Як запатентувати стартап в Україні

Старта́п (від англ. start-up — запускати) — компанія з короткою історією операційної діяльності, що тільки-но з’явилася на ринку або планована до запуску.

Слідуючи загальносвітовій тенденції, Україна зараз переживає бум стартап руху. Нові проекти масово з’являються і розвиваються у бізнес-інкубаторах або самостійно, але виживуть і зміцніють лише одиниці. Природними ворогами стартапу є маркетингова неактуальність, слабка організація, дефіцит фінансування та відсутність захисту від конкурентів.

Захист від конкурентів має на увазі монополізацію своїх прав на технічні або графічні рішення стартапу, які є його “ядром” і забезпечують його індивідуальність та життєздатність. Тому комерціалізації передує розробка грамотної IP-стратегії (Intellectual Property — інтелектуальна власність), де стартап розглядається як набір об’єктів інтелектуальної власності.

Навіщо стартапу патентування?

Отримання патентів на технологію або продукт є невід’ємною частиною комерціалізації стартапу. При цьому патенти виступають як гарантією збереження ваших прав, так і способом захисту від патентного троллінгу (патентний троль – фізична або юридична особа, що спеціалізується на пред’явленні патентних позовів), здатного погубити навіть зовні міцний і життєздатний стартап.

Патентний пошук, проведений на найпершому етапі патентування, може вберегти вас від порушення вже існуючих патентів, про які ви могли не знати, вважаючи свою ідею унікальною. Вчасно внесені у ваш проект незначні зміни на ранній стадії допоможуть уникнути його краху надалі, оскільки у принципі, будь-який патент можна обійти, видозмінивши захищені ознаки патентної формули.

У разі, якщо ваш стартап фінансується не самостійно, а припускає пошук інвесторів, наявність патентів надасть ваги і серйозності вашому стартапу в очах інвестора і понизить ваші ризики та страхи відносно недобросовісних дій збоку інвестора.

Перерахуємо переваги патентування стартапів:

1. Захист вашої технології або продукту від копіювання та комерційного відтворення конкурентами.
2. Зниження ризику патентного троллінгу.
3. . Можливість передачі прав третім особам (ліцензії, переуступка прав).
4. Полегшення пошуку інвесторів і регулювання взаємин з ними.

Що патентувати?

Патентування – процедура непроста і нешвидка, тому до вибору об’єктів патентування треба підходити з розумінням. Патентувати потрібно ключові технології, що визначають інноваційну та комерційну цінність стартапу і у яких можуть досить швидко з’явитися конкуренти. Для цього розділимо стартап на складові і розглянемо патентоспроможність кожного з них.

1) Ідея

2) Технічна частина

3) Графічна частина

4) Текстова частина

5) Аудіовізуальна частина

1. Ідея стартапу

Розпочнемо з ідеї. Це найцінніше, що є у вашого стартапі, саме вона не давала вам спати ночами, і саме на неї ви покладаєте усі свої надії про світле майбутнє. На жаль, саме ідею запатентувати не можна. Ви можете описати ідею стартапу письмово, і тоді вона стане об’єктом авторського права у якості твору, а за вами Свідоцтвом буде закріплено авторство і пріоритет.

2. Технічна частина стартапу

Якщо ваш стартап заснований на розробці та впровадженні якого-небудь інноваційного продукту, процесу чи пристрою, то ви можете запатентувати його як винахід або корисну модель.

Щоб стати об’єктом патентного права, використовуване у вашому стартапі технічне рішення має бути патентоспроможним, тобто відповідати трьом обов’язковим критеріям:

1. Новизна

2. Винахідницький рівень

3. Промислова застосовність

Відмінністю корисної моделі від винаходу є відсутність винахідницького рівня технічного рішення. Детальніше патентування винаходів і корисних моделей ми розглянемо далі.

Якщо у використовуваних в стартапі алгоритмів, методів і процесів не має інноваційнійної цінності, але захистити їх якимось способом все-таки потрібно, то ви можете отримати авторське свідоцтво на початковий код, бази даних і письмовий опис алгоритмів, методик.

Якщо йдеться про IT-стартап, то вам треба уважно вивчити Закон України “Про авторське право і суміжні права” і Постанову Кабінету Міністрів України “Про державну реєстрацію авторського права і договорів, що стосуються права автора на твір”, щоб розуміти, що початковий програмний код сайту і бази даних можуть бути захищені авторським свідоцтвом, але не запатентований як винахід або корисна модель.

3. Графічна частина стартапу

Графічна частина стартапу це його обличчя, безпосередньо повернене до споживачів, від якого зрештою залежить успіх усього проекту. Сюди відносяться логотип, графічні елементи, шрифти і макети сайту, друкарська продукція, фотографії, ілюстрації і зображення.

Логотип стартапу може бути зареєстрований і як товарний знак (торгова марка), і як промисловий зразок. Графічні елементи та друкована продукція отримують охорону як промислові зразки. Оригінальні авторські фотографії, ілюстрації та зображення стають авторськими творами під захистом авторського права.

4. Текстова частина стартапу

Текстова частина стартапу це його назва, доменне ім’я і текстове наповнення онлайн і оффлайн носіїв ідеї. Назва і доменне ім’я у зоні .ua реєструється як товарний знак (торгова марка). Текстова складова реєструється як літературний твір і стає об’єктом авторського права.

5. Аудіовізуальна частина стартапу

Усі використовувані у вашому проекті аудіо- і відеоматеріали власного виробництва автоматично отримують охорону як авторські твори, якщо вони містять ім’я автора і дату виникнення авторських прав. Проте якщо виникнуть спори, пов’язані з незаконним використанням ваших матеріалів, вам знадобляться авторські свідоцтва, щоб підтвердити свої права на твори і вирішити суперечку на вашу користь.

Підведемо підсумок. Доцільно захищати те, що має найбільшу цінність і є ключовим елементом усього стартапу. По мінімуму, ви можете зареєструвати назву і/або доменне ім’я (у зоні .ua) стартапу як товарний знак; логотип – і як товарний знак, і як промисловий зразок. Якщо серцем стартапу є яка-небудь інноваційна технологія, продукт або процес, то спочатку рекомендується провести патентний пошук, і у разі унікальності ідеї зайнятися її патентуванням. По максимуму, ви можете розбити увесь проект на складові і підібрати охорону до кожного окремого об’єкту.

Як патентувати в Україні?

Розглянемо процедури патентування, реєстрації торгових марок і захисту авторських прав в Україні, з точки зору їх застосовності до захисту вашого стартапу. Усі документи подаються у патентне відомство України – Державне Підприємство «Український інститут промислової власності» (ДП УІПВ).

1. Реєстрація товарного знака для стартапу

В українському законодавстві є різночитання: у ЦК використовується термін – торговельна марка, а в Законі України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” – знак для товарів і послуг. Тому говоримо торгова марка, маємо на увазі товарний знак, і навпаки. Якщо у вашого стартапу вже є ім’я, і ви хочете зробити його офіційним, то першим кроком буде патентний пошук з метою виявлення вже наявних торгових марок (товарних знаків) з такою ж назвою. Шукати можна самостійно за базою даних або звернутися до патентного повіреного.

В Україні вартість прискореної реєстрації словесного товарного знака становить близько 5500 грн. плюс гонорар за послуги патентного повіреного з підготовки пакету документів на реєстрацію. Прискорена реєстрація займе близько 4 місяців. Стандартна реєстрація займає близько 14 місяців. Свідоцтво на товарний знак діє в Україні протягом 10 років з правом продовження терміну дії.

2. Патентування винаходів, корисних моделей та промислових зразків в Україні

Патентування досить складна процедура з точки зору дотримання необхідних формальностей, тому, якщо ви проходите її перший раз, не маєте досвіду, а на кону стоїть успіх вашого стартапу, має сенс отримати консультацію патентного повіреного для проведення патентного пошуку, складання патентної формули і складання заявки на видачу патенту.

За допомогою патентного пошуку визначається новизна технічного рішення, використовуваного у вашому проекті. Потім складається патентна формула, що описує сукупність суттєвих ознак винаходу, що забезпечують досягнення заявленого технічного результату.

Розгляд заявки на винахід займає 1,5-2 роки, так як проводиться формальна та кваліфікаційна експертизи поданої заявки, тобто винахід екзаменується на патентоспроможність за критеріями новизни, винахідницького рівня та промислової придатності. У разі його відповідності всім вимогам видається патент терміном дії 20 років.

Державні збори за патентування винаходу в Україні становлять близько 400-700 грн. для фізичних осіб і близько 4000 грн. для юридичних. На цьому фінансові вкладення, пов’язані з отриманням патенту на винахід не закінчуються, оскільки кожен рік протягом 20 років необхідно сплачувати збір за підтримання чинності патенту від 300 до 3800 грн. за наростаючою для юридичних осіб, для фізичних осіб 5% від зазначених сум, тобто 15-190 грн.

Патентування корисної моделі дозволяє отримати патент протягом 4-6 місяців, тому що проводиться тільки формальна експертиза. Отриманий патент дійсний протягом 10 років і вартість його підтримання у дії становить від 300 до 2100 грн. за наростаючою для юридичних осіб, для фізичних осіб 5% від зазначених сум, тобто 15-105 грн.

Запатентувати промисловий зразок можна за 10-12 місяців за стандартною процедурою і за 2 місяці за прискореною. Вартість отримання патенту на промисловий зразок складає близько 150-300 грн. Дійсний такий патент впродовж 10 років і може подовжуватися ще на 5 років. Вартість підтримання чинності патенту на промисловий зразок складає від 100 до 3300 грн. по наростаючій для юридичних осіб, і 5%% від вказаних сум для фізичних осіб, тобто від 5 до 165 грн.

Коли починати патентувати?

Починати формувати IP- стратегію стартапу потрібно на самому його початку – ще на стадії ідеї. Для цього проводиться самостійний патентний пошук по відкритих джерелах по базах даних Українського патентного відомства або замовляється патентний пошук у патентного повіреного. У процесі розробки прототипу стає зрозуміло, які саме рішення стартапу необхідно захистити, і підбирається відповідний спосіб охорони прав. Стратегія комерціалізації повинна враховувати тривалість патентних процедур і можливість відмови у видачі патенту.

Використання послуг патентних повірених і прискорення процедур, де це можливо, дасть стартапу додаткові переваги у конкурентній боротьбі, якщо обрана ніша перспективна і її насичення – питання часу.

Резюме

Патентується не ідея, а продукт, процес або нове застосування відомого продукту чи процесу. Щоб прийняти рішення про необхідність патентування вашого стартапу, треба зважити все «за» і «проти», прорахувати витрати на патентний супровід упродовж усього терміну дії патенту і порівняти це з потенційним доходом від ліцензій і конкурентними загрозами.

Автор консультації: Артем Канципа

Джерело: Протокол