Кабмін погодив зміни до Кодексу законів про працю (КЗпП), що стосуються визначення поняття трудових відносин і ознак їх наявності.
У Мінекономіки запевняють, що в разі схвалення відповідного законопроекту Радою в країні скоротиться рівень неофіційного працевлаштування, підвищиться захист працівників і легалізуються зарплати.
Сім “заповідей” працівника
Документ стосується впровадження в законодавство принципу так званої презумпції наявності трудових відносин. Для цього чиновники запропонували сім критеріїв. При цьому робота може бути визнана виконуваної в рамках трудових відносин у разі збігу принаймні три ознаки з перерахованих.
Тоді сторони будуть зобов’язані підписати трудовий договір, а найнятого працівника зобов’язані забезпечити необхідним соцпакетом (лікарняними, відпустками та ін.).
Йдеться про таких критеріях:
- виконання особою роботи за конкретною професією, кваліфікації, посади за дорученням і під контролем особи, в інтересах якої проводиться робота (роботодавця);
- регулярна виплата найнятому людині зарплати;
- регулювання процесу праці на постійній основі, яке не передбачає встановлення працівнику конкретного результату за встановлений період;
- виконання роботи на певному або узгодженому роботодавцем робочому місці з дотриманням прописаних ним правил внутрішнього трудового розпорядку;
- організація шефом умов праці: робочого місця, матеріалів, обладнання та інструментів.
- встановлення роботодавцем тривалості робочого часу, так і часу відпочинку;
- відшкодування роботодавцем поїздок та інших витрат, пов’язаних з виконанням роботи.
Побіжать переукладати договори
Експерт ринку праці Тетяна Пашкіна помітила нам, що ініціатива “в цілому непогана”. Аби подальша реалізація не підкачала.
А ось старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин налаштований не так оптимістично. На його думку, імплементація майбутнього закону призведе не тільки до повального переукладання цивільно-правових договорів у трудові з подальшим оподаткуванням доходів “зарплатними” податками (18% ПДФО, 22% ЄСВ і 1,5% військового збору), але і величезним штрафам.
Це вже не кажучи про десятки тисяч судових позовів з питань трудових відносин.
В кінцевому підсумку, каже експерт, це може привести до валу банкрутств бізнесу і відходу в тінь тисяч підприємців.
Як стверджується в пояснювальній записці до проекту закону, введення згаданої презумпції пов’язано з тим, що особа, яка виконує роботу, яка за всіма ознаками здійснюється в рамках трудових відносин, нерідко не забезпечується необхідною соцпакетом.
Маю на увазі відпустки, лікарняні, наявність гарантій і компенсацій по збереженню місця роботи, посади, середня зарплата на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії, спрямовані на охорону материнства, і т.д.
У Мінекономіки кажуть, що схваленим законопроектом врегульовано питання правонаступництва в трудових відносинах і процедура попередження працівників про відповідні зміни.
“Це зробить процес передачі бізнесу або організації нового власника більш прозорим, зрозумілим для колективу і посилить правовий захист найнятих працівників від незаконного звільнення” ,
– запевнили в міністерстві.
Мета – фрілансери
Як припускає Пашкіна, можливо, в Кабміні просувають таку ініціативу з метою отримати більше інструментів для покарання роботодавців. Нерідко – несправедливих. По-друге, мова може йти про фрілансерів, яких з введенням карантину стало порядком більше не тільки в Україні, а й в усьому світі.
“У нас до цих пір немає чіткого законодавства щодо фрілансерів. Люди є, але законодавчо їх немає. Фрилансеров закон ніяк не захищає. І мені здається, вся ця конкретизація трудових відносин без докорінного оновлення основного закону про працю буде абсолютно марною” ,
За її словами, було б більш логічно, якби влада для початку сформулювали новий “законодавчий скелет”, створили новий КЗпП, де б містилася чітке формулювання того, що таке трудові відносини. Це б було більш системно, вважає Пашкіна, ніж нарощувати на старий документ чергові зміни. Це – тільки “заплаточний метод”.
“Чим це оформлення трудових відносин захищає працівника, крім того, що лякає роботодавця? Якщо роботодавець хороший, то йому це нове – дарма. Він вже його виконує за замовчуванням. А якщо роботодавець працює” по-чорному “, то він цей новий закон, нові формулювання і читати не буде “
, – підкреслила вона.
Займуться ще й базарами
На питання про те, що з такими визначеннями Кабміну робити далі, експерт розводить руками. Але висуває гіпотезу, що таким способом в законодавче поле хочуть повернути, наприклад, продавців овочів, які торгують на базарах. Пашкіна звертає увагу на критерії, що стосуються надання роботодавцем місця роботи.
“Ці торговці, як мені здається,” чорніше чорного “. Там же ні у кого немає трудової книжки. Там ввечері отримав якусь суму, і працевлаштування закінчилося. А завтра буде новий день. Але у них є чітко визначені місця торгівлі. Може бути, в Кабміні вирішили “підтягти” саме цей сегмент. Але це тільки напівзаходи “ ,
– говорить вона.
Можливо, каже експерт, ініціатива Кабміну – просто “пробний камінь”. Ймовірно, таким чином в уряді намагаються “прозондувати ґрунт”. Бажають подивитися, чи буде хтось обурюватися після введення таких заходів. А може, під це все хочуть просто відкрити якийсь новий орган в Мінекономіки, який буде штрафувати недобросовісних роботодавців, передбачає Пашкіна.
Юристи ж відзначають, що в українському законодавстві і раніше було поняття “трудові відносини”. Просто в Кабміні заговорили саме про презумпцію їх наявності для випадків, якщо роботодавці зіткнуться з черговими перевірками.
“Є фактичні трудові відносини. Є і моменти, коли вони ховаються. У багатьох випадках, коли над роботодавцем нависали штрафи, він повинен був довести, що ці відносини дійсно були. Тут, цілком ймовірно, Кабмін хоче зробити навпаки, щоб була презумпція. Ще не доведено протилежне, трудові відносини є “ ,
– зауважив керуючий партнер ЮК” Альянс правових сил “Віталій Собкович.
Завалять суди штрафами
Як вважає екс-директор Держцентру зайнятості Ольга Макогон, у такої ініціативи є ще один прихований недолік. Проблема в тому, що інспекторам, щоб кваліфікувати природу суспільних відносин, треба мати високу компетенцію і бути обізнаним як з наукою трудового права, так і з практикою ведення бізнесу в різних галузях економіки.
“Тільки потягнуть інспектори праці таку функцію? А якщо вони в партнерстві з податкової будуть формально штампувати порушення? Це збільшить навантаження на адмінсуди через масові оскаржень. А наскільки у нас все добре з судами цієї юрисдикції? Або яка буде підсудність по таким справах? Гражданская? “
– ставить питання Макогон.
На її думку, кваліфікація суспільних відносин на розсуд інспектора праці є хибним кроком, оскільки це не змінить нічого в свідомості людей.
“У науці трудового права з давніх часів знають, що характеристикою трудових відносин є наступне: працівник виконує роботу під контролем і за розпорядженням роботодавця за встановленими правилами, робота носить триваючий характер і оплачується процес роботи, а не результат”
На думку В’ячеслава Черкашина, в результаті трудове та податкове законодавство перетвориться в “каральне” і призведе до збільшення адміністративного тиску на бізнес.
“Можуть бути зруйновані ефективні ланцюжки взаємодії, включаючи сфери-локомотиви нашої економіки, наприклад, IT-індустрії. У гіршому варіанті розвитку подій – хвиля банкрутств і втеча в неформальну економіку тисяч підприємців”,
– вважає Черкашин.
