Ми вже писали про ведення військового обліку на піприємствах, але періодично виходять нові роз’яснення з цього приводу
Персональний облік військовозобов’язаних
Передбачає облік відомостей про них за місцем їхньої роботи і покладається на керівників підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності (ч. 5 ст. 34 Закону про військовий обов’язок).
Документи, на підставі яких на підприємствах ведеться персональний облік військовозобов’язаних та призовників
Згідно з п. 3.5 Iнструкції №660, це:
— для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення (замість військового квитка);
— для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці.
З військового обліку на підприємствах, в установах, організаціях знімаються військовозобов’язані та призовники, які згідно з ч. 5 та 6 ст. 37 Закону про військовий обов’язок зняті або виключені з військового обліку у військових комісаріатах. Це означає, що стосовно таких працівниках військовий облік уже не ведеться, а в їхніх особистих картках проставляється відмітка про зняття з військового обліку.
Листом від 07.02.2015 р. №322/2/964 Міністерство оборони нагадує, що роботодавець має заповнювати, вести та надавати до відповідних військових комісаріатів три списки військовозобов’язаних, а саме на:
- військовозобов’язаних рядового, сержантського та старшинського складу;
- офіцерів запасу;
- призовників.
У листі від 24.05.2016 р. №322/2/2836 Міноборони пояснює, що списки необхідно подавати на вимогу військових комісаріатів за їх запитами. Неподання на прохання військкомату таких списків може бути кваліфіковано як невиконання вимог абз. 14 ч. 1 ст. 21 Закону про мобілізаційну підготовку. Крім того, додатково пояснюється, що у разі, коли на підприємстві осіб для окремого списку немає, підприємство може повідомити військовий комісаріат про їх відсутність (повідомленням у довільній формі). Але водночас жодної обов’язковості такого повідомлення чинним законодавством не передбачено.
Нагадуємо, на період проходження військової служби за працівниками зберігається місце роботи, посада і середній заробіток.
Як бути роботодавцю, якщо робітника визнано безвісно відсутнім або він потрапив у полон?
Адже жодного повідомлення про звільнення із військової служби роботодавець не отримує. Міністерство оборони у листі від 24.06.2016 р. №116/9/5/78-16 пояснює, що всю інформацію про конкретного військовослужбовця роботодавці можуть отримати, надіславши запит до військового комісаріату. Тобто, якщо є такі дані, то роботодавець сам має подбати про отримання інформації.
Чи ведуть ФОПи військовий облік?
Генштаб стоїть на позиції: «Ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем роботи визначено на усіх підприємствах, незалежно від їх підпорядкування та форми власності».
Однак, зауважує: «Згідно з пунктом 5 статті 34 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання покладається на керівників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності – у тому числі на громадян-підприємців та інших самозайнятих осіб».
Звертаємо увагу на законодавство: в поточній редакції ст. 34 цього Закону не має окремого пункту чи просто згадування про роботодавців – підприємців та самозайнятих осіб. Наразі в чинній редакції мова йде лише про юросіб.
Висновок: ФОПи військовий облік вести не зобов’язані! Оскільки вони не зазначені в ч. 7 ст. 1 Закону №2232 і в п. 1 Порядку №921.
За власним бажанням ФОП може вести військовий облік, це не заборонено чинним законодавством. У такому випадку ФОП має дотримуватися норм та правил визначених у Порядку №921.
Чи ведеться військовий облік фізосібами, з якими укладено договір ЦПХ?
Генштаб однозначний: ні. Військовий облік громадян, з якими укладено договір цивільно-правового характеру, не ведеться. Це обов’язок роботодавців, яким сторона договору ЦПХ не є (бо договір ЦПХ не регулюється КЗпП).
Особи з якими укладено договори ЦПХ не є найманими працівниками, а п. 5 ст.3 4 Закону про військовий облік, а також у п. 15 Порядку №921 зазначається, що на всіх підприємствах, незалежно від форми власності ведеться персональний військовий облік призовників і військовозобов’язаних, що в них працюють.
Відповідальність керівника у веденні військового обліку
Генштаб зауважує: ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання покладається на керівників підприємств незалежно від підпорядкування і форм власності.
Інформування військових комісаріатів (надання їм інформації, передбаченої законом) здійснюється теж за підписом керівника. Так, у ч. 5 ст. 14 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» зазначається, що керівники підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності щороку в строки, встановлені КМУ, зобов’язані подавати до відповідних районних (міських) військових комісаріатів списки громадян України (до 01 грудня), які підлягають приписці до призовних дільниць за формою додатку 3 до Порядку №921.
Делегувати іншій особі право підпису в цих документах керівник не може.
Що ж тоді робить інша посадова особа (не керівник), на яку покладено ведення військового обліку?
Все, що передбачено її посадовою інструкцією.
Правила покладення обов’язків щодо ведення військового обліку в державних органах та у інших юросіб на певну посадову особу визначено п. 10–12 Порядку №921. Зокрема, саме в них визначається, скільки має бути таких посадових осіб і в яких випадках це має бути окрема посадова особа, а в яких припустиме виконання обов’язків з такого обліку за доплату.
Фактично це обов’язок отримання від працівників документів про їх військовий обов’язок при прийманні на роботу (обов’язкова наявність у особовій справі копії військового квитка для військовозобов’язаних та призовників)та складання на їх підставі особистих карток і зведення такої інформації (за потреби) в звітність, що подається до військових комісаріатів. Підписувати ж таку звітність, незалежно від її фактичного виконавця, має керівник юрособи, що її надає. Саме він відповідатиме за порушення такого обліку.
Детальніше ознайомитися із всіма нюансами можна у Листі Генштабу