Головна » Юристу » Юридичні консультації » Як поскаржитись на незаконні дії поліцейського
Юридичні консультації

Як поскаржитись на незаконні дії поліцейського

Поділіться з друзями - підтримайте проект

1. Типові неправомірні дії

Поліція не завжди виконує свої обов’язки відповідно до закону або свідомо його порушує. Незаконними можуть бути активні дії (неналежне спілкування – образи, лайка тощо; незаокнний огляд/поверхнева перевірка; незаконна перевірка документів тощо), а також бездіяльність (ігнорування усної заяви про правопорушення; ненадання допомоги у небезпечній ситуації тощо).

Слід розуміти, що такі дії можуть бути суспільно небезпечними і містити склад злочину, а отже й розслідуватися мають відповідно кримінального процесуального законодавства. У такому випадку скарга подається до місцевої прокуратури (в майбутньому – Державного бюро розслідувань) за загальними нормами Кримінального процесуального кодексу (КПК). При цьому пишеться заява про скоєння злочину, передбаченого конкретною статтею Кримінального кодексу (найчастіше – ст. 365 «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу»).

2. Як і куди скаржитись:

Умовно, можна виділити два види скарг:

1) процесуальна: якщо Ви є учасником адміністративного або кримінального провадження, то скарга (клопотання) на незаконні дії/бездіяльність працівників поліції подається відповідно до вимог процесуального законодавства (ст. 267 КУпАП та гл. 26 (ст. 303–313) КПК відповідно);

Картинки по запросу поскаржитись на незаконні дії поліцейського

2) загальна:

а) щодо Вас вчинено незаконні дії/бездіяльність (але не злочин): незаконний огляд, неналежне спілкування, ігнорування прохання допомоги, погрози тощо, то скарга на них подається до керівника поліції або служби безпеки відповідного територіального органу в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Також скарга може бути викладена усно за номером «102» або «0-800-50-02-02» (call-центр, куди можна повідомити про неправомірні дії поліції).

Окрім цього, радимо надіслати копію листа в місцеву прокуратуру, яка буде тримати справу на контролі.

Радимо ознайомитись із ЗРАЗОК СКАРГИ (ЗАВАНТАЖИТИ) на незаконні дії поліцейського.

б) щодо Вас скоєно злочин (катування, побиття, погрози розправою, незаконне тримання під вартою тощо) – подається заява про скоєння злочину відповідно до норм КПК до місцевої прокуратури (в майбутньому – Державного бюро розслідувань).

3. Строки надання відповіді

Термін розгляду – невідкладно, але не пізніше 15 днів з дня надходження заяви. Цей термін може бути подовжено до 30 днів, про що повідомляють заявника.

4. Що робити якщо не приймають скаргу/заяву (якщо вона подається у відділення поліції):

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини … з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.

Також, п. 1 Розділу 2 Інструкції, затвердженої Наказом №1377 МВС України від 06.11.2015 говорить про те, що «прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснюється цілодобово і невідкладно тим органом поліції, до якого надійшла заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію».

Отже, будь-які посилання на територіальну підслідність накшталт «йдіть у інший район, де це сталося» тощо є неприпустимими. Якщо поліція все ж таки відмовляється прийняти та зареєструвати заяву/скаргу, то можна звернутися до будь-якого іншого правоохоронного органу, який має передати Вашу скаргу/заяву за належністю.

5. Окремі питання:

1) «скарга» в розумінні ЗУ «Про звернення громадян» – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, об’єднань громадян, підприємств, посадових осіб.

2) скарга на дії чи рішення органу Національної поліції або посадової особи подається в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі (вищестоящему керівнику) відповідно до чинного законодавства, а в разі незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням – безпосередньо до суду.

3) скарга (звернення) може бути подане як особисто окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Кожен громадянин може подати звернення також через уповноважену на це іншу особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Звернення в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками. Звернення в інтересах громадянина може бути подано іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність, якщо вони отримали від громадянина відповідні повноваження, оформлені відповідно до законодавства.

4) рішення вищого органу Національної поліції щодо розгляду скарги в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржене в суді у термін, передбачений законодавством України. Не підлягають розгляду та вирішенню скарги на прийняті рішення, що оскаржувались раніше, подані до органу або посадової особи вищого рівня протягом одного року з моменту їх прийняття та пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з ними.

5) при цьому, відписки не допускаються, адже ст. 19 ЗУ «Про звернення громадян» говорить про те, що «органи державної влади, посадові особи зобов’язані: об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення». Також, п. 4.4 Наказу МВС України №1177 від 10.10.2004 говорить про те, що «рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованимита ґрунтуватися на нормах чинного законодавства». А Указ Президента України № 109/2008 від 07.02.2008 «державні органи влади зобов’язано забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на письмове звернення, обов’язкове одержання обгрунтованої відповіді, неухильного виконання норм Закону України «Про звернення громадян» зокрема, щодо: “недопущення надання неоднозначних, необгрунтованих або неповних відповідей за зверненнями громадян“».

6) доцільним є залучення потерпілої особи до службової перевірки. Це можуть бути і треті особи, наприклад, свідки. Так, ст. 90 ЗУ «Про Національну поліцію» говорить про можливість залучення громадськості до розгляду скарг на дії чи бездіяльність поліцейських.

Джерело: Порадник “Поліція під контролем”


Поділіться з друзями - підтримайте проект
Мітки