Банки будуть повинні давати ДФС більше даних про фізосіб-підприємців. Як це допоможе в боротьбі з ухиленням від податків?
ДФС домовляється з банками про відстеження даних про особові рахунки фізосіб-підприємців. Раніше ДФС отримувала інформацію тільки за фактом відкриття / закриття рахунків ФОП.
Тепер податківці хочуть знати і про інших точках перетину мікропідприємців та банків. На думку фіскалів, близько мільйона ФОП користуються послугами фінустанов як приватні особи, що дозволяє їм приховувати виручку від оподаткування.
Перші консультації податківців з банками пройшли на початку серпня, але конкретний механізм передачі інформації поки не розроблений, розповів LIGA.net співрозмовник в Офісі великих платників податків ДФС.
Без чітких критеріїв запитуваних даних податкової буде важко впоратися з такими великими масивами інформації, вважають опитані LIGA.net податкові аналітики. Але практичний результат буде – банкіри можуть відмовляти в обслуговуванні клієнтам-фізособам, щодо яких виникне підозрі в приховуванні торгової виручки.
Банкіри за?
Податкову цікавлять тільки рахунки тих клієнтів банків, які ведуть підприємницьку діяльність, а не всіх громадян, уточнює заступник голови правління Forward банку Костянтин Кошеленко. Потенційні податкові ухильники – майже половина всіх фізосіб-підприємців України, заявив в.о. заступник голови ДФС Євген Бамбизов.
“З 1,9 млн самозайнятих осіб в Україні тільки 964 тисячі мають” підприємницькі “рахунки в банках, – пояснює Бамбизов – Це не означає, що вони не користуються банківськими послугами, просто оплату за свої товари і послуги вони беруть на свої звичайні рахунки, як фізособи “.
ДФС вже направила банкам вимогу надавати інформацію за всіма фізособам-підприємцям та їх особистих рахунків, заявив Бамбизов. На серпневій зустрічі фіскали отримали принципову згоду банків про передачу такої інформації, розповідає співрозмовник LIGA.net в ДФС.
У своїх вимогах фіскальна служба керується 69 статтею ПКУ, каже головний бухгатер ОТП Банку Наталія Дюба. Деталі співпраці ДФС і банків прописані в Порядку надання інформації про відкриття / закриття рахунків ФОП.
Обидва документи не пропонують обов’язок банків розповідати податкової про особові рахунки ФОПів. Але така інформація у банків повинна бути: згідно 6 пункту 69 статті ПКУ, фізособи-підприємці, що відкривають в банку звичайний рахунок зобов’язані повідомляти фінустанові про свій статус ФОП.
Зі свого боку банк повинен перевірити клієнта – не зареєстрований чи він в Реєстрі фізосіб-підприємців. Це не означає, що податківці побачать повну картину: якщо фізособа отримало статус ФОП після відкриття простого рахунку в банку і не повідомила про це його, фінустанова нічим не ризикує – відповідальності за це Кодекс не передбачає.
Поки не скасують таємницю
Податкова хоче створити систему безперервного обміну інформацією з банками, говорить Бамбизов. Але чіткого розуміння, як за допомогою цих даних вираховувати тих, хто ухиляється у фіскалів поки немає – механізм тільки почали розробляти, говорить співрозмовник у фіскальній службі. Термінів розробки в податковій також не уточнюють.
“Фіскалам потрібно визначитися, що конкретно вони хочуть отримувати від банків, – вважає керуючий партнер Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун. – Якщо не буде чітких критеріїв, податківці ризикують просто не впоратися з масивом даних “.
Полегшити завдання фіскалам могли б відділи фінмоніторингу банків, які постійно фіксують нестандартну активність на рахунках своїх клієнтів. Але зараз законодавство визначає цю інформацію, як банківську таємницю, говорить голова правління Правекс Банку Тарас Кириченко.
“Через ІПН податківці бачать офіційні доходи підприємця і сплачені ним податки, – розповідає Почкун. – Маючи дані банку, вони могли б зіставити офіційні і реальні потоки платника податків “. Але без зміни законодавства ДФС не може запитувати у банків дані щодо руху коштів фізособи – зараз для цього потрібно рішення суду, уточнює Кошеленко з Forward банку. Відстежувати інформацію про всіх рахунках фізосіб законодавство також не дозволяє, добавяет Дюба з ОТП Банку.
“Але ймовірність того, що банківську таємницю скасують, досить висока – Україна може найближчим часом приєднатися до міжнародного стандарту звітності CRS, – зазначає Кошеленко. – Цей протокол вже впроваджений в Євросоюзі, він має на увазі скасування таємниці і можливість розкриття фіскалам даних про клієнтів “.
Поки ж, щоб довести, що конкретний ФОП ухиляється від податків, ДФС потрібно отримати сигнал від банку, отримати докази, що він дійсно займається бізнесом, перераховує керуючий партнер PSP-Audit Дмитро Сушко. У разі, якщо обвинувачений захоче оскаржити претензії податкової, фіскалам доведеться витрачати час на суди, пояснює він.
У Фіскальній службі поки не вистачає ресурсу на таку роботу. “Перевірити всіх” ФОПів “ми не можемо”, – визнає Бамбизов.
Вийти з тіні
Чи буде боротьба з ухильниками з мікробізнесу пріоритетним завданням для Фіскалів?
За даними Інституту соціально-економічної трансформації ISET, втрати бюджету від всіх схем ухилення від податків, пов’язаних з ФОП та заниженням оборотів бізнесу, складають від 4,2 до 9,5 млрд грн в рік. Це в 7 разів менше, ніж збиток від “сірого” імпорту і контрабанди, а також офшорів.
Розробка і налагодження механізму відстеження ФОП- “нелегалів” може зайняти кілька років, допускає Почкун з Baker Tilly. “Поки це виглядає як спосіб налякати ФОПів”, – вважає Сушко з PSP-Audit.
Банки можуть своїми силами вплинути на ситуацію: після домовленостей з ДФС у банкірів з’явиться більше підстав відмовлятися від обслуговування потенційних ухильників, говорить Кириченко з Правекс Банку.
“Якщо ми бачимо фізособа з офіційним доходом в 5 тисяч гривень, але щомісячними надходженнями в 50 тис., Можуть виникнути питання про походження цих грошей, – пояснює Кириченко. – В такому разі банк може відмовитися від такого клієнта. Або ж запропонувати йому відкрити офіційний підприємницький рахунок
С.Шевчук ЛігаНет
