Як працевлаштувати переселенця, щоб отримати компенсацію з бюджету?

Нагадаємо, що заходи зі сприяння працевлаштуванню внутрішньо переміщених осіб передбачено ст. 24-1 Закону про зайнятість. Серед них є й такі: 

• компенсація витрат роботодавця на оплату праці (але не вище двох розмірів мінімальної заробітної плати, у 2023 році це 13400 грн) за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа ВПО на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше шести календарних місяців, за умови збереження гарантій зайнятості такої особи протягом періоду, що перевищує тривалість виплати удвічі.

Тобто компенсувати, звісно, будуть реальні витрати на оплату праці ВПО (поставити оклад 6700 грн, а отримувати максимальну компенсацію 13400 грн не вийде). І компенсуватимуть витрати лише півроку, а нести їх треба буде як мінімум рік (тобто нажитися на такій компенсації не вийде – витрати будуть вдвічі більші за компенсацію). 

Проте тривалість компенсації витрат роботодавця, який працевлаштовує ВПО з числа категорій громадян, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону, понад шість місяців, але не більше дванадцяти календарних місяців, визначається рішенням регіональних координаційних комітетів сприяння зайнятості за погодженням з відповідними територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. 

Тобто може бути, що на місцях встановлена тривалість виплати компенсації буде і більшою за півроку. Але це стосується працевлаштування не всіх ВПО, а найбільш вразливих з них (одиноких батьків, осіб з інвалідністю, тих, в кого це перше місце роботи, або, навпаки, осіб передпенсійного віку тощо).  

• компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб строком не менше ніж на дванадцять календарних місяців, на перепідготовку та підвищення кваліфікації таких осіб. 

Суму цієї компенсації встановлює лише КМУ і зараз вона не може перевищувати десятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на дату здійснення роботодавцем такої оплати. 

Нагадаємо, що ми маємо постанову КМУ від 8 вересня 2015 р. № 696, останні зміни до якої набрали чинності 27.01.2023. 

Згідно з нею, обидві компенсації не виплачуються роботодавцям: 

• бюджетним установам;
• тим, хто має заборгованість зі сплати ЄСВ та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
• тим, кого в установленому порядку визнано банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.

Давайте розглянемо, як отримати компенсації решті роботодавців на практиці. 

Крок перший. Беремо на роботу ВПО

Перш ніж отримати компенсацію, треба здійснити певні витрати. А право на компенсацію потрібно довести, і для цього переселенець має подбати про отримання статусу ВПО з числа безробітних. 

Тобто спочатку переселенець отримує статус ВПО. Автоматично його не дають, отже, фізособі доведеться про це подбати і надати певні докази. 

Далі треба отримати статус безробітного. Для цього можна особисто звернутися до центру зайнятості, але це не обов’язково робити саме таким чином. Адже з минулого року процедуру взяття на облік безробітних (і саме через війну) спростили – тепер це можна зробити із за допомогою «Дії».  Поради від Держпраці щодо реєстрації безробітних читайте тут, вони є актуальними і тепер. 

А вже потім до роботодавця така ВПО має потрапити не за власним бажанням, а за скеруванням від центру зайнятості! 

І якщо роботодавець бере таку особу на роботу,  у нього мають бути підтвердні документи: довідка про взяття на облік як ВПО і скерування від центру зайнятості. Звісно, в роботодавця залишаться лише копії, засвідчені у звичайному порядку – та особа, яка робитиме ці копії (а у випадку із «Дією» це буде просто роздруківка потрібної довідки, витягу тощо), має написати на ній «Згідно із оригіналом», поставити дату копіювання, підпис та зазначити П.І.Б. (а якщо копію робитиме працівник роботодавця, а не сама ВПО, то слід зазначити і посаду такого працівника). 

І при цьому пам’ятаємо, що компенсація буде лише за тих, із ким трудові відносини укладено щонайменше на 12 місяців (при цьому трудовий договір має бути саме строковим, тобто у ньому має бути чітко визначено тривалість його дії)!  

Крок другий. Нараховуємо зарплату ВПО

Тепер поговоримо, власне, про витрати та їх компенсацію. 

По-перше, за Постановою № 696 компенсуватимуть саме зарплатні витрати. Тобто, наприклад, витрати на оплату перших 5 днів лікарняного або добові під цю компенсацію не підпадають. А от відпусткові входять до фонду оплати праці, тому їх можна компенсувати. Орієнтовний перелік складових витрат на оплату праці можна побачити в Інструкції зі статистики заробітної плати. Проте, звісно, у кожного роботодавця може бути свій внутрішній документ (наказ, положення, колективний або індивідуальний трудовий договір), яким затверджено перелік витрат на оплату праці. 

Проте ще до компенсації потрапляють і суми ЄСВ, сплачені за такого працівника. 

Увага! Витрати, які компенсуються, включають основну та додаткову заробітну плату, визначену відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про оплату праці», та суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на такі виплати.

По-друге, компенсуватимуть не будь-яку суму витрат, а не більше 13400 грн на календарний місяць (про що ми зазначили вище).  

А що як витрати були вище ніж 13400 грн за місяць? У такому випадку роботодавцеві компенсуватимуть лише 13400 грн (це очевидно). 

А що як ВПО було прийнято на роботу не з першого числа місяця? У такому випадку суму компенсації за цей місяць рахуватимуть пропорційно.

Увага! Компенсацію витрат роботодавця на оплату праці виплачують у розмірі фактичних витрат на оплату праці осіб, прийнятих за скеруванням центрів зайнятості, але не вище двох розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, коли особа працювала неповний місяць.

Якщо ж компенсацію надають за неповний місяць і фактичні витрати на оплату праці перевищують 13400 грн, розмір компенсації за цей період обчислюють шляхом ділення 13400 грн на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надають компенсацію. 

Приклад 1.  Підприємство працевлаштувало трьох ВПО.

Перша ВПО має оклад 20000 грн, і її прийнято на роботу з 1 лютого 2023 року. Витрати на ЄСВ становили 4400 грн. Розмір компенсації за лютий 2023 року становитиме 13400 грн.

Друга ВПО має оклад 10000 грн, і її прийнято на роботу з 6 лютого 2023 року. Фактичні нарахування такій особі (із урахуванням норми робочого часу 160 годин на місяць) становлять 10000 / 160 х 136 = 8500 грн зарплати та 1870 грн ЄСВ, загалом 10370 грн.

 Максимально можлива сума компенсації становитиме 13400/160 х 136 = 11390 грн. Але саме 10370 грн і буде компенсовано роботодавцеві. 

Третя ВПО має оклад 20000 грн, і її прийнято на роботу з 6 лютого 2023 року. Фактичні нарахування такій особі становлять 20000 / 160 х 136 = 17000 грн зарплати і 3740 грн ЄСВ, разом 20740 грн.  Але максимально можлива сума компенсації становитиме 13400 / 160 х 136 = 11390 грн. Тому саме 11390 грн і буде компенсовано роботодавцеві. 

Втретє, треба враховувати графік отримання компенсації, а він за Постановою № 696  є специфічним. 

Увага! Компенсацію витрат роботодавця на оплату праці проводять за кожен непарний місяць роботи протягом року, але не більше ніж за шість календарних місяців. За працевлаштованих зареєстрованих безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб, які належать до категорії громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», – за кожен непарний місяць роботи протягом двох років, але не більше ніж за 12 календарних місяців.

Непарними слід вважати 1, 3, 5, 7, 9, 11 місяці роботи. Тобто,  наприклад, якщо ВПО було прийнято на роботу у лютому 2023 року, то роботодавець отримає компенсацію за лютий (перший місяць), а за березень (другий місяць) вже ні. Наступна компенсація буде за квітень 2023 року (третій місяць). 

Крок третій. Навчаємо працівників з ВПО

Як ми вже зазначали вище, розмір компенсації за перепідготовку та/або підвищення кваліфікації ВПО не може перевищувати десятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на дату здійснення роботодавцем такої оплати. В 2023 році цей ліміт становитиме 26840 грн. 

Крок четвертий. Оформлюємо документи для отримання компенсації

Для отримання компенсації з оплати праці спершу треба укласти договір із центром зайнятості! 

Роботодавець, який працевлаштував зареєстрованого безробітного з числа ВПО за скеруванням центру зайнятості на умовах строкового трудового договору, для отримання компенсації протягом двох місяців з дня працевлаштування подає до центру зайнятості заяву про компенсацію витрат на оплату праці довільної форми та копії трудового договору між ним і працівником та розпорядчого акта про прийняття на роботу, завірені в установленому порядку. Як завіряти копії документів, ми розповідали вище.

Врахуйте, що центр зайнятості має 10 робочих днів на перевірку поданих відомостей і 7 робочих днів на укладання, власне, договору. 

Для отримання компенсації з оплати праці треба подати до центру зайнятості, який скерував працівника, заяву за формою Додатка 1 до Порядку, затвердженого постановою № 696. А саме: Відомість про нараховану та виплачену заробітну плату, сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та використання робочого часу працівника, за якого здійснюється компенсація витрат на оплату праці. 

Подати таку відомість можна:

• якщо працівник – особа з інвалідністю, то не пізніше ніж через п’ять днів після виплати працівникові заробітної плати (позаяк кошти на таку компенсацію має виділити Фонд інвалідів за поданням  центру зайнятості) 
• щодо решти працівників, то не пізніше ніж через п’ять робочих днів після виплати таким працівникам заробітної плати. Ці кошти виплачують вже за поданням, яке центри зайнятості надають Казначейству. 

Для отримання компенсації витрат на навчання роботодавець протягом п’яти робочих днів після закінчення навчання працівника (але не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня його працевлаштування) звертається до центру зайнятості, що скерував на працевлаштування зазначену особу, із заявою довільної форми про компенсацію витрат за її навчання.

До заяви додають  завірені в установленому порядку копії трудового договору між ним і працівником або розпорядчого акта про прийняття на роботу, договору роботодавця із закладом професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої або вищої освіти, підприємством, установою або організацією, які мають ліцензію на провадження діяльності з надання освітніх послуг, на навчання працівника, платіжних документів, які підтверджують сплату роботодавцем вартості навчання працівника, та документа працівника про освіту державного зразка, що підтверджує факт навчання, відомості про розрахунковий рахунок роботодавця для перерахування коштів з відшкодування за навчання із зазначенням прізвища, імені та по батькові працівника. 

У разі навчання працівника безпосередньо роботодавцем, який має ліцензію на провадження діяльності з надання освітніх послуг, він подає завірені належним чином копії наказів про зарахування особи на навчання та відрахування у зв’язку із закінченням навчання, документи, що підтверджують оплату вартості навчання та копію документа державного зразка про освіту працівника, що підтверджує факт навчання, відомості про розрахунковий рахунок роботодавця для перерахування коштів з відшкодування витрат за навчання.

Центр зайнятості в такому випадку має 10 робочих днів на прийняття рішення і 3 робочі дні на те, щоб повідомити про таке рішення роботодавця. А про саму компенсацію центр зайнятості подаватиме документ до Казначейства протягом 15 робочих днів з дати прийняття рішення про виплату. 

Бухоблік та податкові наслідки

Тут все дуже просто. Суму витрат, заплановану для компенсації (зарплата + ЄСВ, вартість навчання), все одно визнають витратами періоду за загальними правилами.  А суму компенсації визнають доходом. На думку автора, визнати такий дохід потрібно на дату прийняття центром зайнятості рішення про виплату компенсації, проведенням Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» Кт 746 «Інші доходи». 

Відповідно, у платників податку на прибуток такі витрати і такий дохід впливатимуть на визначення фінансового результату від оподаткування і, як наслідок, на об’єкт оподаткування цим податком. Податкових різниць на цей випадок не встановлено. 

У «єдинників» сума отриманої компенсації до оподаткованого єдиним податком доходу не потрапляє (пп. 4 п. 292.11 ПКУ). 

ПДВ, звісно, така компенсація не оподатковується (пп. 196.1.6 ПКУ). 

Наостанок ще дві важливі речі

Вище ми вже зазначали, що для отримання компенсацій дуже важливо, щоб працівник відпрацював хоча б 12 місяців. А що як працівник звільняється раніше? 

Спочатку роботодавець має повідомити про таке звільнення центр зайнятості. Зробити це потрібно протягом 5 робочих днів письмово, а до повідомлення додати копію трудового договору (мається на увазі, очевидно, змінений трудовий договір із даними про його розірвання) або наказу про звільнення. 

Якщо ми говоримо про компенсацію з оплати праці,  то в такому випадку можливі два варіанти. 

Варіант 1: роботодавець повертає суму вже отриманої компенсації за такого працівника у повному обсязі.

Варіант 2: роботодавець терміново шукає заміну такому працівникові. У разі якщо на місце звільненого працівника працевлаштовано зареєстрованого безробітного з числа ВПО, виплату компенсації продовжують до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості. 

І ще одна важлива річ: роботодавець несе відповідальність за достовірність даних, що є підставою для прийняття рішення щодо надання компенсації та визначення її розміру.  Але в цьому питанні йому не вірять на слово. 

Звісно, центр зайнятості уважно перевіряє усі надані документи. А ще, відповідно до затвердженого плану відвідувань роботодавців, але не рідше ніж один раз на три календарних місяці, або за письмовим зверненням про факти порушення роботодавцем умов компенсації центр зайнятості перевіряє достовірність відомостей та виконання умов договору протягом строку його дії. Результати перевірки оформляють актом.

Якщо роботодавець перешкоджає проведенню перевірки, центр зайнятості припиняє перераховувати компенсацію. Відновлення виплати здійснюють за результатами перевірки.