Вимоги щодо порядку реєстрації платників ПДВ викладені в розділі V Податкового кодексу України та Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.
Особам, що реєструються як платники ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати ПДВ і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.
Статтею 181 ПКУ визначено, що обов’язковій реєстрації платниками ПДВ підлягають юридичні особи та фізичні особи-підприємці у яких загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. гривень (крім платників єдиного податку).
Проте, якщо особа в якої обсяги операцій, що оподатковуються ПДВ, відсутні або є меншими мільйонної межі, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (крім платників єдиного податку).
Юридична особа або фізична особа-підприємець, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто встановлене перевищення обсягу оподатковуваних операцій.
У разі добровільної реєстрації осіб платниками ПДВ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
Заява подається за вибором платника податків в один з таких способів:
– у паперовому вигляді особисто фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи – платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи;
– в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
– у разі добровільної реєстрації як додаток до реєстраційної картки, що подається суб’єкту державної реєстрації для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця.
У разі відсутності підстав у відмові у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом 3 робочих днів після надходження реєстраційної заяви внести до Реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ.
– шляхом подання запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ до контролюючого органу;
– скориставшись сервісом «Електронний кабінет платника» на веб-порталі ДФС, режим «Інформація з реєстрів» → «Дані реєстру платників ПДВ».
Електронні формати документів (реєстраційної заяви та запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ) для заповнення та подання платником в електронному вигляді розміщені на офіційному порталі ДФС за посиланням.
Є також перелік осіб, які не можуть бути платниками податку на додану вартість. Це:
Законом визначено, що особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, зокрема, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів, які підлягають оподаткуванню, нарахована такій особі протягом останніх 12-ти місяців, у сумі перевищує 1 млн грн. Разом з тим існує ще так звана добровільна реєстрація, яка передбачає, що якщо суб’єкт господарювання не здійснив постачання товарів чи послуг за останні 12 календарних місяців в обсязі 300 тис. грн., він має право зареєструватися платником податку на додану вартість у добровільному порядку. Для цього йому потрібно:
Обов’язки платника, не обов’язково з окремого податку, а взагалі, викладені у ст. 16 ПКУ.
В залежності від звітнього періоду (щомісячно/щоквартально) подавати достовірно відображену інформацію про обсяг оподатковуваних операцій та нарахувань податку з ПДВ та своєчасно сплачувати нараховані суми до бюджету.
У складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки:
Звітний (податковий) період визначається у порядку, встановленому ст. 202 ПКУ, і може дорівнювати одному календарному місяцю, а у випадках, визначених цим Кодексом, — календарному кварталу, з урахуванням таких особливостей:
Наприклад, підприємство «А» зареєструвалося платником ПДВ 25.10.2017 р. Отже, першим звітним (податковим) періодом буде період з 25.10.2017 р. до 30.11.2017 р. і декларацію з ПДВ має бути подано не пізніше 20.12.2017 р.;
Наприклад, податкову реєстрацію платника ПДВ — підприємства «С» анульовано 08.11.2017 р. Отже, останнім податковим періодом є період з 01.11.2017 р. по 07.11.2017 р. включно, і декларацію з ПДВ за такий період має бути подано не пізніше 20.12.2017 р.
Якщо платник податку разом з декларацією за наслідками останнього звітного (податкового) періоду календарного року не подав до органу ДПС, у якому перебуває на обліку, зазначену вище заяву, такий платник податку зобов’язаний з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний (податковий) період і звітувати щомісяця.
У такому разі місячний звітний (податковий) період застосовується починаючи з місяця, в якому втрачається право на застосування нульової ставки податку на прибуток.
Про перехід з квартального на місячний звітний (податковий) період платник податку зобов’язаний зазначити у відповідній податковій декларації за наслідками місяця, у якому здійснено такий перехід.
Декларація відповідно до підпунктів 49.18.1, 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу подається платником до органу ДПС, в якому він перебуває на обліку, у такі строки:
При цьому відповідно до п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Наприклад, 20.05.2018 р. припадає на неділю, тому останнім днем строку подання декларації за жовтень є 21.05.2018 р.
АЛЕ!
Якщо останній день строку сплати податку припадає на вихідний або святковий день, то термін сплати податку не переноситься!
Слід зауважити, якщо особою при поданні заяви про реєстрацію чи визначенні бажаного дня реєстрації не дотримано порядок та строки, то уповноважений орган може відмовити у реєстрації особи платником ПДВ. За несвоєчасну реєстрацію платником ПДВ передбачена відповідальність. Якщо ви підлягаєте обов’язковій реєстрації платником ПДВ, але в затвердженому законом порядку не подаєте до фіскальної служби заяву про реєстрацію, то несете відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ як зареєстрований платник ПДВ без права на нарахування податкового кредиту з ПДВ та, відповідно, без отримання відшкодування податку на додану вартість.
Обувь от адидас — это выбор тех, кто ценит стиль, комфорт и универсальность. Модели из…
Український бізнесовий ландшафт охоплює великий спектр підприємств, які поділяються на малі, середні та великі залежно…
Не секрет, что ежегодно водители должны обновлять свою автостраховку и покупать новый полис, защищающий их…
Кредит готівкою — один з банківських продуктів, який має високий попит серед населення. Він передбачає…
Мир трейдинга часто представляется новичкам как захватывающее приключение с возможностью быстрого обогащения. Однако реальность может…
Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №…