Виплата дивідендів нерезидентам: податки та звітність

Про особливості оподаткування та подання звітності при виплаті дивідендів юридичним особам – нерезидентам кореспонденту газети «Время» розповіла начальник Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС Галина Феденко.

Закінчився перший квартал 2020 року. Підприємства, які за його наслідками отримали чистий прибуток, можуть виплатити дивіденди. Втім, за рішенням засновників виплатити дивіденди можна також і за попередні роки.

Дивіденди, як визначено у пп. 14.1.49. Податкового кодексу України, це – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

Порядок використання прибутку (доходу) суб’єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів (ст. 142 Господарського кодексу).

В свою чергу, дивіденди від інвестицій в Україну – це дохід, одержуваний нерезидентом з українського джерела. При виплаті такого доходу резидент – емітент корпоративних прав зобов’язаний утримати податок на доходи нерезидента (так званий податок на репатріацію).

Тож, нагадаю основні правила, пов’язані з утриманням і сплатою податку на доходи нерезидента:

• податок повинні утримувати всі юридичні особи, що виплачують дивіденди нерезиденту – як платники податку на прибуток (п. 137.3 ПК), так і платники єдиного податку (п. 297.5 ПК);
• податок утримується із суми дивідендів у день їхньої виплати (пп. 141.4.2 ПК), а нерезиденту перераховується сума дивідендів за винятком податку;
• до договору з нерезидентом не включається застереження, відповідно до якого, резидент зобов’язується сплатити податок замість нерезидента (п. 141.4.9, п. 297.5 ПК);
• строк сплати нарахованих, але не виплачених дивідендів у ПК не встановлений. Однак варто врахувати, що дивіденди учасникам товариств з обмеженою відповідальністю мають бути виплачені протягом 6 місяців від дня прийняття товариством відповідного рішення або в строки, установлені в уставі/рішенні (ч. 4 ст. 26 Закону від 06.02.18 р. № 2275-VIII). A для акціонерних товариств строк виплати дивідендів залежить від типу акцій. Якщо зборами акціонерів не встановлене інше, то строк виплати по простих акціях – протягом 6 місяців від дня ухвалення рішення про виплату дивідендів загальними зборами акціонерів, а по привілейованих акціях – протягом 6 місяців після закінчення звітного року (ч. 2 ст. 20 Закону № 514);
• якщо дивіденди підлягають реінвестиції, податок виплачується на дату реінвестиції;
• якщо дивіденди виплачуються натурою (майном) – податок виплачується на дату переходу права власності на майно до нерезидента;
• якщо дивіденди виплачуються в інвалюті, то гривнева сума, з якої втримується й сплачується податок, розраховується за офіційним курсом НБУ на дату такої виплати;
• податок утримується по ставці 15 %, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України (що набрали чинність) із країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати (пп. 141.4.2 ПК).

При виплаті дивідендів юридичній особі – нерезиденту потрібно пам’ятати, що сплачений авансовий внесок згідно з пп. 57.1¹.5 ПК є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплати на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ПК.

Отже, з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів, крім нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток, потрібно утримати податок у розмірі 15% (п. 141.4.1 ПК).

При цьому ставку податку можна зменшити, якщо з країною нерезидента Україною підписано договір про уникнення подвійного оподаткування. Застосування правил міжнародних договорів відповідно до п. 103.1 ПКУ дає змогу повністю або частково зменшити ставку податку або повернути різницю між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України. Податок утримується з такої суми і сплачується до бюджету під час такої виплати.

Зверніть увагу, що електронна довідка не може бути підставою для застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. Підставою є лише довідка на паперовому носії, яка належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України.

Для потреб трансфертного ціноутворення операції з нарахування дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидентів не є контрольованими.

Якщо дивіденди виплачуються у формі, відмінній від грошової, за пп. 57.1¹.2 ПК до таких операцій застосовуються правила трансфертного ціноутворення у порядку згідно ст. 39 ПК. Отже, в деяких випадках дивіденди підлягають врахуванню при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій та відображаються у Звіті про контрольовані операції.

Що стосується податку на додану вартість, то тут все залежить від форми виплати дивідендів:

• виплата в грошовій формі не є операцією, що оподатковується ПДВ;
• виплата дивідендів в натуральній формі прирівнюється до постачання товарів (пп. 14.1.191 ПК), тому оподатковується ПДВ на загальних підставах.

За підсумками звітного періоду, в якому відбулась виплата доходів нерезидентам-юридичним особам, резиденти повинні подати звітність про такі виплати (п. 103.9 ПК). Для цього вони подають Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 20.10.15 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.19 № 481), c заповненим додатком ПН.

Сума податку, утримана з виплат нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період, відображається в рядку 23 декларації.

Розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів, які одержали доходи з джерелом їхнього походження з України, здійснюється в додатку ПН до Декларації.

У разі, якщо резидент при виплаті дивідендів нерезиденту скористався нормами міжнародного договору та обклав суму дивідендів податком за ставкою нижче 15%, то застосування більш низької ставки вважається пільгою з податку на прибуток.

Оскільки з 1 січня 2020 р. Звіт про суми податкових пільг відмінено, то суб’єкти господарювання звітувати про пільги з податку на прибуток мають в додатку ПП «Інформація про суми податкових пільг» до оновленої форми Декларації.