Діє з 01.08.2020року. У разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, до суб’єктів господарювання, за рішенням контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Крім того, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З якої дати зобов’язані застосовувати РРО та/або програмні РРО ФОП – платники ЄП, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я та який код виду економічної діяльності відповідає такій діяльності?
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я зобов’язані з 01 січня 2021 року застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО. Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010 передбачено код 86 «Охорона здоров’я».
У яких випадках ФОП – платники ЄП не застосовують РРО до 01.01.2021 року?
РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються фізичними особами підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн., крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів та виробів, підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу; здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.
Підприємство має декілька об’єктів господарювання на одну адресу: як застосовувати РРО?
Згідно п. 1 ст. 3 Закону №265, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Відповідно з ст. 2 Закону місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Отже, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО на кожному місці проведення розрахунків.
Як змінилися терміни введення норм про РРО для ФОП у зв’язку з введенням карантину?
Так, до 1 серпня 2020 року перенесено запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), як альтернативу класичним РРО.
Також до 1 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – «єдинниками» другої, третьої та четвертої групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу у них протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень.
Незалежно від обсягу доходу зазначеними «єдинниками» обов’язково застосовуються РРО та/або програмні РРО, якщо вони здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 1 січня до 1 квітня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, під час здійснення яких ФОП – «єдинники» другої, третьої та четвертої груп зобов’язані використовувати РРО та/або програмні РРО незалежно від обсягу доходу.
До них належать: реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет; реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах; діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування; діяльність туристичних агентств та операторів; діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення; реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку.
Таким чином, до 1 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО та/або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.
Нагадуємо, що ФОП – «єдинники» першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовують.
Які порядок та підстави відмови в реєстрації РРО?
Необхідно керуватися п. 8 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. №547.
Протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції, якщо:
- РРО вже зареєстрований;
- модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
- РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;
- центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
- в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
- щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. №1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
- суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
- суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;
- суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
- щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;
- у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;
- екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;
- суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.
За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).
Як проводити розрахунки за подарунковими сертифікатами через РРО?
У разі, якщо розрахунок за товари, які отримує покупець, здійснюється за допомогою подарункового сертифіката, то у реквізиті «форма оплати» фіскального касового чека зазначається «Подарунковий сертифікат» та, у разі необхідності, сума коштів, яка доплачується.
Податківці зазначають, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Застосування РРО передбачено Законом України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями.
Разом з тим, відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13 із змінами, фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ Положення №13. При цьому при розрахунку за товар раніше придбаним сертифікатом у касовому чеку, зокрема, зазначаються:назва товару (послуги); кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);вартість одиниці виміру товару (послуги); для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати.
При цьому у реквізиті «форма оплати» зазначається запис «Подарунковий сертифікат» та, у разі необхідності, – сума коштів, яка доплачується готівкою чи безготівково (кредитна картка тощо).
Де можна дізнатись інформацію про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій в органах ДПС?
Державна податкова служба щодекади оприлюднює на своєму вебсайті таку інформацію:дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації; дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.
Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.
Звертаємо увагу, на офіційному вебпорталі ДПС функціонує розділ « Інформація з реєстрів» де зроблено гіперпосилання на закладки: «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО» сервісу «Інформація щодо РРО та книг ОРО» , в яких можна отримати додаткову інформацію щодо РРО.
Окрім того, у платників є можливість переглянути реєстри екземплярів РРО та реєстри ЦСО у відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Реєстри».
Чи зобов’язані використовувати касові апарати підприємці – платники єдиного податку 1 групи, які торгують на ринку?
Платники єдиного податку – фізичні особи підприємці першої групи, які здійснюють діяльність з торгівлі на ринках, надання побутових послуг виключно населенню, а також фізичні особи, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства, як сьогодні, так і надалі, мають право не застосовувати РРО.
Чи є відповідальність за незастосування РРО?
Так відповідальність є. Зокрема, штраф за невидачу чеку, не проведення операції через РРО, проведення неповної суми вартості проданих товарів з 01.08.2020 року:
- збільшені з 1 гривні до 10 % від вартості товарів/послуг – за перше порушення, за наступне порушення протягом року – 50 %.
- З 1 січня 2021 року: 100% вартості проданих з порушенням товарів – за порушення, скоєне вперше; 150% вартості проданих з порушенням товарів – за кожне наступне порушення.
Крім цього, Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена і адміністративна відповідальність згідно статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чи може ФОП на загальній системі оподаткування або ЮО проводити розрахункові операції без застосування РРО при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг СГ на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із ЗУ «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надано статус гірських?
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування та юридичні особи при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України від 15 лютого 1995 року № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надано статус гірських, мають право проводити розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) складає менше 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання.
Водночас застосування РРО є обов’язковим для таких суб’єктів господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення зазначеного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).
Чи повинен СГ (ЮО або ФОП на загальній системі оподаткування) реалізовувати продукцію на ринках, ярмарках без застосовування РРО?
При реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу), дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів складає менше 500 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності.
У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО.
У яких випадках ФОП – платники ЄП застосовують РРО?
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:
- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень;
- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет;
- реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах;
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
- діяльність туристичних агентств та операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
- реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку.
Таким чином, до 1 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО та/або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.
Нагадуємо, що ФОП – «єдинники» першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовують.
