Перед тим, як перейти до відмови від єдиного рахунку, коротенько розкажемо про те, у чому його сенс.
Що таке єдиний рахунок?
Єдиний рахунок — це рахунок, відкритий Казначейством для податківців. На нього платник може перераховувати різноманітні податки, податкові борги, ЄСВ та інші підконтрольні фіскалам платежі (ПДФО, податок на прибуток, єдиний податок тощо). Але на цей рахунок не можна перераховувати:
1) грошові зобов’язання і податковий борг з:
— ПДВ;
— акцизу з реалізації пального та спирту етилового;
2) частину чистого прибутку (доходу) комун- та держпідприємств.
Принцип роботи єдиного рахунку такий. Платник перераховує на цей рахунок кошти. Далі вони розподіляються податківцями та направляються до відповідних бюджетів. Для цього фіскали зобов’язані надсилати до Казначейства щодня (окрім вихідних і святкових днів) спеціальний реєстр в розрізі кожного платника.
Реєстр складається на підставі (п. 351.5 ПКУ):
— інформації з банківських платіжок;
— декларацій (розрахунків), за якими настав строк сплати зобов’язань з урахуванням уточнюючих декларацій (розрахунків);
— звітів з ЄСВ, за якими настав строк сплати зобов’язань;
— іншої інформації відповідно до ПКУ.
Використання єдиного рахунку добровільне
Тобто платник самостійно обирає, сплачувати йому податки та ЄСВ через цей рахунок або, як зазвичай, на різні бюджетні рахунки.
Обрати єдиний рахунок можна 1 раз на рік. Для цього потрібно надіслати через Електронний кабінет «Повідомлення про використання/відмову від використання єдиного рахунку» (форма J/F1307001).
Сплата податків та інших дозволених платежів на єдиний рахунок розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку. До речі, з цим на практиці виникали труднощі, оскільки у Електронному кабінеті реквізити рахунку змінювалися іноді із запізненням. Усе через те, що після переходу на єдиний рахунок сплачувати податки та інші платежі, як раніше, (тобто на окремі рахунки для кожного платежу) не можна. Перераховані на окремі рахунки кошти вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями (п. 351.3 ПКУ). І це викликало проблеми із недоїмками, боргами тощо.
Відмова від єдиного рахунку: що та як
Як ми вже писали вище, подумати про відмову від єдиного рахунку варто вже зараз. Усе тому, що у разі відмови платника від його використання таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року (п. 351.2 ПКУ).
Це означає, що якщо ви хочете припинити сплату податків через єдиний рахунок, але все ще не подали відповідне повідомлення, то грудень — це такий собі дедлайн. Бо саме у цьому випадку можна буде перераховувати податки на різні бюджетні рахунки (як зазвичай) з 1 січня 2023 року.
А от
якщо ви проґавите момент з «відмовним» повідомленням і подасте його, наприклад, у січні 2023, то доведеться користуватися єдиним рахунком ще й увесь 2023 рік
І послатися тут на зупинку строків у зв’язку із воєнним станом не вийде. Після відносно нещодавніх змін* строки подання документів (повідомлень) вже почали спливати (див. п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Послатися на відсутність можливості подати «відмовне» повідомлення у той чи інший строк та вимагати переведення на різні рахунки (як зазвичай) також, вважаємо, не допоможе. Справа у тому, що підходящий п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачає послаблення для ситуацій, коли подання документів (повідомлень) — це обов’язок платника. У нашому ж випадку йдеться про право. Та і ця пільгова норма звільняє саме від відповідальності, а неподання повідомлення про відмову у використанні єдиного рахунку за собою ніякої відповідальності не тягне.
Тож варто постаратися та подати «відмовне» повідомлення до 31.12.2022. Час поки що є.
А для того, щоб відмовитися від використання єдиного рахунку, потрібно через Електронний кабінет подати те саме «Повідомлення про використання/відмову від використання єдиного рахунку» (форма J/F1307001) з відповідною позначкою.