Коментар до листа Мін’юсту від 08.04.2022 р. №28911/ПІ-Л-1198/20.4.1
На підставі чого із зарплати відраховуються аліменти?
Документами, на підставі яких здійснюється відрахування із заробітної плати, можуть бути:
- наказ (розпорядження) роботодавця (у разі покриття заборгованості працівника підприємству, на якому він працює);
- будь-які виконавчі документи — наприклад, виконавчі листи, що видаються судами, ухвали та постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, виконавчі написи нотаріусів;
- письмове доручення працівника роботодавцю на перерахування частини свого заробітку на користь суб’єкта підприємницької діяльності, що продав працівникові товар у кредит.
У випадку із аліментами застосовуються два останні варіанти. Тобто, або аліменти стягуються примусово (на підставі рішення суду та виконавчого листа, надісланого роботодавцю або наданого йому зацікавленою стороною – отримувачем аліментів), або працівник сам просить відрахувати аліменти у визначеному ним самостійно розмір на користь певної особи.
В обох випадках у документах зазначається кому, в якому розмірі і за якими платіжними реквізитами (чи адресою) сплачуватимуться аліменти.
В якому розмірі аліменти стягувалися на початку 2022 року?
Відповідно до ст. 128 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, передбачених законодавством (при стягненні аліментів; відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а також втратою годувальника; відшкодуванні збитків, заподіяних злочином; у разі коли особи, які купують товари у розстрочку, здійснюють виплати за виконавчими документами) – 50% заробітної плати.
Обмеження, встановлені частиною другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70%.
Увага! Такі обмеження не стосуються випадків добровільних платежів за ініціативою працівника.
Тобто, якщо працівник подав заяву із проханням відраховувати із його зарплати (після оподаткування і відрахувань за виконавчими листами та іншими обов’язковими виплатами) певну суму коштів, зокрема, на сплату аліментів – він сам розпоряджається своїми грошима і сам має право визначати розмір таких аліментів (в межах належної йому до виплати суми).
А що змінилося під час війни?
Ми вже зазначали раніше, що, на думку ТТП, війна – це форс-мажорна обставина. Фахівці різних міністерств одностайні в своїй позиції, що такий форс-мажор звільняє від відповідальності за порушення зобов’язань, зазначених в Цивільному кодексі України. Мінекономіки висловився навіть за те, що такий форс-мажор звільняє від відповідальності із за порушення трудового законодавства.
А що із Сімейним кодексом (адже саме він прописує обов’язок зі сплати аліментів)? Це роз’яснює Мінюст у коментованому листі.
Справа в тому, що взятий останніми роками курс на швидку діджиталізацію державних послуг та органів (перехід на електронних документообіг) спричинив під час війни таку проблему. Інформація, потрібна виконавчим службам для стягнення аліментів (судові рішення тощо), у держави є. Але вона тимчасово закрила доступ до такої інформації.
Тому Мінюст констатує: державне підприємство “Національні інформаційні системи” повідомило про виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних) та тимчасово призупинило роботу Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України (далі – Реєстри), зокрема Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі – АСВП) – комп’ютерної програми, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.
Таке рішення прийнято з метою недопущення будь-яких несанкціонованих дій з інформацією Реєстрів та АСВП зі сторони ворога та для забезпечення збереження та захисту відомостей, що в них містяться, а також у зв’язку із численними кібератаками.
Наразі доступ до АСВП надано лише в режимі перегляду відомостей про виконавчі провадження без можливості вчинення виконавчих дій, таких як, наприклад, перевірка майнового стану боржника, отримання інформації про рахунки боржника у банках, накладення/зняття виконавцем арешту на/з майна та коштів шляхом винесення відповідних постанов тощо.
Зрозуміло, що відновлення виконавчих дій планується. Але, хоч з дати листа минуло більш як півмісяця, цю проблему й досі не було вирішено.
Проте це стосується нових постанов і нових виконавчих листів. А що робити тим роботодавцям, які вже отримали до війни виконавчі документи на примусове стягнення аліментів?
Під час війни стягнення аліментів припиняється – за одним виключенням!
Мінюст нагадує, що відповідно до Закону України “Про внесення зміни до розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження”” від 15.03.2022 р. №2129-IX розділ XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження” доповнено пунктом 10-2, згідно з яким, зокрема, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
- фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту, за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
- юридичні особи – боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
- визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
При цьому, як наголошує Мінюст, винесення виконавцями постанов про припинення відрахування вищевказаними змінами до розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження” не передбачено.
Тобто, роботодавцям не треба чекати на новий виконавчий лист або інший документ від виконавця про те, що під час війни стягувати аліменти за раніше надісланими листами не треба. Тимчасове припинення стягнення відбувається автоматично, на підстав норм закону.
Але! Якщо аліменти відраховувалися за самостійним рішенням працівника, їх доведеться відраховувати і під час війни. Якщо працівник передумав або хоче зменшити (чи, навпаки, збільшити) розмір аліментів, йому для цього слід надати роботодавцю нову заяву.
