Як в Україні вирішили не дати підприємцям вивести прибутки в офшори. Про податок на виведений капітал

З 2018 року Мінфін запланував ввести податок на виведений капітал замість податку на прибуток. Держбюджет може недоотримати грошей, але є шанс, що бізнес почне менше виводити гроші в офшори.

Чому не варто залишати все, як є

Податок на прибуток (18%) сплачує підприємство із різниці між своїми доходами і витратами. Така умова зрозуміла для більшості країн Європи. Здавалося б, навіщо це змінювати?

Податок на прибуток в Україні давно перестав демонструвати реальний фінансовий стан того чи іншого підприємства. Бухгалтери для мінімізації платежів навчились занижувати доходи та завищувати витрати.

Тож надходження з податку на прибуток до бюджету забезпечувало невелике коло підприємств. За перший квартал 2016 року загалом було сплачено 13,8 млрд грн., з яких 11,3 млрд грн. (80%) сплатили 1086 платників або 0,4%.

Серед цієї когорти сумлінних – переважно державні підприємства та юрособи з іноземним капіталом. Такі дані наводить Європейський інформаційно-дослідницький центр.

Для іноземного бізнесу звично демонструвати прибутки від своєї діяльності. Бо ж таке підприємство приваблює інвесторів. В Україні ж звикли показувати збитковість і виводити капітал в офшори.

Закордонний інвестор дивиться на українське підприємство як на кота в мішку, розуміючи, що його фінансові документи «підкориговані», виходячи з бажання уникнути оподаткування. При чому ефективних механізмів перевірки результатів його діяльності немає, відтак іноземець скоріше відмовиться від ризику вкласти гроші в Україні.

Один з аргументів адептів переформатування податку – мала фінансова вигода від нього для бюджету, а отже, для всіх громадян.

У 2016 році у консолідований бюджет України (держбюджет+місцеві бюджети) за рахунок податку на прибуток надійшло 60,2 млрд грн, що дорівнює лише 2,5% ВВП або 9% всіх податкових надходжень (650 млрд грн).

Крім того, існування цього податку наражає підприємства на конфлікти з податковими органами. Часто – через претензії до документів, якими засвідчують витрати. А скористатися механізмом досудового оскарження рішень податківців на практиці практично не можливо.

Словом, в українських реаліях податок на прибуток діє не ефективно, оскільки лишає можливість декларувати збитки, не платити нічого в бюджет і виводити зароблене за кордон. За інших умов – при ефективних судових, фіскальних системах – усе можна було б залишити як є.

Що за новий податок

Мінфін уже оприлюднив у вигляді презентації основні тези законопроекту. Згідно з ним, замість податку на прибуток вводиться податок на виведений капітал, яким обкладатимуться розподілені дивіденди (ставка 0 – 15%) чи прирівняні до них платежі (ставка 20%).

Такими платежами є, приміром, проценти, роялті, сплачені нерезиденту, інвестиції за кордон у вигляді створення юридичних осіб, відкриття філій.

Сенс такої пропозиції у тому, щоб «знеохотити» виведення капіталу в інші країни. Доки капітал «обертатиметься» на підприємстві, він не обкладатиметься податком і не підпадатиме під контроль податківців. Відтак має зменшитися і частота перевірок, тиск з боку чиновників.

Сама ідея оподатковувати лише ту суму, яка умовно кажучи, вже остаточно «покидає» підприємство, не нова для нас.

Як зауважив президент громадської спілки «Українське об’єднання ринків капіталу» Сергій Москвін, принцип «плати тільки, коли вивів гроші» давно вже запроваджений через інститути спільного інвестування. Тобто доки гроші, внесені особою в інвестиційний фонд, не виводяться з нього (вона не продає цінні папери і не отримує на них дивіденди) – сума не обкладається ніяким податком.

Лише з отриманих дивідендів, доходу з продажу цінних паперів сплачується податок.

Нюанси, продиктовані реальністю

Ідея перенести таку практику на бізнес знайшла підтримку в українських підприємницьких колах. Зокрема – через надання бізнесу можливості зароблену різницю між доходом та витратами вкласти у власний розвиток. Тим самим з’явиться стимул залишити капітал в Україні і не фантазувати зі звітністю.

Нині ведуться розрахунки: як нововведення вплине на надходження до бюджету. Виходячи з міжнародного досвіту, суми будуть меншими. Однак, як зазначалося вище, в Україні цей податок приносив лише 9% від усіх податкових надходжень.

Однак і цей невеликий відсоток зменшиться, оскільки ряд підприємств скористається з можливості залишити гроші в себе. Крім того, як припускає старший економіст Case Україна – Центру соціально-економічних досліджень Володимир Дубровський, ризик бюджетного недонадходження пов’язаний з тим, що подекуди податок сплачувався у розмірі, нав’язаному податківцями.

«Є велика частка підприємств, податок на прибуток з яких стягувався примусово, за планом. Коли не буде тиску, вичавити внесок буде важче, якщо гроші не реінвестують», – говорить експерт.

З його слів, перекрити можливе зменшення надходження коштів до бюджету вдасться, якщо реалізувати деофшоризацію.

За міжнародними оцінками, в офшорах знаходяться від $117 млрд (Global Financial Integrity) до $167 млрд (Tax Justice Network) українського походження.

Однак, щоб ці гроші працювали на українську, а не кіпрську економіку, нам не обійтися без реформи Державної фіскальної служби, зокрема запуску Служби фінансових розслідувань.

Також, говорить експерт, після введення нового податку можуть збільшитись надходження з інших податків – ПДВ та податок на доходи фізичних осіб.

Цей оптимістичний прогноз пояснюється пожвавлення в промисловості, яке виникне, якщо бізнесу дозволять реінвестувати прибуток в самих себе і залишити його в Україні.

Щоб податкове нововведення запрацювало з нового року, законопроект має бути ухвалений парламентом принаймні у вересні.

Джерело: Еспресо ТВ