Нещодавно були внесені значні зміни до Закону № 361, що призвело до змін в Критеріях ризиків легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення. Автори цих критеріїв надають конкретні поради щодо їх застосування на практиці.
Процедура перевірки клієнтів та моніторинг їх фінансової діяльності не сподобається всім, проте важливо знати вимоги контролерів до суб’єктів первинного фінмоніторингу (СПФМ). Наприклад, Наказ Мінфіну від 28.12.2022 № 465, який ще не був опублікований, вимагає особливої уваги.
Зокрема, цей документ містить список конкретних стандартів фінансового моніторингу, які повинні дотримуватися СПФМ в своїй діяльності, і він уже відповідає вимогам законодавства.
У документі більш детально описані критерії оцінки ризику:
Наша думка полягає в тому, що навіть якщо незалежний бухгалтер або податковий консультант виявлять подібні ризики, це ще не означає, що такі фінансові операції є підозрілими (згідно зі статтею 21 Закону № 361) та потребують повідомлення Держфінмоніторингу.
Це лише перший сигнал, і після нього треба визначити подальші кроки для більш докладного вивчення клієнта та самої фінансової операції. І вже за результатами такого вивчення слід приймати рішення, чи мають такі операції високий рівень ризику, що спонукає відмовитись від клієнта, або ризик прийнятний і ознак порушень закону немає.
Отже, згідно з новими Критеріями, СПФМ повинні самостійно встановлювати межі для кількісних та/або оціночних характеристик, що містяться в їх Критеріях ризику. Ці межі повинні враховувати наявну інформацію про клієнта, його ризики та інші фактори, що впливають на ризиковість його діяльності. Наприклад, якщо клієнт має “великі обсяги” операцій, СПФМ повинні встановити межі для визначення, коли цей критерій стає ризиковим.
Враховуючи те, що визначення цих меж має бути засновано на фактичній інформації про клієнта та його ризики, СПФМ повинні мати високий рівень експертизи в області фінансового моніторингу, щоб правильно оцінити ризики та встановити відповідні межі. Також важливо, щоб СПФМ мали систему контролю за визначенням та застосуванням цих меж, щоб уникнути помилок та зменшити ризики від спроб обійти систему фінансового моніторингу.
Наведемо приклад. У попередньому Наказі № 584 Мінфін зазначав, що для суб’єктів у разі надання клієнту послуг із використанням готівки їх віднесення до ризикованих операцій можливе, зокрема, у випадках:
Наразі Наказом № 465 Мінфін вказує на те, що такі критерії (характеристики), зокрема, як «регулярне отримання готівки» та «істотне збільшення залишку на рахунку», СПФМ має визначати самостійно для кожного клієнта та для кожної операції такого клієнта (групи клієнтів) залежно від специфіки діяльності клієнта, ділової мети, КВЕД, інших характеристик тощо при вивченні клієнта та встановленні йому рівня ризиковості.
Окрім того, Мінфін зі свого боку, для більш конкретного розуміння процесу здійснення фінмоніторингу, у Наказі № 465 радить враховувати, зокрема, ризик-орієнтований підхід на прикладі типологічних досліджень у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, підготовлених Держфінмоніторингом та оприлюднених ним на своєму вебсайті (чого раніше не було та про що не згадували у попередньому Наказі № 584).
На сьогодні останні Типологічні дослідження Держфінмоніторингу, затверджені Наказом 20.12.2021 №146, відображають актуальні схеми легалізації (відмивання) злочинних доходів за 2016 – 2020 роки. Ознайомитись з документом можна на сайті Держфінмоніторингу.
Зокрема, у цьому документі можна побачити вже опрацьовані схеми відмивання доходів від корупційних діянь, нецільового використання державних коштів та коштів госпсуб’єктів державного сектору економіки, від податкових злочинів, фінансування тероризму та сепаратизму, через страховий ринок та ринок ЦП, від кіберзлочинів та з використанням віртуальних активів.
Так, у податковій сфері досліджено механізми ухилення від сплати податків в Україні через такі фінансові операції з відмивання доходів, як:
Основні інструменти у виявлених схемах відмивання злочинних доходів, зокрема:
Індикатори підозрілості учасників, зокрема:
Індикатори підозрілості фінансових операцій (діяльності), зокрема:
Поради використання таких аналітичних інструментів для фінмоніторингу, як
Всі корисні посилання можна знайти у Типологічних дослідженнях Держфінмоніторингу (Наказ № 146) за посиланням.
Приклад реквізитів для встановлення сценарію відбору підозрілих фінансових операцій (діяльності)
Щодо профілю клієнта:
Щодо фінансових операцій клієнта:
Додаткові рекомендації від Мінфіну
Як і раніше (у Наказі № 584), нова редакція Критеріїв ризику від Мінфіну також нагадала про необхідність враховувати і його рекомендації.
Зокрема, на період дії воєнного стану Мінфіном було видано два Листи №26100-05-10/6641 від 25.03.2022 та №26110-05-10/20689 від 14.09.2022. У них Мінфін рекомендує СПФМ для застосування у своїй діяльності ризик-орієнтованого підходу встановлювати високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) із клієнтами, які є або громадянами рф, або є юрособами рф, або КВБ/засновники клієнтів є громадянами рф тощо.
Крім того, з урахуванням об’єктивної та фізичної можливості рекомендовано використання списків таких осіб, розміщених на:
Нагадаємо, що стаття 34 Держбюджету-2025 містить три ключові положення: •Індекс споживчих цін для індексації грошових…
Міноборони розповідає, що надання відстрочки здобувачам професійної, фахової передвищої та вищої освіти, інтернів і докторантів, а також…
Ще 10 грудня 2024 року окремі банки підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних…
Йдеться про наказ № 1332, яким вносяться зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Документ…
Податківці у підкатегорії 109.10 «ЗІР» зазначили, що наказом Мінфіну від 30.12.2024 №674 «Про внесення зміни до пункту 4…
Податківці у підкатегорії 201.06 «ЗІР» підкреслили, що відповідно до п. 9-19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення»…