Правові способи отримання доступу до генпланів
Порядок доступу до містобудівної документації, у тому числі генпланів, регулюється, насамперед, Законами України «Про доступ до публічної інформації», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про основи містобудування».
Громадяни та організації можуть отримати генеральний план шляхом:
· ознайомлення на офіційному сайті ОМС, у друкованому ЗМІ;
· подання інформаційного запиту із проханням надати копію генплану;
· особистого ознайомлення із містобудівним документом у приміщенні ОМС.
Розглянемо особливості всіх із цих способів.
Ознайомлення із генпланом на сайті ОМС
Найпростішим способом отримання доступу до генерального плану є перегляд офіційного сайту ОМС відповідного населеного пункту. Цей спосіб не потребує особливих зусиль і великих часових витрат. Ознайомитись із генпланом Ви можете, не виходячи із власного помешкання. Необхідно лише мати доступ до Інтернет. Обов’язок розміщувати генплан на веб-сайті місцевої ради чи іншого органу місцевого самоврядування встановлений ч. 11 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На жаль, зазначена норма Закону із різних суб’єктивних і об’єктивних причин часто не виконується, і, як свідчать результати моніторингу, проведеного СЦГІ і партнерськими організаціями у 2012-2013 роках, генплани були доступними лише на 63 сайтах міських рад. Не поодинокими є випадки, коли на сайті міськради, замість кількох томів текстової частини генплану та всього переліку графічних матеріалів, можна знайти лише рішення про ухвалення генплану й одну або декілька карт. Але є й міста, на сайтах яких генплани представлені досить повно (Полтава, Луганськ, Ужгород), що дозволяє громадянину протягом лічених хвилин отримати значну частину розшукуваної інформації.
Доступ до генплану у друкованих ЗМІ
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» зобов’язує ОМС публікувати генплан у місцевих друкованих ЗМІ. Через обмеженість газетних площ та великих розмірів генпланів ці документи рідко публікуються навіть у спеціалізованих ЗМІ. У тих випадках, коли ОМС розміщують у ЗМІ публікації про містобудівну документацію, – це, як правило, оголошення про проведення громадських обговорень та іноді стислий і вибірковий виклад змісту окремих частин генпланів.
Запит копії генплану
Наступним за рівнем складності і часових витрат у отриманні доступу до генплану є подання інформаційного запиту. Законодавцем передбачені різноманітні форми подання інформаційних запитів – електронною поштою, у письмовій формі (поштою), факсом, особисте вручення, навіть усно (наприклад, телефоном). У різних форм є свої плюси та мінуси.
Завдяки розвитку інформаційних технологій вже багато громадян можуть надіслати запит електронною поштою. Такий запит приходить за призначенням максимально швидко й передбачає таку ж швидку відповідь. Однак існує небезпека, що ваш електронний лист буде проігноровано з посиланням на «помилку в мережі Інтернет» чи якусь подібну. Крім того, при надсиланні запиту електронною поштою у запитувача інформації не буде доказу направлення листа та повідомлення про його отримання повноважною особою міської ради.
З огляду на це надійніше буде направити ваш запит листом (найкраще – рекомендованим з підтвердженням вручення). У цьому випадку збільшується час відповіді за рахунок поштового пересилання до розпорядника інформації та назад. Водночас при направленні запиту таким способом у вас буде підтвердження про отримання адресатом вашого листа, а також (у разі ненадання відповіді або надання неповної відповіді) докази для оскарження дій працівників ОМС до правоохоронних та судових органів.
Іншим надійним способом направлення інформаційного запиту є особиста (або через кур’єра) передача до канцелярії розпорядника генплану. При цьому важливо не забути отримати відмітку про здавання запиту на вашому примірнику.
Розпорядник інформації має відправити відповідь на запит на інформацію з відповідними документами не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Закон дозволяє продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів, якщо запит стосується великого обсягу інформації або потребує пошуку серед значної кількості даних. Але у цьому випадку розпорядник інформації повинен повідомити запитувача про продовження строку в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Також треба бути готовим до законної вимоги розпорядника інформації відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк матеріалів генерального плану. Ця вимога може бути заявлена розпорядником інформації у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок (ст. 21 Закону України«Про доступ до публічної інформації»).
Це означає: якщо ви запитуєте об’ємний документ, розпорядник інформації зобов’язаний надати безкоштовно 10 сторінок із цього документа, а решту документа – за умови сплати коштів. При цьому вартість копіювання однієї сторінки не має перевищувати «Граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року N 740.
Так, вартість копіювання або друк копій документів формату А4 та меншого розміру (у тому числі двосторонній друк) не має перевищувати 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки (на час виходу цього посібника у світ ця сума складає 1,147 грн.). Вартість копій документів формату А3 та більшого розміру (у тому числі двосторонній друк) не повинен перевищувати 0,2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки (у даний час ця сума становить 2,294 грн.).
Копіювання або друк копій документів будь-якого формату, якщо в документах поряд з відкритою інформацією міститься інформація з обмеженим доступом, що потребує її відокремлення, приховування тощо (у тому числі двосторонній друк), не має перевищувати 0,3-0,5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки (у даний час це – 3,441-5,735 грн.).
Так, у Харківській міській раді та Южнянській міськрадіОдеської областісторінка копії формату А4 коштує 1 гривню 15 копійок. У Жданівській міськраді Донецької областіза копіювання документів у форматі А4 з громадянина візьмуть 1 гривню 10 копійок. УГенічеськійміській раді Херсонської області за копіювання однієї сторінки Генплану виставляють ціну в 5 гривень 68 копійок. А в міській радіБережанТернопільської області сторінку документа скопіюють за ціною 3 гривні 44 копійки, хоча кількість сторінок Генплану, які будуть скопійовані, не вказують.
Як засвідчують дані моніторингу, проведеного СЦГІ, загальна ціна за надання копії Генплану буде суттєво відмінною: від 200 до 2000 гривень. Наприклад, для того щоб отримати копію Генерального плану Харкова, обсяг якого складає 1498 сторінки А4, потрібно заплатити 1722 гривні 70 копійок. За копіювання близько 240 сторінок Генплану Южного Одеської області потрібно заплатити 277 гривень 57 копійок, а 410 сторінок Генплану Жданівки Донецької області обійдуться громадянину у 451 гривню.
Громадяни могли б уникати таких великих витрат, якби вищезгадані та інші міські ради дотримувалися норм законодавства та розміщували матеріали генпланів у Інтернет, чого, на жаль, як правило, не відбувається.
Оскільки у більшості міських рад відсутня техніка для копіювання великих форматів А1 чи А0, то треба бути готовим до того, що графічні матеріали генпланів вам зменшать до формату А4 або до А3. Інший варіант – вишлють план міста розміром, наприклад, 1 м х 0,8 м із склеєних аркушів А4.
При цьому Закон «Про доступ до публічної інформації» не передбачає вішкодування витрат на сканування документа, тому вимога внести плату за сканування є незаконною. Водночас Закон також не зобов’язує розпорядника створювати документ у новій формі – наприклад, шляхом сканування створювати електронний документ для того, щоб надати його електронною поштою. У цьому випадку розпорядник повинен запропонувати надіслати копії документа поштою або надати на ознайомлення у своєму приміщенні.
Закон «Про доступ до публічної інформації» (ч. 4 ст. 21) також передбачає безкоштовне надання інформації, що становить суспільний інтерес. Як було пояснено у цьому посібнику, генплан становить значний суспільний інтерес, тому слід вимагати надання його без відшкодування витрат на копіювання чи друк. Але слід бути готовим до того, що розпорядник з цим може не погодитися і вимагатиме відшкодування витрат.
Ознайомлення із генпланом у приміщенні розпорядника
Ще однією можливістю отримати доступ до генплану є ознайомлення із цим документом у загальнодоступному місці у приміщенні ОМС, який приймав рішення про його затвердження, або у відділі архітектури райдержадміністрації, у якому зберігаються генплани багатьох невеликих міст, або у приміщенні іншого розпорядника, який володіє генпланом. Обов’язок ОМС надавати генплан для ознайомлення визначається ч. 11 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 14 Закону «Про доступ до публічної інформації».
Перед тим, як піти в орган місцевого самоврядування, радимо написати листа або зателефонувати до міської ради: уточнити час, місце та іншу суттєву інформацію, яка полегшить процедуру доступу до документа, збереже час і, можливо, вбереже від отримання негативних емоцій.
При особистому ознайомленні із генеральним планом у приміщенні міської ради вам у пригоді стане фотоапарат із великою роздільною здатністю для фотофіксації документа. Стаття 14 Закону «Про доступ до публічної інформації» зобов’язує розпорядників інформації «визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо». Розпорядник не зобов’язаний забезпечувати вас відповідним обладнанням, але не має права перешкоджати у використанні власних технічних засобів.
Ознайомлення із генпланом у приміщенні ОМС може зайняти у вас декілька годин. Але якщо вам вдасться отримати всі або більшість матеріалів генплану, то існує велика ймовірність, що саме цей спосіб отримання доступу до документа буде максимально результативним.
Права запитувачів генпланів
При зверненні за доступом до містобудівної документації вам неодноразово доведеться апелювати до законів та обґрунтовувати своє право отримати доступ до документа. Далі в тексті ви знайдете основні правові норми, що допоможуть вам це зробити.
Права запитувачів на інформацію щодо генеральних планів та обов’язки розпорядників інформації щодо надання відповідей за такими запитами визначені в Законах України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію» та «Про місцеве самоврядування в Україні».
Зокрема слід звернути увагу на наступні норми:
– ст. 34 (передбачає право збирати та використовувати інформацію) і ст. 50 Конституції України (гарантує доступ до інформації з питань довкілля);
– ст. 13, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» (надаються пояснення, яка саме інформація у будь-якому разі не може бути обмежена у доступі);
– п. 1 ч. 1 ст.3, п. 1 ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 14, ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (описують обов’язок розпорядників оприлюднювати в ініціативному порядку певну інформацію та можливості осіб «пасивного доступу» до такої інформації);
– п. 3 ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 5, Розділ IV Закону України «Про доступ до публічної інформації» (описують загальні принципи та можливості «активного доступу» до інформації шляхом подання інформаційних запитів);
– ч. ч. 5, 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (регламентує доступ до актів ОМС);
– ч. 2 (присвячена застосуванню «трискладового тесту» при будь-якому обмеженні доступу) та ч. 5 ст. 6 (регламентує доступ до інформації щодо розпорядження бюджетними коштами) Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Незважаючи на вказані правові норми, ОМС намагаються уникати надання генпланів. Найтиповішими підставами відмов є: технічна неможливість надання документа за запитом (великий обсяг, відсутність техніки для виготовлення копій великого формату тощо), документ є обмеженим у доступі (грифи обмеження доступу «Таємно» та «Для службового користування»), вимога оплати витрат на копіювання матеріалів, відсутність коштів тощо. Хоча загалом це не є обов’язковою умовою для направлення та розгляду вашого запиту, вже на стадії підготовки інформаційного запита можна спростувати такі припущення і надати посилання на основні норми законів, які гарантують право доступу, альтернативи отримання відповідей (електронною поштою, надання можливості ознайомитись із документом у приміщенні ОМС тощо). Це допоможе запобігти (зменшити кількість) формальних відповідей – «відписок», або відмов у доступі до інформації.
У разі, якщо вами все ж таки отримано неправомірну відмову у наданні запитуваного документа, або якщо вам взагалі не було надано відповіді на інформаційний запит – не зволікайте із продовженням дій.
Пропоновані далі варіанти правових дій повністю відповідають нормам українського законодавства і сформовані згідно з порадами висококваліфікованих юристів, що працюють у сфері доступу до публічної інформації. Отже, варто їх використовувати. Водночас слід брати до уваги, що в Україні система як прокурорського нагляду так і адміністративного судочинства далекі від досконалості. Використання одного із методів не гарантує вам миттєвого отримання бажаного результату. Більш ніж ймовірно, що вам доведеться стикнутися із відписками, відмовами, неправомірними відповідями працівників тих інституцій, які зобов’язані захищати права та інтереси громадян. До цього варто бути готовим та завжди пам’ятати, що ви захищаєте своє конституційне право знати офіційну інформацію про сучасний стан та плани розвитку свого міста. Це право законне, і ми віримо, що його можна відстояти в Україні. На користь тих, хто захищає своє право на інформацію, грає той факт, що інформаційне законодавство постійно вдосконалюється, більш досконалою стає практика надання доступу та спрощується доступ до містобудівної документації. Отже, є всі шанси перемогти, важливо бути наполегливим.
Як діяти у разі незадоволення вашого інформаційного запиту?
З’ясування стану розгляду запиту. Непоодинокими є випадки, коли після надсилання запиту ви не отримуєте жодної відповіді. Це може означати, що ваш запит або відповідь на нього були загублені поштою або працівниками ОМС. Також можливо: в ОМС просто вирішили не надавати вам відповідь. Якщо ви хочете спробувати швидко дізнатися долю вашого запиту, доцільно зателефонувати до місцевої ради та з’ясувати стан розгляду (тут в нагоді стане повідомлення про вручення вашого інформаційного запиту, який ви надсилали рекомендованим листом). Як правило, після дзвінка ви не отримаєте запитуваний документ. Скоріше за все вам надішлють відмову, але все одно ви збережете час на надсилання повторного запиту та очікування відповіді на нього. Якщо питання часу для вас не грає ролі, можна просто надіслати повторний запит або одразу звернутися зі скаргою до прокуратури (особливо, якщо у вас на руках є докази отримання вашого запиту міською радою).
Надсилання повторного запиту.Не отримавши відповідь на перший інформаційний запит, ви можете направити його повторно. У ньому варто згадати про ваш намір оскаржити дії розпорядника інформації до органів прокуратури або суду у разі чергового ненадання запитуваної інформації.
Законодавство передбачає право запитувача інформації на оскарження відмови у доступі до інформації. Так, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Крім того, про незаконні, на вашу думку, дії чи бездіяльність працівників розпорядника можна повідомити в прокуратуру, яка може вжити заходів реагування та ініціювати притягнення посадових осіб до відповідальності.
Скарга до прокуратури.Органи прокуратури наділені широким колом повноважень, у тому числі й повноваженнями щодо ініціювання притягнення до юридичної відповідальності посадовців за порушення норм про доступ до публічної інформації. Зокрема органи прокуратури уповноважені проводити перевірку діяльності суб’єкта владних повноважень, складати протокол про виявлені порушення і направляти його на розгляд до суду.
Скарги оформляються і подаються за загальними правилами, передбаченими Законом України «Про звернення громадян». При підготовці скарги перш за все слід керуватись нормами профільних законів, насамперед Закону України «Про прокуратуру» щодо вжиття заходів прокурорського реагування (статті 1, 4, 19, 20 тощо) та на норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» (статті 20, 22 – 24 тощо).
Отже, для цілей оскарження неправомірної відмови у доступі до генпланів пропонуємо надсилати скарги до органів прокуратури, які складатимуться із кількох основних частин:
– адресат, до якого спрямовано звернення;
– адресант, той хто подає звернення;
– опис того, коли ви подавали інформаційний запит, що саме запитували і, у разі наявності, докази того, що запит був отриманий розпорядником інформації (у разі, якщо розпорядником інформації взагалі не надано відповіді або відповідь надана з порушенням встановлених строків);
– опис порушень, які, на вашу думку, були вчинені під час розгляду вашого запиту (відсутність відповіді, відповідь не по суті, надання неповної або недостовірної інформації, неправомірна відмова тощо) та їх правова кваліфікація (див. додаток 1 на сторінці 48 цього посібника);
– вимога відновити порушені права;
– вимога притягти винуватих у порушенні осіб до відповідальності;
– дата і підпис.
Зразок скарги до прокуратури наведений у додатку 3 на сторінці 59.
Під час моніторингу доступності генпланів для громадян СЦГІ виявив ряд типових причин, посилаючись на які, ОМС відмовляють в доступі до генпланів. Обсяг видання не дозволяє розмістити в посібнику зразки заяв із оскарження за кожною із цих причин, тому ми узагальнили ці причини у вигляді таблиці. До кожної причини додається пояснення із посиланням на законодавчі норми, чому вказана причина не може вважатися правомірною. Знайшовши в таблиці відмову, на яку посилається міська рада, ви зможете дати їй правову кваліфікацію та сформулювати вимогу щодо відновлення ваших прав.
Частиною вашої скарги має бути прохання про притягнення до відповідальності посадових осіб. Притягнення до відповідальності посадової особи може стати чинником для усунення подібних порушень у цьому органі в майбутньому під час розгляду ваших звернень.
Оскарження неправомірного рішення та притягнення до юридичної відповідальності посадової особи, яка прийняла неправомірне рішення, проходить за окремими процедурами. Тому, якщо ви хочете притягнути винуватця до юридичної відповідальності, про це слід чітко зазначати у скарзі.
Чинним законодавством України передбачені кілька видів юридичної відповідальності. Найчастіше за дії, пов’язані з ненаданням доступу до інформації, порушенням положень Законів України «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації», посадові особи притягуються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності.
Дисциплінарна відповідальність – це відповідальність за вчинене порушення трудової дисципліни та інших вимог щодо здійснення службової діяльності. За вчинення дисциплінарних порушень посадові особи зазнають дисциплінарних стягнень. Серед дисциплінарних стягнень можуть бути наступні: пониження в класному чині, пониження в посаді, позбавлення нагрудного знаку, звільнення з позбавленням класного чину, попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду, усне зауваження, зауваження, сувора догана, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення тощо.
Адміністративна відповідальність – це відповідальність за вчинені дії, які підпадають під ознаки адміністративних правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. З прикладами таких порушень можна ознайомитись у статтях 53-2, 96-1, 152, 212-3 вказаного Кодексу. За вчинення адміністративного правопорушення законодавством передбачено накладення штрафів, тобто грошової санкції.
В будь-якому разі, при обґрунтуванні необхідності притягнення чи то до дисциплінарної відповідальності чи то до адміністративної відповідальності рекомендуємо посилатись на ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» (передбачає повноваження прокурора щодо винесення постанови про дисциплінарне провадження та провадження про адміністративне правопорушення).
До дисциплінарної відповідальності за загальним правилом може бути притягнута та посадова особа, яка приймала рішення про призначення порушника на відповідну посаду. Проведення службових розслідувань щодо вчинення дисциплінарних проступків проводиться у відповідності до «Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року N 950.
Також слід звернути увагу на наступні норми:
– ст. ст. 147 – 149 Кодексу законів про працю України (пояснюють, хто і в які строки може накласти дисциплінарне стягнення);
– п.п. 1, 4 ст. 10 та п.п. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про державну службу» (передбачають застосування дисциплінарних стягнень державним службовцям).
Що стосується процедури притягнення до адміністративної відповідальності, то вона є дещо складнішою, оскільки суб’єкт, який може бути притягнутим до адміністративної відповідальності, визначається в залежності від виду адміністративного правопорушення. Крім того, проведення розслідування по факту адміністративного проступку та винесення остаточного рішення здійснюється різними суб’єктами.
Всі адміністративні правопорушення, пов’язані із порушенням положень Законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про доступ до судових рішень» та «Про засади запобігання та протидії корупції», фіксуються уповноваженим працівником органів прокуратури у вигляді протоколу. Рішення по суті приймає відповідний суд.
При обґрунтуванні наявності ознак адміністративного правопорушення в діях посадової особи пропонуємо вам звернути увагу на наступні норми:
– ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (дає перелік дій, за вчинення яких передбачається притягнення до адміністративної відповідальності);
– ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (містить склад адміністративного правопорушення – «Порушення права на інформацію» та визначає санкції);
– ч. 1 ст. 221, п. 11 ч. 1 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (визначає осіб, які повноважні проводити розслідування та ухвалювати рішення по суті).
Пам’ятайте, що прокурори теж несуть відповідальність за ненадання відповіді на скаргу, не- проведення прокурорської перевірки за скаргою та за пересилання скарги на розгляд суб’єкту, чиї дії оскаржуються, і можуть бути притягнуті до відповідальності на підставі зазначених вище норм.
Детально із процедурами притягнення публічних службовців до юридичної відповідальності можна ознайомитися у книзі «Юридична відповідальність публічних службовців: методичні рекомендації» за редакцією Оксани Ващук.
Будьте готовими до того, що навіть, якщо прокуратура опротестує порушення при ненаданні ОМС відповіді на ваш інформаційний запит, прокурорські працівники вимагатимуть від ОМС виконання насамперед процедурних норм при наданні відповіді на ваш запит. Як правило, прокурори не втручаються у розгляд по суті запитів на доступ до містобудівної документації.
Нижче наведено приклади успішного оскарження громадськими активістами відмов міських рад у доступі до матеріалів генпланів і притягнення посадових осіб ОМС до відповідальності за порушення процедурних норм Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Звернення до суду із адміністративним позовом – це найбільш складний та тривалий спосіб домогтися реалізації вашого порушеного права на доступ до публічної інформації. Водночас за наявності позитивного рішення суду ваші шанси отримати доступ до генплану стануть, як ніколи, високими.
Для звернення до суду вам необхідно буде сплатити судовий збір у розмірі близько 32 гривень (ця сума залежить від розміру мінімальної заробітної плати на момент подання позову і поступово зростає). Заяву вам необхідно буде подавати до місцевого суду. Більш детально про подання судових позовів на захист права на доступ до публічної інформації можна прочитати у спеціалізованих посібниках, які доступні в тому числі і в Інтернет. Чим краще ви підготуєтесь до судового позову – тим більше шансів матимете, щоб виграти справу.
Будьте готові до того, що розгляд вашої справи може бути досить тривалим і не обмежиться однією інстанцією. Позитивним є те, що через увагу політичного керівництва держави до проблеми доступу до інформації практика судочинства у справах щодо доступу до публічної інформації не завжди є негативною. 30 вересня 2013 року Пленум Вищого адміністративного суду України прийняв Постанову про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» № 11, якою довів до відома судів Довідку про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про доступ до публічної інформації». Хоча у цій Довідці питання доступу до генеральних планів міст не порушуються, проте ознайомлення з нею буде корисним для тих, хто вирішить відстоювати у суді своє право знати. Водночас ця довідка не є обов’язковим для судів документом, а деякі її положення критикуються експертами.
Судова практика щодо захисту права громадян на доступ до містобудівної документації в Україні ще формується, але вже є позитивні рішення, на які можна спиратися, оскаржуючи неправомірну відмову в доступі до генплану та включення містобудівної документації до переліків відомостей, що становлять службову інформацію. Важливим, зокрема, є рішення Вищого адміністративного суду від 23 травня 2013 року, зміст якого наводиться нижче і яке варто згадувати у позовах.
Інші судові рішення щодо забезпечення доступу до генеральних планів міських населених пунктів ви можете знайти на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/). Для цього в пошуковому рядку «Пошук за контекстом» слід набрати ключові слова «генеральний план», а в пошуковому рядку «Категорія справи» слід обрати категорію «Адміністративні справи». Пошук можна звузити ввівши додаткові критерії у відповідні пошукові рядки на сайті ЄДРСР.
Також судові рішення щодо оскарження відмов у доступі до генеральних планів міст-обласних центрів та інші процесуальні документи можна знайти на сайті Східноукраїнського центру громадських ініціатив за посиланням http://cityplan.in.ua/cities. Для цього необхідно ввести в пошуковому рядку назву обласного центру України і обрати відповідний архів даних.
