Згідно з п. 31 Положення №2, виплачувати дивіденди нерезидентові можна виключно через банки.
Але на час дії воєнного стану заборонено купувати і перераховувати іноземну валюту на рахунки нерезидентів для виплати дивідендів за кордоном (див. п. 12, 14 Постанови №18).
Це означає, що під час воєнного стану немає можливості придбати валюту і перерахувати нерезидентові дивіденди в іноземній валюті. Хіба що дивіденди будуть нараховані, а виплачені після закінчення воєнного стану.
Щоправда, дивіденди нерезидентові можна виплатити і в гривнях (див. п. 29 Положення №2). Але для отримання дивідендів у гривнях нерезидент має відкрити гривневий рахунок у банку України (див. пп. 5-1 п. 117 розд. X, пп. 2 п. 128 розд. X Положення №5).
Додаткові обмеження встановлено також Постановою №187. Наприклад, встановлено мораторій на виконання будь-яких зобов’язань на виплату громадянам РФ, за винятком випадку, якщо громадянин РФ мешкає в Україні на законних підставах. Мораторій щодо виконання зобов’язань діє і щодо юросіб, пов’язаних із РФ.
Мораторій діятиме до прийняття Закону щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором, але не більше ніж один місяць з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Чи можна платити дивіденди за прибуткові роки, якщо є збиток за інші роки?
Так, можна. Це питання було розглянуто в ІПК ДПСУ від 05.08.2020 р. №3190/ІПК/20-40-04-04-10 й отримало ствердну відповідь.
Дивіденди за прибуткові роки за наявності накопичених збитків за попередні роки
<…> Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено пп. 57.1-1 п. 57.1 ст. 57 Кодексу.
Відповідно до пп. 57.1-1 п. 57.1 ст. 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток — емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.
Таким чином, платник податку на прибуток має право виплачувати дивіденди платнику податку на прибуток — емітенту корпоративних прав при відсутності оподатковуваного прибутку, зокрема, і при наявності непокритого збитку за минулі роки.
<…>
Кодексом не передбачено застосування штрафних/фінансових санкцій за виплату дивідендів за результатами звітного року у разі отримання прибутку, але за умови наявності неперекритих збитків минулих років, що рахуються на балансі понад три роки і перевищують прибуток поточного року.
ІПК ДПСУ від 05.08.2020 р. №3190/ІПК/20-40-04-04-10
Чи сплачувати авансовий внесок під час виплати дивідендів, якщо підприємство має збиток?
По-перше, авансовий внесок не справляється у разі виплати дивідендів фізособам (див. пп. 57.1.-1.3 ПКУ).
По-друге, авансовий внесок не справляється у разі виплати дивідендів материнською компанією на користь власників її корпоративних прав (див. пп. 57.1.-1.3 ПКУ).
Материнські компанії — це юрособи, які є власниками інших юросіб або здійснюють контроль над такими юрособами як пов’язані особи (пп. 14.1.103 ПКУ).
Тобто ТОВ у ситуації, що розглядається, буде материнською компанією, якщо воно є власником іншої юрособи (фактично дочірнього підприємства).
У такому разі материнська компанія (ТОВ) не сплачує авансового внеску від суми дивідендів, отриманих від дочірньої компанії, при їх подальшому перерахуванні на користь власників корпоративних прав материнської компанії.
Ця пільга діє, тільки якщо сума виплачених дивідендів не перевищує доходів материнської компанії у вигляді дивідендів від інших осіб. Сума перевищення підлягає оподаткуванню згідно з пп. 57.1-1.2 ПКУ. При цьому материнська компанія веде облік отриманих і сплачених дивідендів наростаючим підсумком.
Якщо дивіденди виплачуються не грошима
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими. Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами зі сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Роз’яснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.11.2020 р.
Якщо ТОВ не є материнською компанією, воно не звільнене від сплати авансового внеску.
Відповідно до пп. 57.1-1.2 ПКУ:
— Авансовий внесок розраховують зі суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачують дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене.
— У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховують зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
— Авансовий внесок обчислюють за ставкою, встановленою п. 136.1 ПКУ (18%).
— Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
Тобто для розрахунку авансового внеску враховують значення об’єкта оподаткування (рядок 04 декларації з податку на прибуток) за рік, за який виплачують дивіденди.
Наприклад, якщо об’єкт оподаткування 300000 грн, а на виплату дивідендів спрямовано 200000 грн, то авансового внеску не буде, бо сума дивідендів менша від об’єкта оподаткування.
Якщо об’єкт оподаткування 50000 грн, а дивіденди виплачують у розмірі 200000 грн, авансовий внесок розраховують зі суми перевищення 150000 грн (200000 – 50000). І він становитиме 27000 грн (150000 х 18%).
Авансовий внесок вносять до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів (пп. 57.1-1.2 ПКУ).
В який момент сплачувати податок на репатріацію в разі виплати дивідендів?
Під час виплати дивідендів (див. пп. 141.4.2 ПКУ).