Законом України від 20.09.2019 № 128-IX внесено зміни, зокрема і до абзацу першого статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким визначено суб’єктів господарювання, що зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО).
Це зокрема суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.
Згідно Закону України, від 05.04.2001 № 2346-III “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.
Видом електронного платіжного засобу є платіжна картка.
Тобто, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця.
Якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення “розрахункової операції”.
Разом з тим, звертаємо увагу, що у зв’язку з тим, що існує багато запитань щодо нюансів і практичних аспектів застосування РРО при проведенні таких розрахунків, законодавством передбачено забезпечення проведення роз’яснювальної роботи щодо особливостей застосування РРО, зокрема, і положень Закону України від 20.09.2019 № 128-IX.
Тому ДПС пропонує слідкувати за подальшими роз’ясненнями з даного питання.
