Як писати звернення, щоб тебе почули

У чому різниця між невдоволенням діями влади і реальними кроками для вирішення проблем? Зазвичай саме ці кроки називають громадським активізмом. А починається все зі знання своїх прав і форм ефективної комунікації з органами влади і держструктурами. Якими бувають звернення та як їх писати, щоб досягти мети – пояснює юрист Bihus.Info Андрій Сербін.

Що робити, коли держструктури діють всупереч закону чи здоровому глузду? Куди і кому писати пропозиції щодо покращення життя громади? А найважливіше, як писати, щоб отримати бажаний результат. Давайте розберемось, які є варіанти звернень та поділимося практикою юридичного відділу Bihus.Info.

Якими бувають звернення?

Звернення можна оформити в письмовій або усній формі у вигляді пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) та скарг.

Розглянемо кожен з цих видів.

• Пропозиція або зауваження – це звернення, в якому є порада чи рекомендація щодо діяльності або врегулювання суспільних відносин та вдосконалення умов життя громадян в різних сферах.

Коли застосовувати?

Наприклад, якщо у вас є ідея, як краще організувати реконструкцію дитячого майданчика, ви можете підготувати свою пропозицію та направити її до місцевої ради, виконавчого комітету або місцевому депутату.

• Заява або клопотання – це звернення з проханням посприяти реалізації прав та інтересів або повідомлення про порушення законодавства чи недоліки в діяльності.

Коли застосовувати?
Наприклад, якщо під час аналізу публічної закупівлі, скажімо костюмів для медиків, ви виявили завищення ціни. Тоді варто звертатись до замовника або у Державну аудиторську службу України. Якщо ж ви бачите змову учасників публічної закупівлі – слід писати звертайтесь в Антимонопольний комітет України.

• Скарга – це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями/бездіяльністю/рішеннями державних органів.

Коли застосовувати?

Наприклад, якщо вам не відповіли або надали некоректну чи неповну відповідь, ви маєте право звернутись зі скаргою до вищестоящого органу в порядку відомчої підлеглості (тобто, якщо департамент чи управління виконкому не відповідає на вашу заяву, то можна звернутись зі скаргою до мера міста) або звернутись із позовом до суду (для цього краще залучити юриста).

Петиція як форма звернення

Звернення може бути індивідуальним або колективним. Особливою формою колективного звернення є електронна петиція – доволі популярний та дієвий інструмент. Вона має містити: суть звернення, ПІБ ініціатора петиції та e-mail. Крім того, на сайті відповідного органу або громадського об’єднання, що збирає підписи, обов’язково має бути дата початку збору підписів та інформація щодо кількості та переліку осіб, які її підписали. Яскравим прикладом електронної петиції, яка була належно оформлена та розглянута є звернення журналіста Bihus.Info Данила Мокрика про ліквідацію ОАСК. Наприклад, електронні петиції адресовані Президенту можна залишити тут.

Куди надсилати звернення?

Звернення адресуються органам, до повноважень яких належить можливе вирішення порушених у зверненнях питань. Простими словами:
– якщо питання стосуються вашого будинку, треба писати до керуючої компанії, яка його обслуговує,
– якщо вулиці або міста – до відповідного структурного підрозділу виконавчого комітету місцевої ради,
– якщо питання загальнодержавного характеру, то відповідним органам державної влади.

Для прикладу, якщо ви побачили, що ремонт дорожнього покриття на вашій вулиці зроблений погано, а ви не знаєте, яка організація його робила, можна звернутись до виконавчого комітету та спитати у них і заразом повідомити про незадовільний стан дорожнього покриття.

Або у Вас є пропозиції щодо вдосконалення руху громадського транспорту, своє звернення можете направити до місцевої ради, виконавчого комітету чи місцевому депутату.

Якщо бачите порушення на тендерах – до Державної аудиторської служби чи Антимонопольного комітету.

Або, наприклад, є пропозиції щодо вдосконалення роботи державного сайту “Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” – до Міністерства юстиції України.

Як надіслати звернення?

Варіантів три – звичайна пошта, електронна пошта або безпосередньо до канцелярії держоргану. Контакти для кожної з опцій можна знайти на сайті відповідної установи.

Форма звернення

Стандартне звернення обов’язково має містити:
– ПІБ заявника
– суть питання
– дату і підпис
– засоби зв’язку з заявником

При цьому, застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Відповідь за результатами розгляду заяв в обов’язковому порядку дається тим держорганом, який отримав заяву і до компетенції якого входить вирішення порушених у заяві питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов’язки.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня надходження. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, може бути встановлено інший термін, але не більше сорока п’яти днів, про що обов’язково повідомляють того, хто звернувся.

Відмова і переадресація звернень

Якщо питання у зверненні не входить до повноважень органу, який його отримав, його мають переслати упродовж 5 днів відповідному держоргану і повідомити про це того, хто подавав звернення. Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення держорганом, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення).

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

А що після звернення?

Якщо ви подали звернення, ви маєте право знайомитися з матеріалами перевірки, особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, подавати додаткові матеріали, висловлювати вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви і одержати письмову відповідь .

У свою чергу, орган, який отримав звернення, має на прохання громадянина запрошувати його на засідання, де розглядається заява, забезпечувати поновлення порушених прав, не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Отже, чинне законодавство створює для кожного громадянина механізми впливу на роботу будь-якого держоргану та можливість отримати ту публічну інформацію, яка йому/їй необхідна. Не докладаючи сверхзусиль та дотримуючись простих правил, кожен з нас може контролювати дії влади та реально впливати на роботу державних органів. 

ЮрЛіга