Зазначена особа – керівник зможе, після одержання електронного цифрового підпису у визначеному законодавством порядку, визначити, змінити перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків. Тобто керівник зможе визначити повноваження зазначених осіб для цілей електронного документообігу між платником податків – нерезидентом та контролюючим органом
відповідно до Кодексу, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору (прим. 22).
Також керівник та особа, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, будуть відповідальним за підписання податкових декларацій платника податків – нерезидента (прим. 23).
