Як податківці прощатимуть штрафи

Наказ Мінфіну від 10.02.2016 р. № 40

Павленко Олексій, податковий експерт

Рішення про скасування штрафних (фінансових) санкцій приймається фіскалами протягом 10 календарних днів з дня сплати платником ПЗ за ППР*. Платника повідомляють про це протягом 5 днів з моменту прийняття рішення

* Відповідно податкові зобов’язання та податкове повідомлення-рішення.

Наказом, що коментується, розроблено Порядок скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення (далі — Порядок № 40). Його мета — практична реалізація п. 35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Нагадаємо, що ця норма до 31.12.2016 р. передбачає для «малообсягових» платників (з обсягом доходів та/або операцій за попередній звітний рік менше 20 млн грн.) скасування штрафних санкцій, нарахованих на суму ПЗ, за умови сплати ПЗ у встановлений строк.

Згідно з нею скасування штрафів здійснюється податківцями протягом 10 днів з дати сплати ПЗ — у порядку, установленому Мінфіном. У разі такого скасування штрафної санкції сплачене ПЗ не підлягає подальшому оскарженню платником! Крім того, у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми ПЗ з одного й того самого податку чи збору ця норма не застосовується.

Нагадаємо також, що п. 35 підрозд. 10 розд. ХХ було внесено до ПКУ Законом від 17.07.2015 р. № 655-VIII, який формально набув чинності ще 01.09.2015 р. (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 68 — 69, с. 5). Проте фіскали вже тоді непрозоро натякнули (див. консультацію в БЗ, категорія 138.01), що п. 2 розд. ІІ цього Закону дає Мінфіну ще три місяці з дати його опублікування на розробку відповідного нормативу (тобто до 13.11.2015 р.).

Зі зрозумілої всім причини, тримісячний період Мінфін розтягнув майже удвічі. Пройшло півроку з моменту набуття чинності цією нормою, але через відсутність порядку вона так і не почала застосовуватися. Тим самим було штучно зменшено кількість штрафів, які могли б простити фіскали.

І ось, нарешті, довгоочікуваний документ прийнято, і набуде він чинності з дати офіційного опублікування (що планується в бюлетені «Офіційній вісник України» від 18.03.2016 р. № 20). З цієї дати платники вже зможуть активно вимагати від фіскалів «штрафопрощень» згідно з п. 35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Тепер зауважимо деякі питання застосування цієї норми ПКУ у світлі прийнятого Порядку № 40, покликаного ці питання врегулювати.

1. Ця «антиштрафна» норма стосується будь-яких «малообсягових» платників податків — як юросіб, так і фізосіб (причому, на нашу думку, уключаючи і звичайних фізосіб, а не тільки самозайнятих).

2. Проте, як ми згадали, обсяг доходу та/або операцій у платника за попередній рік, що дає право на її застосування (схоже, зараз уже має значення тільки цей показник за 2015 рік) не повинен перевищити 20 млн грн.** Як визначати цей показник, Порядок № 40 не прояснює. Найлогічніше — орієнтуватися на показник доходу, що відображається у відповідній податковій звітностіплатника.

** Схоже, що до цієї «нештрафованої» когорти за «прибутковим» параметром потрапляють усі минулорічні єдиноподатники…

Водночас, не зрозуміло, цей дохід повинен братися з урахуванням непрямих податків (ПДВ, акцизу) чи без таких. Ми схиляємося до того, що все ж таки без.

Проте, зауважимо — оскільки цей показник повинен зазначатися фіскалами у «рішенні про скасування штрафних (фінансових) санкцій» (див. п. 3 розд. ІІ Порядку № 40), то він перебуває повністю «в їх владі». До речі, насторожує в самій нормі згадка, крім обсягу власне доходу, ще «та/або операцій». Чи не надумають фіскали запхнути в цей обсяг, крім власне доходу, ще й будь-які суми, які не потрапляють до доходу? Наприклад, кредити-позики (тощо) або, скажімо, весь оборот у посередників, а не тільки їх винагороду?.. Все ж, сподіваємося, що до такого безглуздя не дійде.

3. У Порядку № 40 (див. п. 1 розд. ІІ) автори спеціально підкреслюють, що платіжка на оплату ПЗ за ППР повинна в полі «Призначення платежу» обов’язково містити дату і номер акта перевірки і самого ППР, згідно з яким визначено суму сплачуваного ПЗ. При цьому, на нашу думку, якщо ви претендуєте на штрафосписання, сплатити слід тільки ПЗ, а саму суму штрафу сплачувати не потрібно, інакше вам можуть нічого не списати. Адже після сплати штрафу заборгованість за ним в особовому рахунку закриється. І — goodbye!

4. Сума нарахованого ПЗ, сплачуваного згідно з ППР, не повинна оскаржуватися платником до такого списання. Після «штрафосписання», як уже було зауважено, проводити оскарження платнику, начебто, забороняється. Проте автори, очевидно, побоюючись, що платник тишком-нишком почне оскаржувати ППР, прописали в Порядку № 40 (п. 8 і 9 розд. ІІ): як тільки таке з’ясується, рішення про списання штрафу буде скасовано.

5. У п. 35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ фактично йдеться про ПЗ не нараховане, а про донараховане (за результатами перевірок). Тобто норма не стосується тих ПЗ, які за конкретними податками/зборами згідно з ПКУ нараховуються самими фіскалами. Адже йдеться про скасування штрафу, нарахованого на суму ПЗ, а такі штрафи застосовуються тільки при донарахуванні ПЗ фіскалами за результатами перевірок. Це підтверджено й нормами Порядку № 40 (див. його п. 1 розд. ІІ).

6. Вважаємо, що ця норма не поширюється:

— на штрафи за несвоєчасну сплату податків (ст. 126 ПКУ);

— на суми пені (ст. 129 ПКУ);

— на штрафні санкції з ЄСВ, нараховані податковим органом (оскільки ЄСВ не входить до системи оподаткування — див. про це консультацію в категорії 301.08 БЗ).

7. ПЗ сплатити потрібно не пізніше граничного строку — він зазвичай становить 10 днів з моменту отримання ППР (п. 57.3 ПКУ).

8. Порядок № 40 містить у п. 1 розд. ІІ хитрий другий абзац: платник, який має намір скористатися правом на це штрафосписання, «може письмово повідомити про це контролюючий орган, який склав відповідне ППР, і надати разом з таким повідомленням копії платіжних документів», згідно з якими здійснено сплату ПЗ. На наш погляд, в слово «може» автори заклали зовсім інший контекст. Це слово тут краще розуміти як «повинен». Інакше ваше штрафосписання, швидше за все, «спустять на гальмах». Тому краще одразу надіслати податківцям таке «прохання про списання», додавши до нього копію платіжки на оплату ПЗ (що містить вищезазначені реквізити акта і ППР!). Адже відкривають тому, хто стукає…

9. Рішення про скасування штрафних (фінансових) санкцій приймається керівником (заступником керівника) контролюючого органу, який склав ППР. У Порядку № 40 продубльовано норму зПКУ про те, що таке рішення приймається протягом 10 календарних днів з дня сплати платником донарахованого ПЗ.

10. Щодо повторного протягом року донарахування ПЗ за одним і тим самим податком чи збором вважаємо, що тут слід орієнтуватися не на календарний рік, а на 365 днів з дати попереднього ППР*.

* Саме так фіскали визначають «повторність» при накладенні штрафів (див. УПК, затверджену наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 592).

11. Чи можна зараз вимагати від фіскалів списання штрафів, не сплачених до моменту набуття чинності Порядком № 40? За умови своєчасної сплати за ППР (і дотримання інших вищезазначених умов) вважаємо, що можна. Причому, це може стосуватися несплачених штрафів за всіма ППР, виписаними починаючи з 01.09.2015 р. Якщо ж штрафи було сплачено, то їх навряд чи спишуть (див. вище наш п. 3).

12. Не зовсім зрозуміло, як відображати такий «миготливий» штраф в бухобліку. Наш варіант: за датою отримання ППР нарахувати (Дт 948 — Кт 64), а після прийняття фіскалами рішення про його списання — відсторнувати за бухдовідкою.

Джерело: Бухгалтер911