Про необхідність складання розрахунків-коригувань до податкових накладних знають майже усі бухгалтери. Але питань у них завжди більше ніж відповідей.
Давайте розглянемо в яких випадках взагалі треба складати розрахунки-коригування. До їх складання може привести цілий ряд причин.
П. 192.1 ПКУ та п.21 Порядка № 957 зазначають, що виписка розрахунку-коригування (далі – РК) проводиться, якщо після поставки товарів/послуг здійснюється:
Останній пункт податківці трактують більш розвернуто і включають туди:
Якщо ж поставка товарів відбулась і потім цю номенклатуру вирішили замінити на іншу, в такому випадку податківці рекомендують виписувати РК на зменшення кількості товару (і цей РК реєструє покупець) і виписується інша податкова накладна (далі – ПН) з правильною номенклатурою.
На наш погляд так слід робити у випадку коли один договір розторгається і заключається інший (з новою номенклатурою).
В житті бухгалтерів буває і так, що при складанні ПН були допущені помилки в її складанні (в тому числі і ті які не пов’язані , що може бути дуже печальним фактом для Податкового кредиту покупця. Тож такі помилки слід виправляти.
Помилки бувають двох видів:
Звертаємо вашу увагу ще раз на те, що помилка в ПН в обов’язкових реквізитах (сумових та несумових) не дає право включити її в податковий кредит покупцю.
Покупець має право включити таку ПН до податкового кредиту не раніше факту реєстрації РК до такої ПН, але не пізніше 365 днів з дати складання такої ПН.
Якщо ж покупець включив таку ПН в свою декларацію ПДВ в минулому періоді, то йому доведеться подати до такої декларації Уточнюючий розрахунок (далі – УР), яким він зніме свій Податковий кредит. А відобразить він таку ПН у складі Податкового кредиту (далі – ПК) того періоду в якому буде зареєстрований РК.
Але продавця помилки в ПН не звільняє його від обов’язку показати таку ПН у складі своїх податкових зобов’язань за відповідний податковий період :-(
Якщо ж помилка в ПН призвела ще й до заниження податкових зобов’язань, то такий продавець повинен зробити УР до податкової декларації.
З липня 2015 р у платників податків з’явився ще один привід до складання РК. Мова йдеться про зміни внесені Законом № 643. Якщо товари/послуги, необоротні активи, по яким були нараховані податкові зобов’язання згідно п. 198.5 ПКУ в подальшому починають використовуватись в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, в тому числі і перевід невиробничих основних фондів в склад виробничих.
В деяких випадках РК складати не потрібно.
Не секрет, что ежегодно водители должны обновлять свою автостраховку и покупать новый полис, защищающий их…
Кредит готівкою — один з банківських продуктів, який має високий попит серед населення. Він передбачає…
Мир трейдинга часто представляется новичкам как захватывающее приключение с возможностью быстрого обогащения. Однако реальность может…
Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №…
Одеська ДПС надала відповіді на запитання щодо формування стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA). 1. Яким чином визначати…
У разі здійснення операцій з постачання товарів у рахунок оплати праці працівників у рядку «Індивідуальний…