Війскове положення: наслідки для бізнесу

В контексті ситуації, що склалася на території Донецької та Луганської областей України, все актуальнішим стає питання введення воєнного стану на всій території України або деяких адміністративно-територіальних одиниць. Безумовно, слід чітко усвідомлювати, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком кожного громадянина. Проте, варто розуміти, що повне переведення економіки України в режим воєнного стану може мати негативні наслідки для розвитку держави після успішного завершення військових дій.

Воєнний стан (далі — ВС) — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню (Генеральний штаб Збройних Сил України; командування видів Збройних Сил України; об’єднане оперативне командування, управління оперативних командувань, територіальні управління, командування військових з’єднань, частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань) та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

ВС вводиться за пропозицією РНБО Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.

Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях скасовується Указом Президента України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України у разі усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, про що негайно оголошується через засоби масової інформації.

Нагадуємо, що на даний момент по усій території Україні запроваджено особливий період часткової мобілізації (провадиться мобілізація людських ресурсів та транспортних засобів). Введення ВС на окремих територіях не є підставою для скасування мобілізації на інших територіях, більше того по усій території України може буде впроваджено повну мобілізацію.

На підставі аналізу законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів можна виокремити 10 ключових заходів в рамках ВС, проведення яких матиме вплив на український бізнес. Нижче запропоновано потенційні шляхи та способи мінімізації негативних наслідків відповідних заходів.

В умовах ВС військовому командуванню за погодженням з органами влади (а в умовах бойових дій і без такого погодження) надається право здійснювати такі основні заходи:

1. Використовувати потужності та трудові ресурси підприємств для потреб оборони, змінювати режим їх роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.

Здійснення цього заходу не деталізовано та не врегульовано на законодавчому рівні, а тому «використання потужностей підприємств» може в кожному випадку відбуватися на розсуд військового командування, виходячи з поточних потреб. Таке формулювання потенційно дозволяє військовому командуванню перевести будь-яке підприємство на повне обслуговування оборонних потреб, при цьому відшкодування збитків чи інші гарантії компенсації прямо не передбачені.

Способи мінімізації негативних наслідків для бізнесу: При введенні такого заходу для збереження поточного контролю над підприємством потрібно заявити і зайняти позицію, що відповідне підприємство — це (в кожному конкретному випадку можна використовувати різні аргументи в залежності від виду діяльності) об’єкт, на якому знаходиться складне технологічне і комп’ютерне обладнання та/або легкозаймисті і вибухонебезпечні речовини, та/або, на якому можуть працювати лише особи, які пройшли спеціальну підготовку і навчання. Порушення правил експлуатації, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших вимог безпеки може призвести до виникнення потенційних небезпечних ситуацій і до непридатності об’єкта до обслуговування. Тому, якщо відбуватиметься переведення роботи підприємства виключно на обслуговування військових потреб, то необхідно забезпечити присутність компетентного персоналу для здійснення поточного контролю і документування всіх операцій з метою подальшого виставлення претензій по відшкодуванню збитків. Можливо, при введенні ВС, слід укласти відповідні договори на обслуговування військових потреб, щоб мати правову підставу отримання компенсацій.

2. Запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб.

Даний захід може бути як складовою попереднього, так і окремим самодостатнім заходом. Працездатні особи можуть залучатися до виконання суспільнокорисних робіт, робіт оборонного характеру, тощо.

Способи мінімізації негативних наслідків для бізнесу: Можливий варіант уникнення залучення персоналу до таких робіт — здійснення бронювання. В такому випадку працівники не підлягатимуть призову та трудовій повинності. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, котрі працюють на підприємствах, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених підприємств (це можуть бути керівники; особи, повноваження яких безпосередньо пов’язані з виконанням мобілізаційних завдань і т.п.) та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

3. Вилучати для тимчасового використання необхідное для потреб оборони майно, у тому числі транспортні засоби, споруди, машини, механізми, обладнання та інші об’єкти, пов’язані з обслуговуванням транспорту.

Вилучення для тимчасового користування транспортних засобів (надалі — ТЗ) з подальшим їх поверненням регулюється окремими нормативними документами. При цьому проводиться попередня оцінка ТЗ, складаються акти приймання-передачі, а також законодавством передбачено можливість відшкодування збитків у зв’язку з виконанням конкретною особою військово-транспортного обов’язку. Окрім цього, військкоматами та органами державної влади на місцях вже напрацьовано та апробовано механізми вилучення ТЗ.

Що стосується іншого майна — об’єктів, споруд, то його вилучення для тимчасового користування фактично не врегульоване. Оскільки вилучення майна для користування ускладнене додатковими діями (оцінка, документування), вважаємо, що фактичне вилучення може бути проведено в рамках заходу спрямованого на використання потужності та трудових ресурсів підприємств для потреб оборони, зміни режиму їх роботи, проведення інших змін виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.

Способи мінімізації негативних наслідків для бізнесу: В кожному випадку вилучення будь-якого майна для використання в військових цілях необхідно забезпечити проведення негайної оцінки майна та документування кожного факту передачі майна, застосовуючи форми актів по аналогії, які використовуються у врегульованих законодавством сферах (зокрема при вилученні ТЗ). У випадку, коли такими об’єктами для вилучення в користування військових є цілісні майнові комплекси, потрібно вжити заходів для пояснення військовому керівництву можливості забезпечення обслуговування військових потреб набагато ефективніше і професійніше за умови наявності команди працівників, схеми логістики, ресурсів і т.д., а тому немає необхідності вилучати відповідні цілісні майнові комплекси і самостійно організовувати складні процеси на них. Таким чином, вважаємо, шо потрібно лобіювати зміну цього заходу на договірну співпрацю.

4. Встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів.

Можуть вводитися додаткові контрольні і обмежуючі заходи, щодо руху осіб і ТЗ по території, де оголошено ВС. Детально ці заходи в законодавстві не врегульовані. Може бути порушена логістична складова бізнесу.

Способи мінімізації негативних наслідків для бізнесу: Протидіяти негативним наслідкам фактично неможливо. Доводиться, виходячи з ситуації, складати альтернативні схеми, пояснювати важливість поставок конкретних товарів для потреб регіону, споживачів, тощо.

5. Встановлювати порядок використання сховищ, споруд та інших об’єктів для захисту населення, а також для задоволення потреб оборони.

Означеним заходом може бути порушено режим функціонування відповідних об’єктів, які потенційно можуть бути використаними для потреб оборони (для стоянки військової техніки, розміщення припасів, тощо), а також для використання в якості сховищ для захисту населення. Військове командування може зобов’язати привести сховища до придатного стану.

Способи мінімізації негативних наслідків для бізнесу: Враховуючи специфіку об’єктів, які можуть бути використаними для потреб оборони, і зокрема об’єктів, де є такі сховища – необхідно організувати належний режим пропуску людей і протидії проникненню до іншого майна, обладнання тощо.

6. Примусово відчужувати майно у юридичних і фізичних осіб для потреб оборони.

В рамках цього заходу йдеться про перехід права власності на майно з наступним або попереднім відшкодуванням його. Відчуження проводиться на основі попередньої оцінки з складенням відповідного акта. Процедура є детально врегульованою на законодавчому рівні. Враховуючи непередбачуваність таких витрат в бюджеті, всі відшкодування можуть бути здійснені в перший бюджетний період після припинення ВС. Повернення примусововідчуженого майна здійснюється в судовому порядку, при умові, що воно збереглося.

Способи мінімізації негативних наслідків для бізнесу: В кожному випадку примусового відчуження будь-якого майна для використання в військових цілях, необхідно забезпечити проведення негайної оцінки майна та документування кожного факту його передачі.

7. Мобілізувати військовозобов’язаних (може проводитися і на територіях, де не введено ВС, але оголошено мобілізацію).

Загалом зазначений захід вже є знайомим для українського бізнесу, а тому кардинальних змін не варто очікувати. Так, мобілізація вже буде повною, а не частковою. Мобілізовані працівники вивільняються з робочих місць із збереження середньої заробітної плати протягом одного року з моменту їх мобілізації.

Способи мінімізації негативних наслідків для бізнесу: Можливий варіант з бронюванням як і у випадку з трудовою повинністю.

8. Мобілізувати транспортні засоби (може проводитися і на територіях, де не введено ВС, але оголошено мобілізацію).

Мобілізація ТЗ проводиться шляхом їх вилучення у тимчасове користування, щоправда в даному випадку, можливість такого вилучення не залежить від введення ВС. Вилучення транспортних засобів для користування в військових цілях вже проводилось в рамках часткової мобілізації, але у разі введення ВС воно прогнозовано буде більш масовим. На даний момент КМУ встановлено ліміт — 50% автопарку, хоча зазначений ліміт може бути збільшеним в умовах ВС.

Способи мінімізації негативних наслідків для бізнесу: В кожному випадку вилучення ТХ для використання в військових цілях, необхідно забезпечити проведення негайної оцінки майна та документування кожного факту передачі майна. У випадках, якщо кількість ТЗ, яку вимагає військове командування, є кртитичною – необхідно звертатися до нього з листами, де б обґрунтовувалося, що вилучення великої кількості ТЗ може призвести до негативних наслідків.

9. Формувати державний матеріальний резерв (може проводитися і на територіях, де не введено ВС, але оголошено мобілізацію).

Тут слід розглянути два аспекти:

– постачання товарів у резерв: здійснюється шляхом проведення процедури державних закупівель — процедура врегульована законодавством. Постачальник бере участь в тендері на поставку товарів для військових потреб на добровільній основі з подальшим укладенням договору поставки;

– зберігання товарів з державного резерву: здійснюється на договірній основі з оплатою послуг. Підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов’язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву, згідно із зазначеними завданнями, власними силами.

Способи мінімізації негативних наслідків для бізнесу: У випадку постачання по оголошеному тендеру – підприємство самостійно оцінює можливість здійснення такої поставки. У випадку покладення обов’язку зберігання – треба виходити з ситуації та аналізувати технічні спроможності зберігання, наявність необхідної інфраструктури тощо.

10. Зобов’язувати підприємства створювати та утримувати мобілізаційні потужності, створювати і зберігати мобілізаційний резерв матеріально-технічних і сировинних ресурсів згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями).

Детально порядок виконання такого обов’язку не врегульовано. При покладенні на підприємство згаданих зобов’язань може бути порушена його робота. Питання про відпуск ресурсів не стоїть в аспекті цього заходу, але постійна їх наявність має бути гарантована. Щоправда, фактично відсутня можливість проведення постійного контролю наявності «нерухомого запасу» у відповідних кількостях.

Способи мінімізації негативних наслідків для бізнесу:

Слід апелювати до того, що незнижуваний запас повинен створюватися на умовах, що передбачені ЗУ «Про державний матеріальний резерв», тобто за процедурою державних закупівель.

Дотримання перелічених рекомендацій дозволить підприємствам, установам організаціям мінімізувати негативний вплив воєнного стану, а також змоделювати схему дій на такий період.

Ігор Маркевич, юрист АО «LAWWHALES», аспірант юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

ЮРЛИГА