Дуже часто серед молодих та навіть досвідчених юристів ведеться дискусія навколо питання щодо моменту виникнення у набувачів часток у статутному капіталі ТОВ права власності на придбану частку.
Як кажуть: «Скільки юристів, стільки і думок». Саме тому ця тема є дуже цікавою і зберігає актуальність.
Так, одні юристи вважають, що моментом набуття права власності на частку в статутному капіталі ТОВ є державна реєстрація змін (щодо складу учасників) до статуту, в якому міститься дана інформація. Інша ж половина юристів, навпаки, вважає таким моментом, саме укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни тощо, частки в статутному капіталі ТОВ.
Перед тим, як почати висвітлювати дане питання, слід згадати, яке тлумачення має поняття «частка в статутному капіталі господарського товариства»?
Визначення міститься у статті 167 Господарського кодексу України, яка встановлює, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Але, якщо говорити про інститут права власності, то варто пам’ятати, що правом власності відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Отже, частка в статутному капіталі ТОВ є об’єктом цивільних прав або, інакше, майном у розумінні статті 190 ЦК України.
Говорячи про момент виникнення права власності на частку в господарському товаристві, в першу чергу, варто зазначити про факт набуття суб’єктом цивільних відносин одного з об’єктів майнових прав.
Право власності, згідно до статті 328 ЦК України, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Правочином, відповідно до статті 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
За своєю правовою природою правочин здебільшого є тотожнім поняттю договір, який відповідно до статті 11 ЦК України є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків.
Моментом укладення договору вважається досягнення сторонами в належній формі всіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України).
Стосовно набуття права на частку в статутному капіталі ТОВ, то воно відбувається дуже часто за договорами купівлі-продажу, рідше дарування або на підставі спадкування.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України). Таким чином, частка у статутному капіталі ТОВ повинна бути передана у власність покупцю та оплачена ним.
Відповідно до статті 664 ЦК України моментом передачі об’єкту продажу за договором купівлі-продажу є момент вручення його покупцю. У нашому випадку, власник частки у статутному капіталі ТОВ не може передати її фізично покупцю, однак сторони договору можуть скласти відповідний акт приймання-передачі на підтвердження виконання умов договору.
І тут виникає головне питання: Чи можна вважати власником покупця частки в статутному капіталі ТОВ за договором купівлі-продажу з моменту укладення та виконання обома сторонами умов даного договору?
На перший погляд, покупець є новим власником частки у статутному капіталі ТОВ з моменту укладення договору, оскільки придбав її за договором і претензій у іншої сторони стосовно виконання умов договору не має. Однак, у зв’язку з неврегульованістю чинним законодавством певних процедур є труднощі з реалізацією новим власником своїх прав після набуття частки в статутному капіталі ТОВ.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про господарські товариства», статті 143 Цивільного кодексу України статут ТОВ має містити склад засновників та визначення частки кожного у статутному капіталі.
У зв’язку з набуттям покупцем частки в статутному капіталі ТОВ одночасно відбувається зміна складу учасників ТОВ.
Зміни до статуту ТОВ, пов’язані зі зміною складу учасників, відповідно до статті 144 ЦК України та статті 7 Закону України «Про господарські товариства», підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.
Необхідно зазначити, що наявність у нового учасника ТОВ договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ не є підставою для державної реєстрації змін до статуту ТОВ.
Відповідно до статті 145 ЦК України та статті 59 Закону України «Про господарські товариства» до виключної компетенції загальних зборів ТОВ належить прийняття рішення про внесення змін до статуту. Отже, рішення учасників товариства про внесення змін до статуту товариства і є підставою для державної реєстрації змін до статуту ТОВ.
У зв’язку з цим треба чітко розуміти, що до внесення змін до статуту ТОВ щодо зміни складу учасників новий учасник не може приймати участі у голосуванні на загальних зборах, вийти з товариства тощо. Тобто, новий учасник не має можливостей вчиняти дії, що випливають з корпоративних прав.
Таким чином, незважаючи на той факт, що момент набуття права власності на частку в статутному капіталі ТОВ виникає з моменту набуття її за договором купівлі-продажу, такий учасник до моменту державної реєстрації змін до статуту обмежений у реалізації набутих прав. Однак, він не позбавлений права захищати своє набуте право у судовому порядку у разі, якщо інші учасники не здійснюють дій щодо прийняття рішення про внесення змін до статуту та проведення їх державної реєстрації.
Отже, зважаючи на зазначене, можна зробити наступні висновки.
По-перше, норми чинного законодавства вказують на те, що момент набуття частки в статутному капіталі ТОВ співпадає з моментом укладення правочину чи з моментом виникнення іншої підстави набуття частки ТОВ, що не заборонена законом.
Разом з тим, між моментом набуття частки в статутному капіталі ТОВ та моментом, коли набувач зможе реально розпоряджатися всіма правами, що випливають з факту такого набуття, існує достатній проміжок часу, у зв’язку з чим треті особи можуть поставити під сумнів набуття корпоративних прав саме з моменту підписання угоди та вважати моментом їх набуття проведення державної реєстрації змін до статуту.
По-друге, зовсім очевидно, що чинне законодавство потребує термінового врегулювання належним чином всіх відносин, що виникають з приводу переходу прав на частку в статутному капіталі ТОВ.
По-третє, незважаючи на всі ці недоліки, вони не будуть мати особливого значення, якщо особа,яка має намір набути частку в статутному капіталі ТОВ, порадиться з досвідченим юристом з корпоративного права, надасть йому на вивчення документи, що стосуються майбутньої угоди і отримає від нього позитивний висновок щодо укладення договору, а краще – запросить його супроводжувати підписання угоди та контролювати її виконання.
Автор:
Павло Єсауленко,
Юрист міжнародної юридичної компанії LEXLIGA
Lexliga.com
