Заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць в ексклюзивному інтерв’ю розповіла «Судово-юридичній газеті» про розвиток системи безоплатної юридичної допомоги та оцінювання якості надання правової допомоги.
Як система безоплатної правової допомоги пережила карантин? В якому напрямку вона рухається?
На початку карантину довелося стикнутися з проблемою, а саме – дуже багато наших центрів, бюро закрилося, і люди не мали можливості отримати консультацію, допомогу адвоката або юриста.
Тому Міністерство юстиції звернуло увагу на тренд діджиталізації, який сьогодні у світі активно розвивається, і Україна посідає перші місця в цьому процесі. Система безоплатної правової допомоги не відстає, і сьогодні основна мета – це створення більшої кількості сервісів і виходу послуг БПД на дистанційний рівень. Це необхідно для того, аби більшість людей могли отримати правову допомогу і доступ до правосуддя, фактично не виходячи з дому.
Тож, ми започаткували отримання запитів через соціальні мережі. Система БПД сьогодні присутня в усіх соцмережах, тому що ми зрозуміли під час карантину, що маємо бути доступними через усі платформи, якими користуються наші клієнти. А наші клієнти – це, фактично, все населення України. Тим більше, що ми захищаємо не лише осіб, які підпадають під певні категорії (наприклад пенсіонери, переселенці або жертви домашнього насильства).
Дуже багато людей через соцмережі ставили однотипні запитання, наприклад, яким чином оформити відпустку по догляду за дитиною; яким чином можна протидіяти роботодавцю, який змушує звільнятися за власним бажанням. Юристи БПД у кожному випадку реагували на такі повідомлення.
Ми звели всі повідомлення з усіх соцмереж в одну інтерактивну систему (свою внутрішню). Для чого це було зроблено? Для людей, які опинилися в умовах карантину, дуже важливо отримувати юридичну допомогу. Немає значення, чи ця людина прийде в центр з надання БПД фізично, чи залишить у скриньці якесь звернення. Але набагато зручніше, якщо люди будуть звертатися до юриста будь-якими можливими шляхами: через месенджери у соцмережах, через електронні поштові адреси або іншим чином.
Результатом цієї роботи став мобільний додаток «Безоплатна правова допомога», який надає можливість зв’язуватися з центрами безоплатної правової допомоги і подавати запит безпосередньо, не шукаючи в Інтернеті адреси чи номери телефонів.
Окрім того, весь час працював єдиний номер телефону, за яким так само люди звертаються до нас, щоб отримати або консультацію, або іншу допомогу.
Ми презентували ще один мобільний додаток «Твоє право», який націлений на переселенців з непідконтрольних територій та біженців. Для них у цьому додатку зосереджені окремі спеціальні консультації і спеціальні новини, він також містить спеціальну підбірку наших партнерських організацій, які можуть надати пораду, консультацію або допомогу в тих кейсах, які стосуються внутрішньо переміщених осіб.
Найближчим часом буде презентований більш розширений функціонал для наших клієнтів «Кабінет клієнта». Він надасть можливість будь-якій людині, яка заходить на сайт Безоплатної правової допомоги, звернутися до адвоката через Кабінет клієнта, аби отримати юридичну консультацію (письмову або усну), перевірити, чи має ця людина право на вторинну правову допомогу (представництво у суді). Якщо на сьогодні, щоб отримати вторинну правову допомогу, людина має звернутися фізично в центр БПД, принести певні документи, то через цей «Кабінет клієнта» вона може в електронному форматі завантажити певні документи, на підставі яких буде виданий наказ про те, щоб надати цій людині певного адвоката або юриста, або ми самі будемо ці документи збирати, для того щоб люди найменше стикалися з бюрократією.
Нещодавно Уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроект № 5107 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги та підвищення якості її надання. У ньому запроваджується можливість перевірки якості правової допомоги. Як і навіщо буде відбуватися оцінка якості наданих правничих послуг?
Це комплексний законопроект, який розроблявся досить довго. Він розширює доступ до правової допомоги, вводить нові поняття та можливості перевірки якості надання правової допомоги адвокатом, так само як перевіряється якість надання правової допомоги штатними юристами центрів БПД.
Сьогодні Комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги функціонують при Радах адвокатів у регіонах. Яка система їх роботи? Наприклад, Центр БПД, який укладає договір з адвокатом і надає доручення на ведення певної справи, побачив, що адвокат неякісно виконує свою роботу, або клієнт бачить, що робота неякісно виконується. У такому випадку в зазначену Комісію якості може бути направлена відповідна скарга.
За 2020-2021 роки ми направляли не одну подібну скаргу, деякі Комісії навіть притягали до відповідальності адвокатів, які, дійсно, неякісно справлялися зі своєю роботою. Але не в усіх областях ці Комісії сформовані, бо Ради адвокатів не повсюди активно взяли участь в їх формуванні.
Внаслідок цього доводиться визнати, що не завжди є можливість швидко і легально реагувати на надання неякісних юридичних послуг адвокатами.
Більше того, за подачу скарг до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури встановлена певна оплата. Але клієнти центрів БПД, які отримують допомогу адвокатів, – це досить часто верстви населення, що не мають зайвих коштів, тим більше, щоб платити за притягнення до відповідальності адвоката, який неякісно надавав правничу допомогу.
Міністерство юстиції України або Координаційний центр так само не мають можливості кожного разу звертатися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Тому було вирішено, що оскільки адвокати отримують оплату за свої послуги за рахунок бюджету, тобто з наших з вами податків і коштів, ми маємо звернутися до кращих європейських практик і почати їх застосовувати в Україні.
У зв’язку з цим було вирішено запровадити таку модель, як «peer review» (рецензування – ред.). Вона працює за принципом «рівний перевіряє рівного». Що це означає? Беруться матеріали справи, кримінальної чи адміністративної, в них повністю знеособлюється клієнт, і такі матеріали справи мають рандомно перевірятися іншим адвокатом.
Первісно планувалося формувати цю Комісію з адвокатів, в тому числі нею мали керувати Рада адвокатів і Національна асоціація адвокатів України. Але оскільки НААУ не зовсім сподобалася така система, із законопроекту прибрали будь-які умови, які стосувалися взагалі функціонування цієї Комісії, і залишили лише те, що ми взагалі передбачаємо таку можливість, як проведення «peer review».
Модель «Peer review» запроваджена з тією метою, аби на законодавчому рівні забезпечити можливість Міністерству юстиції і Координаційному центру здійснювати контроль за якістю надання послуг. Однак – щоб сам порядок перевірки і сам процес був організований Національною асоціацією адвокатів України. «Peer review» – це система, яка має дуже хороші результати в інших європейських країнах, але при цьому адвокатська таємниця – це одна з найважливіших гарантій адвокатської діяльності. Ми сподіваємося, що все ж таки напрацюємо спільно з НААУ спільні підходи, завдяки яким зможемо відповідати за якість послуг, і одночасно адвокати розумітимуть, що чиновники Міністерства юстиції або Координаційного центру не будуть втручатися в адвокатську таємницю.
Ще раз наголошу, що наша чітка візія розвитку системи – це цифровізація процесів і полегшення доступу до правосуддя.
Як взагалі можливо оцінити якість надання послуг адвокатом?
У системі БПД вже давно розроблені стандарти надання безоплатної правової допомоги. Стандарти розроблялися, в тому числі, за участі Національної асоціації адвокатів України, були погоджені НААУ, і більше того, такі стандарти поширені в США і країнах Європи.
За результатами оцінювання якості наданих послуг ніхто не притягує до відповідальності адвоката, але може бути рекомендовано пройти додаткові навчальні курси або почитати якусь літературу
Крім того, результат перевірки може стати підставою для звернення до дисциплінарних органів.
Міністерство юстиції не має до цього абсолютно ніякої дотичності. Ми не плануємо контролювати, які будуть здійснені рекомендації, в якому випадку буде рекомендуватися, наприклад, цей звіт направити до дисциплінарної комісії адвокатури. Адвокати самі між собою вирішують і дивляться, наскільки надана правнича допомога була якісною і наскільки в принципі, якщо вона була неякісною, вони хочуть, щоб в їхніх рядах була особа, яка, наприклад, не відповідає високому званню адвоката.
Сумніви у запровадженні «peer review» висловлювала Національна асоціація адвокатів України. Чому вони не погоджуються із законопроектом?
Презентацію законопроекту ми надсилали усім нашим партнерам, в тому числі НААУ, навіть раніше ніж відіслали законопроект на погодження в інші центральні органи державної влади. І під час публічного обговорення представники НААУ жодним чином не заперечували проти того, аби «peer review» було введено. Більше того, представник НААУ погодився доопрацювати це питання. Тому для нас було досить несподіваним сюрпризом, коли Національна асоціація все ж таки публічно заявила, що вони проти цієї моделі. Але, як ви бачите, ми все ж таки погоджували з Національною асоціацією законопроект, це було публічно, на публічному заході. Чому далі була така реакція, мені незрозуміло, але я впевнена, що після того, як цей законопроект буде оцінений, в тому числі і нашими партнерами, до яких звернувся Комітет з правової політики (тому що Комітет хоче, аби законопроект було вичитано нашими закордонними стейкхолдерами), ми знайдемо точки співпраці з НААУ на базі Комітету.
Які інші зміни вносяться до Закону про безоплатну правову допомогу?
Ми не вносимо суттєвих інституційних змін, окрім того, що розширюються можливості отримання БПД певними категоріями осіб, наприклад, дітьми або людьми, які мають певні ментальні захворювання. Надається можливість звертатися до Центрів безоплатної правової допомоги дітям, які вже можуть це робити без згоди своїх батьків, і іншим категоріям осіб.
Чому взагалі виникла ідея, щоб дитинка могла звернутися до адвоката, навіть не зважаючи на те, що вона це зробить поза волею своїх батьків чи опікунів ? Тому що дитина може бути жертвою домашнього насильства. Або вона може, наприклад, ініціювати питання про позбавлення батьківських прав. Сьогодні адвокати не можуть ініціювати представлення інтересів дитини проти своїх родичів pro bono, тому що родичі є опікунами цієї дитини. Таких випадків багато, і тому ця категорія включена в законопроект, тому що ми бачимо цю проблему і розуміємо, що ніхто окрім нас не зможе допомогти таким дітям. І це стосується інших категорій осіб.
З іншого боку, із переліку послуг БПД виключається підготовка договорів. Це теж цікава історія, бо деякі категорії клієнтів інколи зловживають нашими послугами і взагалі правовою допомогою.
Що я маю на увазі? У чинній редакції закону є категорії осіб, які мають право на правову допомогу щодо всього. Це внутрішньо переміщені особи. Траплялися випадки, коли людина з довідкою внутрішньо переміщеної особи приходила до центру і вимагала «тепер, будь ласка, давайте мені адвоката, тому що я хочу подати позов у військовій справі на кілька мільйонів гривень; в мене там своя якась справа бізнесова, але я маю право на БПД? маю; тому, будь-ласка, давайте».
Чи має право держава інвестувати в подібні кейси, коли люди просто хочуть зекономити, і при тому це не питання дійсно захисту їхніх прав, через приналежність до певної категорії осіб? Я вважаю, що ні. Якщо на «Infiniti» під’їжджають під якійсь Центр просто тому, що їм подобається, що держава їм забезпечує адвоката, це не зовсім правильно.
Тому в цьому законопроекті були враховані такі «вузькі місця» для того, аби кошти, які зараз інколи примусово витрачаються на те, де немає такої необхідності, все ж таки спрямувати на менш захищені категорії людей.
Яке навантаження сьогодні на юристів Центрів БПД та адвокатів, які беруть участь в цій програмі?
Щодо навантаження, я можу сказати так: за минулий рік адвокати надавали близько 30% всіх послуг, у той час як штатні юристи надавали близько 45% з усієї кількості послуг БПД. Штатні юристи займаються найбільшою кількістю справ, тому що саме вони надають усні та письмові консультації, вони по малозначних справах супроводжують клієнтів у судах. Вони, в тому числі, надають консультації, якщо людей до них переадресовує call-центр, вони ще здійснюють правопросвітницьку роботу на своїх територіях, у містах, в об’єднаних територіальних громадах, де вони проживають. Тому у них якраз найбільше навантаження.
При цьому близько 60 відсотків бюджету, який був виділений на БПД, пішов на оплату послуг адвокатів, які виконують 30% роботи. У той же час штатні юристи, які здійснюють всю іншу правничу діяльність, отримали десь близько відсотків 20-25, ну і решта вся вже йшла на адміністрування.
Як бачимо, цифри сьогодні такі, що юристи, які здійснюють найбільше роботи, отримують найменше грошей, а адвокати, які в процентному співвідношенні здійснюють менше юридичних послуг, вони якраз і отримують найбільшу частину бюджету на оплату своїх послуг.
У штатних юристів, взагалі, минулого року була найнижча заробітна плата серед усіх держслужбовців в Україні, при тому що постійно працювати з людьми, напевно, досить важко.
Наша команда вперше за сім років спільно з народними депутатами добилася збільшення окладів працівників Центрів БПД. Вперше за сім років вони отримали повне фінансування.
Оскільки система повинна функціонувати не для того, щоб забирати з бюджету ще більше грошей на адвокатів, на юристів чи ще на щось, то один із викликів, які ставить перед собою наша команда, – це оптимізація роботи Центрів БПД, перегляд їх навантаження. Необхідно проаналізувати, де можна об’єднати якісь центри або, знову ж таки, не орендувати приміщення, не платити зарплату юристу, який сидить і надає дві консультації на день у своєму бюро.
Саме тому основна місія сьогодні – це діджиталізація, про яку я говорила раніше. Не так важливо, щоб десь фізично знаходилися Центри БПД, набагато важливіше, щоб люди могли мати доступ до правосуддя навіть у себе з дому; щоб людина могла натиском однієї клавіші отримати правову допомогу.
Тому нашу команду цікавить саме розвиток системи, а не збільшення видатків на її фінансування.
Яким чином законопроект розмежовує функції з надання безоплатної правової допомоги між державою та органами місцевого самоврядування?
Це насправді дуже важлива історія, тому що, як ви знаєте, у нас наразі активно йде децентралізація. Об’єднані територіальні громади на місцях мають забезпечувати своїх мешканців всіма видами послуг.
БПД – це одна з цих послуг, і людина має розуміти, що якщо їй потрібна якась консультація або в неї є спір з органами державної влади, вона може звернутися до юриста, який сидить тут у громаді.
Але тут довелося стикнутися з проблемою. Розвиваючи в органах місцевого самоврядування такий проект, як «незалежний провайдер» (це саме ті юристи, які мають працювати в ОТГ), ми стикнулися з тим, що якраз самі ОТГ не дуже зацікавлені в тому, щоб ця інституція розвивалася. Чому? Бо навіщо розвивати якусь інституцію, яка потім зі мною ж і буде судитися? Абсолютно логічно. Тому і з’явилися кілька пілотних проектів, метою яких є надання безоплатної правової допомоги юристами в органах місцевого самоврядування, в ОТГ; їх запровадили для того, щоб подивитися, яким чином можна побудувати ці стосунки, яким чином вони можуть функціонувати і співпрацювати ОТГ та Центри БПД.
Міністерство юстиції має досить велику ціль: у майбутньому передати наші Бюро і місцеві Центри на аутсорсинг органам місцевої влади. На нашу думку, території повинні брати в цьому участь, забезпечувати і співфінансувати цю діяльність. Більше того, вони мають закуповувати ті юридичні послуги, які дійсно їм потрібні, за адекватні суми.
