Про облік
Почнемо з кінця. У жодному разі повторно не треба оподатковувати єдиним податком одну й ту саму суму.
Про виправлення
Далі про виправлення. У загальному випадку при помилковому пробитті оплати «готівкою» замість оплати «безготівкою» треба:
— скасувати цю операцію шляхом реєстрації від’ємної суми — як це передбачено п. 7 розд. III Порядку № 547*. Перед скасованою сумою в чеку може друкуватися знак «-» (мінус). Суть цієї операції — привести у відповідність суму готівки, яка міститься у скриньці РРО, із сумою, зазначеною в Z-звіті, шляхом зменшення останньої без фактичної видачі грошей.
* Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.
При скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково обраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо) матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, складає відповідний акт. В акті зазначають дані про помилкову суму і реквізити розрахункового документа;
Акт передається до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігається протягом 3 років. Якщо бухгалтерії немає, акт підклеюють до останньої сторінки КОРО (див. також консультацію в категорії 109.06 ЗІР).
— вибити покупцеві чек із правильною формою оплати.
Але тільки ось усе це повинно робитися «за гарячими слідами». Чинне законодавство не передбачає механізму виправлення помилково проведеної через РРО суми наступного дня й пізніше. Про це говорять податківці в роз’ясненні з категорії 109.02 ЗІР (ср. 0102200200).
Таким чином, виправити помилки в чеках РРО днів, що «минули», неможливо
Що можна порадити в такому разі?
Нічого не залишається, крім просто скласти пояснювальну записку в довільній формі і підклеїти її до КОРО або передати до бухгалтерії для зберігання. Наприклад, написати так: «… 2021 р. оплата товарів … була здійснена за допомогою платіжної картки на суму … грн. При проведенні цієї суми через реєстратор розрахункових операцій мною було допущено помилку: розрахункові чеки … були сформовані та видані з позначкою «оплата готівкою». У результаті в Z-звіті за … 2021 р. помилково зазначено суму оплати готівкою (більше на … грн) та карткою (менше на … грн). Підсумкова сума розрахунків у Z-звіті зазначена правильно, помилка на неї не вплинула».
Про відповідальність
Щодо відповідальності.
1. Наразі скасовано штраф за невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівки сумі коштів, зазначеній у денному звіті.
2. П’ятикратний штраф за неоприбуткування готівки теж відійшов в небуття. Хоча слід сказати, що фіскали намагаються «шити» за це досить великий адмінштраф за ст. 16315 КпАП, а суди, на жаль, іноді погоджуються з його правомірністю (див. ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021 у справі № 756/14723/19 //reyestr.court.gov.ua/Review/9473368). Але в нашому випадку провели картковий платіж як готівку, тому в будь-якому випадку чіплятися складно.
3. У п. 3 розд. І Положення № 13** є така підступна норма: у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Тобто видачу такого чека РРО покупцеві перевіряючі, керуючись цією нормою, розцінять як «невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції».
** Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.
А за це, як відомо, п. 1 ст. 17 Закону про РРО передбачає фінансові санкції.
Але, знову-таки, у нашому випадку в чеку форма оплати зазначена (хай і не точно). Тому формально штрафу бути не повинно.
4. Єдине, що може загрожувати, — це адміністративний штраф за ч. 1 ст. 1551 КоАП за «порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі: від 34 до 85 грн — для осіб, що здійснюють розрахункові операції, і від 85 до 170 грн — для посадових осіб.
У разі повторного протягом року вчинення такого ж порушення розмір штрафу зростає й становить від 85 до 170 грн — для осіб, що здійснюють розрахункові операції, і від 170 до 340 грн — для посадових осіб.
Але тут ще важливо, щоб податківці не пропустили строк давності, який для цього штрафу становить 3 місяці з моменту вчинення порушення.
Карантин тут не помічник. Оскільки перелічені вище штрафи під дію карантинного штрафного мораторію з п. 521 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не підпадають.