Проведення податкової амністії стане відправною точкою для введення контролю за доходами та витратами громадян України.
Президент Володимир Зеленський запропонував провести податкову амністію для всієї країни. Вона передбачає добровільне одноразове декларування всіх активів громадян України зі сплатою адміністративного збору до бюджету.
Під амністію потраплять незадекларовані активи в Україні та за кордоном, придбані за будь-який податковий період на 1 січня 2021 року.
Фактично мова йде про подачу нульової декларації, в якій потрібно буде вказати свої грошові і матеріальні активи і сплатити новий падок за спеціальними ставками, якщо вартість активів, або розміри і кількість нерухомого майна перевищують пільгові рамки.
Проведення податкової амністії стане відправною точкою для введення контролю за доходами та витратами громадян України.
Кампанію з легалізації доходів пропонується провести протягом одного року – з липня 2021 року по липень 2022 року.
Для запровадження податкової амністії Верховна рада має проголосувати за чотири законопроекти, які глава держави зареєстрував 25 лютого: №5153 (ним вносяться зміни до Податкового кодексу), №5154 (зміни до Бюджетного кодексу), №5155 (зміни до валютного законодавства), а також законопроект №5156 – (правки до Кримінального кодексу).
Хто подаватиме “нульову декларацію”?
Громадяни України, в тому числі і фізособи-підприємці і самозайняті особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Можуть задекларувати активи і колишні громадяни України, які на момент отримання доходів, або придбання активів були в статусі резидента країни.
Кандидати на посади в державні органи влади, які не не були призначеними.
Водночас під податкову амністію не потрапляють громадяни, які згідно законодавства про запобігання корупції, зобов’язані подавати декларації, або були зобов’язані.
А також громадяни проти яких розпочато досудове розслідування у справах про ухилення від сплати податків, декларування недостовірної інформації, службова недбалість.
Що не потрібно декларувати?
Спеціальному декларуванню не підлягають:
- Квартира площею до 120 кв. м, будинок – до 240 кв. м, комерційне приміщення – до 60 кв. м, а також земельна ділянка, яка не перевищує норми безоплатної передачі в межах площ для приватизації.
- Один автомобіль не для комерційного використання, об’ємом двигуна до 3 л, пасажиромісткістю до 10 осіб і вартістю до 375 мінімальних заробітних плат, або 2,25 млн грн (мінімальна заплата з січня 2021 року – 6000 грн).
- Інші активи сумарною вартістю до 400 тис. грн.
Також не можна задекларувати активи, отримані злочинним шляхом, крім злочинів вчинених з метою ухилення від сплати податків, порушення валютного законодавства.
Після проведення кампанії з декларування буде вважатися, що з таких активів уже сплачено податки.
Що підпадає під добровільну декларацію?
Під податкову амністію підпадає декларування активів, вартість яких, за описаними вище характеристикими, не вписується у пільгову категорію. Це стосується як активів в Україні так і за кордоном.
Активи, майно та корпоративні права, які належать громадянину опосередковано через юридичних та фізичних осіб також потрібно декларувати.
Під час декларування не потрібно вказувати джерела походження таких активів. Перевірка відносно них не буде проводитись. Водночас, до декларації потрібно додати документи, які засвідчують вартість задекларованих активів, що знаходяться в інших країнах.
Декларант звільняється від кримінальної відповідальності за набуття таких активів без сплати податків. Однак від кримінальної відповідальності не звільняється декларант, який набув ці активи внаслідок вчинення злочинів інших, ніж ті, які пов’язані з ухиленням від сплати податків.
Відповідно декларанта можуть притягнути до відповідальності за легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом.
Зокрема, в рамках податкової амністії декларуванню підлягають:
- Готівка (яку потрібно буде розмістити на спецрахунках в банку), гроші на рахунках в банках, цінні папери, електронні гроші, права грошової вимоги, завірені нотаріально, банківські метали, цінні монети.
- Рухоме та нерухоме майно, а також об’єкти незавершеного будівництва, які не підпадають під пільгову категорію.
- Частки в юридичних особах, майнові права, права на інтелектуальну власність, грошові внески в кредитні спілки.
Якщо громадянин відмовляється від добровільної декларації, то у такому випадку частина його активів, в межах пільгової категорії (активи до 400 тис. грн, квартира до 120 і будинок до 250 кв м, комерційна нерухомість до 60 кв. м, земельна ділянка, яка не перевищує норми безоплатної передачі, один транспортний засіб особистого некомерційного використання) буде легалізована автоматично.
Скільки потрібно сплатити за задеклароване майно?
За задеклароване майно, грошові та інші активи потрібно буде сплатити до державного бюджету одноразовий збір. Ставки диференційовані в залежності від виду активів та їхнього місця перебування. Базою оподаткування для майна та активів буде їхня вартість.
За гроші в українських банках, права грошової вимоги та інші активи до бюджету потрібно сплатити 5% їхньої вартості.
За активи (цінні папери, права вимоги, частки в компаніях, нерухоме і рухоме майно) розміщені в інших країнах, в тому числі і кошти в іноземних банках, доведеться сплатити 9%.
Водночас, з номінальної вартості облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), придбаних у період з січня 2021 року і до липня 2022 року за гроші, отримані без сплати податків, потрібно буде сплатити лише 2,5%. Таким чином, держава стимулюватиме інвестування у державні боргові папери.
Як відомо, повернення інвестицій в ОВДП на 100% гарантуються державою. До того ж з відсоткового доходу не сплачується податок на доходи фізосіб (ПДФО), а лише 1,5% військового збору.
Що буде з інформацією в деклараціях?
Після декларування громадянин звільняється від зобов’язання сплатити податки з доходів і активів.
Подані нульові декларації не можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні про ухилення від сплати податків, справах про адмінправопорушення за порушення податкового та валютного законодавства.
Інформація з поданих декларацій не може бути розголошена. За розголошення інформації з декларації передбачена кримінальна відповідальність.
Водночас інформацію про задекларовані активи та їх вартість, в рамках обміну інформацією, можуть отримати іноземні податкові органи.