Якщо специфіка роботи дозволяє виконувати її дистанційно, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю рекомендовано перевести робітників на віддалену роботу. Згідно з першою частиною статті 2 Закону № 2136-ІХ, в період дії воєнного стану за згодою обох сторін трудовий договір можна НЕ укладати в письмовому вигляді (до цього письмова форма була обов’язковою).
Варто звернути увагу, що відключення Інтернету та електроенергії, які можливі при воєнному стані, не можна розглядати як порушення трудової дисципліни. Також потрібно пам’ятати, що загальна тривалість робочого часу не може перевищувати тих норм, які викладені в статтях 50 і 51 Кодексу законів про працю України (не може перевищувати 40 годин на тиждень).
У разі, якщо перевести працівників на дистанційну роботу немає можливості, їм потрібно надати оплачувані відпустки відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку та відпустки без збереження заробітної плати, що надаються за угодою сторін.
Якщо працівник залишив своє робоче місце у зв’язку з бойовими діями, це не може бути кваліфіковано як прогул без поважної причини. Тому роботодавець до отримання від працівника пояснення в письмовій формі повинен обліковувати його як відсутнього з нез’ясованих причин.
В цьому випадку у роботодавця є два варіанти:
Це неможливо.
А в табелі неявки працівника всі пропущенні дні позначаються як “НЗ” (нез’ясовані причини”) чи “І” (“інші причини”). Зверніть увагу, що працівників, які не виходять на роботу через воєнні дії, звільняти заборонено (пункт 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України).
В умовах воєнного стану можливе звільнення від відповідальності за трудовими відносинами через форс-мажорні обставини. Проте варто звернути увагу, якщо форс-мажорні невідворотні, надзвичайні та об’єктивні обставини будуть усунені, роботодавець повинен виконати свої зобов’язання перед працівниками та іншими особами.
Бухгалтер чи роботодавець можуть бути притягнуті до відповідальності через невиплату заробітної плати лише в тому разі, якщо доказана їхня провина і вони діяли протиправно.
В період воєнного стану роботодавець повинен вжити всіх заходів, щоб забезпечити оплату зарплати всім працівникам своєчасно. Але, якщо він доведе, що порушення строків виплати заробітної плати сталося через обставини непереборної сили, які не залежали від нього, він звільняється від відповідальності за це порушення. Якщо ви не можете виплатити зарплату через бойові дії, то строк виплати відтерміновується до моменту, коли підприємство відновить свою діяльність.
Роботодавець повинен робити все можливе, щоб працівники отримували заробітну плату на тих умовах, які були зазначені в трудовому договорі. Але якщо він зможе довести, що не зміг виконати своє зобов’язання через непередбачувані та незалежні від нього обставини, то відповідальність за це порушення не передбачена. Варто звернути увагу, що він повинен все рівно виконати зобов’язання перед працівниками, наприклад, як тільки підприємство знову буде працювати.
У зв’язку з глобалізацією економіки виникла гостра потреба в уніфікованих стандартах фінансової звітності, що дають…
Аренда помещений для конференций в Киеве может понадобиться для проведения деловых мероприятий, таких как конференции,…
Держпраці зазначає, щовідрахування із заробітної плати регулюються законодавством України. Відповідно до ст. 128 Кодексу законів про…
У сучасному світі смартфони, планшети та інші гаджети стали незамінними помічниками в повсякденному житті.…
Головне управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.…
15 січня ВРУ прийняла у ІІ читанні законопроєкт №5344-д про внесення змін до деяких законів України щодо…