Про квоти, в рамках яких буде відбуватися експорт до ЄС певних товарів, чули всі. Але, на превеликий жаль, не всі розуміють суть цього механізму. Хотілось би розповісти, що це таке.
Щодо окремих найбільш чутливих для сторін товарів Україна та ЄС домовилися про безмитний доступ в рамках тарифних квот.
При цьому не йдеться про обмеження обсягів імпорту (це найпоширеніший міф щодо положень Угоди про асоціацію), а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими самими умовами, які діють для України сьогодні.
Що таке тарифні квоти?
Відповідно до правил СОТ розрізняють “квоти” та “тарифні квоти”.
Тарифна квота – це дворівневий митний тариф, пов’язаний із кількістю товару, при якій задана кількість товарів може бути імпортована за “пільговою” (тобто нижчою) ставкою мита протягом певного періоду (“ставка мита в межах квоти”).
Після того, як обсяг тарифної квоти було заповнено, можна продовжувати імпортувати продукт без обмежень, але платити вищу тарифну ставку (“ставка мита поза квотою”).
Як правило, це ставка за режимом найбільшого сприяння (РНБ, MFN) або генералізованою системою преференцій (GSP, GSP+).
Іншими словами, можна імпортувати будь-яку кількість продукту, заплативши поза квотою інший рівень тарифу.
У випадку вільної торгівлі між Україною та ЄС, це, відповідно, 0% – у межах квоти, та ставка мита згідно з митним тарифом ЄС – для обсягу товару, який перевищує домовлені обсяги.
Експорт яких товарів відбуватиметься в рамках тарифних квот?
Встановлення безмитних тарифних квот ЄС передбачено для 36 видів товарів.
Причому за деякими видами встановлено додаткові обсяги (яловичина, свинина, баранина, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний та яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни тощо).
В свою чергу, Україна встановила тарифні квоти для трьох видів товарів та передбачила додаткові обсяги для двох (свинина; м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці; цукор).
Повний перелік товарів, які підлягають квотуванню із зазначенням кодів товарної номенклатури ЄС, а також обсягами для увезення зі ставкою увізного мита 0%, визначений у доповненні до Додатка І-А розділу IV Угоди про асоціацію. З текстом доповнення можна ознайомитись на сайті Кабінету міністрів України.
Отже, запровадження тарифних квот означає, що окремі українські товари постачатимуться до ЄС у певних обсягах без справляння увізних мит.
При цьому йдеться не про обмеження обсягів імпорту, а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діють для України сьогодні.
Як відбувається адміністрування тарифних квот в Україні?
Адміністрування тарифних квот для імпорту в Україну свинини, м’яса птиці та цукру відбуватиметься за принципом “перший прийшов – перший обслуговується“.
Порядок контролю за розподілом тарифної квоти затверджено наказом Мінфіну від 11.12.2014 № 1203. А інформація про поточні залишки тарифних квот доступна на сайті Державної фіскальної служби України.
Як відбувається адміністрування тарифних квот в ЄС?
Адміністрування тарифних квот ЄС здійснюватиметься відповідно до статей 308а, 308b і 308c Регламенту (ЄЕС) № 2454/93, що встановлює правила для реалізації Митного кодексу Співтовариства (додаток 5), та статті 184 Регламенту (ЄС) № 1308/2013 (додаток 6).
Відповідно до законодавства ЄС, адміністрування тарифних квот здійснюється за двома принципами:
– “перший прийшов – перший обслуговується” та
– через систему імпортних ліцензій.
Як діє принцип “перший прийшов – перший обслуговується”?
Ця система діятиме для таких товарів, як ячмінна крупа та борошно; зерно зернових злаків, оброблене іншими способами; продукти переробки солоду та крохмалю; оброблена продукція з молочних вершків; виноградний та яблучний соки; продукція з обробленого молока; баранина; оброблена продукція із зернових; оброблені томати; солод та пшенична клейковина; цукрова кукурудза; гриби (основна та додаткова); інший цукор; оброблена продукція із цукру; цукрові сиропи; висівки, відходи та залишки; цукор; харчові продукти; овес; сигари та цигарки; часник; манітол сорбіту; крохмаль; оброблений крохмаль; мед; оброблена продукція з масла; етанол.
Адміністрування тарифних квот здійснюється Генеральним директоратом з питань оподаткування Європейської комісії незалежно від місця ввезення товарів до ЄС.
Оформлення ввезення товару в рамках тарифної квоти відбувається залежно від наявності невикористаного залишку відповідної квоти на момент подачі супровідних документів.
Причому першим оформлюється той товар, супровідні документи до якого надійшли першими.
Митні органи держав-членів ЄС через Єврокомісію списують обсяги поставок з відповідної тарифної квоти. Залишки обсягів квот публікуються в онлайн-режимі на сайті Генерального директорату Європейської комісії “Оподаткування та Митний союз”.
Як дізнатися про наявність невикористаного залишку в рамках тарифної квоти?
Інформація про поточні залишки тарифних квот, які управляються на основі принципу “перший прийшов – перший обслуговується”, доступна в режимі онлайн на відповідному порталі Служби підтримки експорту.
База даних для тарифних квот на веб-сайті відображає баланс за кожною тарифною квотою, які застосовують у даному році, а також минулого року. Сайт також містить деякі інші важливі відомості, зокрема, дату вичерпання конкретної тарифної квоти. Ця інформація постійно змінюється в результаті щоденних операцій.
Інформація коригується ввечері кожного робочого дня і залишається незмінною до вечора наступного робочого дня.
Як відбувається адміністрування тарифних квот через систему імпортних ліцензій?
Така система діятиме для таких товарів, як м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці (основна та додаткова); молоко, вершки, згущене молоко та йогурти; пшениця м’яка, пшеничне борошно та гранули; яйця та альбуміни (основна та додаткова); кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули; свинина (основна та додаткова); ячмінь, ячмінне борошно та гранули; вершкове масло та молочні пасти; яловичина; сухе молоко.
Тарифні квоти віднесено до компетенції Генерального директорату ЄК, відповідального за сільське господарство і розвиток сільських районів, і їх адміністрування здійснюватиметься через систему імпортних ліцензій. Різні регламенти ЄС містять конкретні положення щодо управління тарифними квотами (в цьому випадку будуть використовуватись положення статті 184 Регламенту (ЄС) № 1308/2013).
Управління тарифними квотами здійснюється компетентними органами ЄС на запит імпортера держави-члена ЄС.
Потенційні імпортери української продукції подають відповідну заявку на право здійснення імпорту (видачу ліцензії) до Генерального директорату Європейської комісії “Аграрні питання та розвиток сільської місцевості”. При цьому існують обмеження у часі, протягом якого можна зарезервувати відповідний обсяг квот.
Детальні процедури ліцензування у рамках використання тарифних квот для яловичини, свинини, м’яса свійської птиці, яєць та альбумінів, молочної продукції, зернових встановлюють шість імплементаційних регламентів ЄК. Зокрема, вони визначають:
– відкриття та управління тарифними квотами;
– подання заявки на отримання імпортної ліцензії та її використання;
– взаємодію держав-членів ЄС та ЄК з питань постачання товарів в рамках тарифних квот.
Для кожного типу товару, преференційне постачання якого здійснюватиметься із використанням імпортних ліцензій, імплементаційні регламенти містять певні часові та кількісні норми, однак загальний алгоритм та умови складаються з таких основних елементів:
– подання заявок та отримання імпортних ліцензій здійснюватиметься суб’єктами господарювання держав-членів ЄС, що виступатимуть імпортерами у рамках договірних відносин з українськими експортерами;
– стягування страхових внесків при отриманні ліцензії (у ряді випадків, додатково – при отриманні права на здобуття ліцензії).
Інформація про залишки тарифних квот, які видаються через систему імпортних ліцензій, надається у разі звернення компетентного органу з відповідним запитом на адресу директорату ЄК з питань сільського господарства.
Використання тарифних квот у 2014-2015 роках
 |
Які ще є можливості експорту до ЄС?
Ще хотілося б зазначити, що по окремих товарах, щодо яких у двосторонній торгівлі домовлено про тарифні квоти, є можливість експорту також і в рамках глобальних квот СОТ, якими Україна як член СОТ також може скористатися на загальних підставах, конкуруючи з іншими членами СОТ.
Крім того, щодо окремих видів зернових імплементаційними регламентами ЄК наразі встановлені нульові ставки увізного мита.
Інформацію щодо діючих ставок увізного мита ЄС та можливостей експорту можна отримати на таких ресурсах:
– щодо ставок увізних мит ЄС та інших умов експорту до держав-членів ЄС – Офіційний інтернет-ресурс Європейської комісії;
– служба підтримки експорту ЄС, безкоштовна база даних “Умови експорту до ЄС”(російською мовою);
– офіційний сайт законодавства Європейського Союзу.
 |
Автор: Наталія Микольська,
торговий представник України,
заступник міністра економрозвитку та торгівлі
Джерело: Європейска правда
