Платниками Військового збору відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, а саме:
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями Об’єктом оподаткування військового збору є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Іншими словами всі нарахування, які передбачені працівнику в межах фонду оплати праці, який перебуває у трудових відносинах з організацією (оклад, премії, надбавки, доплати, відпускні, лікарняні, виплати, які обчислюються по середній заробітній платі), а також, за договорами цивільно-правового характеру.
Крім того, обкладається військовим збором і виграші в державні та недержавні грошові лотереї, виграші гравця (учасника), отримані від організатора азартної гри
Так, згідно Закону, яким внесено зміни до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким встановлено військовий збір, розмір якого становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Відповідно до п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями військовий збір встановлюється тимчасово, до 1 січня 2015 року.
З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів», яким, зокрема, встановлено військовий збір.
Згідно ст. 58 Конституції України «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи».
Виходячи з вище наведеного, військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, які особа заробила починаючи з 03.08.2014, крім того, право на утримання військового збору роботодавцям і податковим агентам надано тільки з 03.08.2014.
Хочемо звернути увагу, що всі роз’яснення Державної фіскальної служби, щодо «Військового збору» не є нормативно-правовими актами.
Оклад працівника за місяць складає 1500,00 грн, йому встановлено надбавку в розмірі 30% від посадового окладу, надано премію в серпні 2014 року розмірі 30% посадового окладу. проте працівник з 20 робочих днів відпрацював 15 днів і ще 5 днів перебував у відпустці.
Проведемо нарахування та утримання заробітної плати за серпень 2014 року.
Разом нараховано – 1125+337,5+337,5+375=2175,0 грн.
Проводимо утримання із нарахованої заробітної плати:
ЄСВ 3,6% – 2175*3,6%=78,30 грн.;
ПДФО 15% – (2175-78,3)*15%=314,51 грн.
Військовий збір 1,5%:
Оскільки, 1 серпня працівник працював, а Закон почав діяти з 03.08.2014 нам необхідно виключити з бази оподаткування доходи працівника за 01.08.2014.
1125+337,5+337,5=1800, грн. (Відпускні не включаємо, оскільки працівник перебував у відпустці з 22.08.14 по 29.08.14)
1800/15*1=120,00 грн. (сума яку ми виключаємо з бази оподаткування військового збору)
(2175-120)*1,5%=30,83 грн. – сума утримання військового збору.
Виплата на руки працівнику:
2175-78,3-314,51-30,83=1751,36 грн.
Відповідно до п.п. 1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб.
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані нести відповідальність у випадках, визначених ПКУ (п.п. «ґ» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Пунктом 127.1 ст. 127 ПКУ передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Проте, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.
Крім того, відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків – фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента нараховується пеня.
Зокрема, пеня, визначена п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків – фізичних осіб (абз. третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності (п. 112.1. ст. 112 ПКУ).
Тому, відповідно до ст. 163 прим. 4 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, –тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На якому субрахунку в бухгалтерському обліку слід відображати військовий збір?
ВІДПОВІДЬ: Вважаємо, військовий збір слід обліковувати на субрахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами». Оскільки новації провели, як завжди, несподівано, окремого рахунка для відображення військового збору в Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженому наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291, не передбачено.
Отже, у бухгалтерському обліку слід використовувати субрахунок 642. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291, на субрахунку 642 ведеться облік розрахунків за зборами (обов’язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства й облік яких не ведеться на рахунку 65 «Розрахунки зі страхування».
Суми утриманого збору з виплат працівникам, що входять до фонду оплати праці, відображають кореспонденцією рахунків:
Дт 661 «Розрахунки за заробітною платою»
Кт 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами».
Якщо військовий збір сплачується із сум, які підприємство утримує (як податковий агент) в непрацівника, зокрема, під час виплати винагороди за цивільно-правовими договорами, то для відображення суми утриманого збору застосовують субрахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Тобто в такому випадку утримання військового збору відображають кореспонденцією рахунків:
Дт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
Кт 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами».
Сплата військового збору до бюджету відображається кореспонденцією:
Дт 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»
Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».
Розглянемо стягнення військового збору на прикладах.
Приклад 1. Військовий збір із зарплати
Працівнику відділу збуту нараховано зарплату за серпень у сумі 3000 грн.
Таблиця 1
№ з/п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | Податковий облік, грн | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Дт | Кт | дохід | витрати | |||
1 | Нараховано зарплату працівнику відділу збуту | 93 | 661 | 3000 | — | 3000 |
2 | Нараховано ЄСВ на зарплату (37% — умовно) (3000,00 х 37 : 100) | 93 | 651 | 1110 | — | 1110 |
3 | Утримано ЄСВ із зарплати | 661 | 651 | 108 | — | — |
(3000,00 х 3,6 : 100) | ||||||
4 | Утримано ПДФО із зарплати | 661 | 641 | 433,8 | — | — |
((3000,00 грн – 108,00 грн) х 15 : 100) | ||||||
5 | Утримано військовий збір із зарплати | 661 | 642 | 45 | — | — |
(3000,00 х 1,5 : 100) | ||||||
6 | Перераховано ЄСВ до бюджету | 651 | 311 | 1218 | — | — |
7 | Перераховано ПДФО до бюджету | 641 | 311 | 433,8 | — | — |
8 | Перераховано військовий збір до бюджету | 642 | 311 | 45 | — | — |
9 | Видано зарплату працівнику | 661 | 301 | 2413,2 | — | — |
Приклад 2. Військовий збір із винагороди за цивільно-правовим договором
За договором про надання послуг зі збуту продукції в серпні 2014 року підприємство нарахувало та виплатило фізособі винагороду в сумі 2000 грн.
Таблиця 2
Облік військового збору в разі нарахування винагороди за цивільно-правовим договором
№ з/п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | Податковий облік, грн | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Дт | Кт | дохід | витрати | |||
1 | Отримано послуги | 93 | 685 | 2000 | — | 2000 |
2 | Нараховано ЄСВ на винагороду (2000,00 х 34,7 : 100) | 93 | 651 | 694 | — | 694 |
3 | Утримано ЄСВ із винагороди (2000,00 х 2,6 : 100) | 685 | 651 | 52 | — | — |
4 | Утримано ПДФО з винагороди | 685 | 641 | 292,2 | — | — |
((2000,00 грн – 52,00 грн) х 15 : 100) | ||||||
5 | Утримано військовий збір із винагороди (2000,00 х 1,5 : 100) | 685 | 642 | 30 | — | — |
6 | Перераховано ЄСВ до бюджету | 651 | 311 | 746 | — | — |
7 | Перераховано ПДФО до бюджету | 641 | 311 | 292,2 | — | — |
8 | Перераховано військовий збір до бюджету | 642 | 311 | 30 | — | — |
9 | Виплачено винагороду | 685 | 311 | 1625,8 | — | — |
(2000,00 – 52,00 – 292,20 – 30,00) |
До доходів, які не будуть звільнятися від оподаткування військовим збором, належать:
– сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, та на боргові зобов’язання Національного банку України (підпункт 165.1.2 пункту 165.1 статті 165 ПКУ);
– дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (підпункт 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 ПКУ);
– сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (підпункт 165.1.25 пункту 165.1 статті 165 ПКУ);
– доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами цього розділу (підпункт 165.1.51 пункту 165.1 статті 165 ПКУ);
– інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та казначейськими зобов’язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти (підпункт 165.1.52. пункту 165.1 статті 165 ПКУ).
Не секрет, что ежегодно водители должны обновлять свою автостраховку и покупать новый полис, защищающий их…
Кредит готівкою — один з банківських продуктів, який має високий попит серед населення. Він передбачає…
Мир трейдинга часто представляется новичкам как захватывающее приключение с возможностью быстрого обогащения. Однако реальность может…
Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №…
Одеська ДПС надала відповіді на запитання щодо формування стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA). 1. Яким чином визначати…
У разі здійснення операцій з постачання товарів у рахунок оплати праці працівників у рядку «Індивідуальний…