Як заповнювати нову форму податкової накладної починаючи з 01.04.2016 р. у найпоширеніших особливих випадках

Постачання неплатнику ПДВ

Податкова накладна, складена на постачання товарів/послуг для неплатника ПДВ, не видається такому покупцю/отримувачу. Тож у верхній лівій частині такої податкової накладної ставлять відповідну помітку «X» та зазначають типпричини «02» — Складена на постачання неплатнику податку (п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 р. № 1307, далі — Порядок № 1307).

У разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник ПДВ, у графі «Отримувач (покупець)» зазначають «Неплатник», а в рядку«Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)»відображають умовний ІПН«100000000000» (п. 12 Порядку № 1307).

Пільгові постачання

У разі постачання товарів/послуг, звільнення від оподаткування яких передбачено ст. 197, підрозділом 2 р. XX ПКУ та міжнародними договорами (угодами), у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини податкової накладної роблять помітку «Без ПДВ» (п. 201.3 ПКУ та п. 17 Порядку № 1307).

У разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від ПДВ, рядки II–VIII р. А не заповнюють.

У графі 8 «Код ставки» уписують код 903.

У таких податкових накладних заповнюють графу 9 «Код пільги», де зазначають код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджено ДФС станом на дату складання податкової накладної (пп. 7 п. 16 Порядку № 1307).

У разі здійснення пільгових операцій, які не внесені до вказаних довідників (у зв’язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у графі 9 проставляється умовний код «99999999», а у відведеному полі зазначають відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення.

Інші реквізити такої податкової накладної заповнюються в загальному порядку.

Податкова накладна, складена за щоденними підсумками операцій

У яких випадках складають

Підсумкову податкову накладну виписують у разі:

• здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за котрі проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
• виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку й податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких установлена міжнародними стандартами;
• надання платнику касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (із визначенням фіскального й податкового номерів постачальника).

Звісно, якщо протягом дня на будь-які з таких операцій було складено звичайні податкові накладні, то їх дані не потрапляють до підсумкової податкової накладної (п. 14 Порядку № 1307).

Скільки таких накладних складають на день

У листі ДФСУ від 03.03.2015 р. № 4436/6/99-99-19-03-02-15 податківці зазначають: платник ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів кінцевому споживачеві з використанням двох і більше касових апаратів (у т.ч. через власні філії та/або структурні підрозділи, яким делегується право виписки податкових накладних), на свій розсуд може прийняти рішення щодо складання податкових накладних за цими операціями, а саме:

• складати окрему податкову накладну за щоденними підсумками операцій із постачання товарів, здійснених через окремий касовий апарат, у якому обсяг постачання та сума ПДВ повинні відповідати фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті такого касового апарата;
• складати одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій із постачання товарів, здійснених через усі касові апарати платника (у т.ч. через ті, що перебувають у філіях або структурних підрозділах). Водночас обсяг постачання та сума ПДВ, зазначені в такій податковій накладній, мають відповідати загальній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звітах усіх касових апаратів підприємства.

Також якщо платник ПДВ торгує одночасно оподатковуваними та пільговими товарами, то однією підсумковою податковою накладною не обійтися, йому доведеться складати окремі підсумкові податкові накладні для цих товарів. Такі висновки  випливають із п. 17 Порядку № 1307.

Як заповнити заголовну частину

Підсумкова податкова накладна не надається покупцю. Тож у верхній лівій частині такої податкової накладної роблять відповідну позначку «Х» і вказують тип причини «11» —Складена за щоденними підсумками операцій.

За приписами п. 12 Порядку № 1307, у рядку «Отримувач (покупець)» зазначають«Неплатник», а в рядку«Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» — умовний ІПН «100000000000».

Номенклатура товарів/послуг

Платник ПДВ у разі постачання вітчизняних товарів за готівку кінцевому споживачеві із застосуванням РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника) у графі 2«Номенклатура товарів/послуг продавця»підсумкової податкової накладної здійснює запис «Товари в асортименті». Такі рекомендації в підкатегорії 101.17 системи «ЗІР» діють нині. Імовірно, позиція контролерів не зміниться й після 01.04.2016 р. Адже новий порядок, як і його попередник, жодних указівок щодо заповнення цієї графи підсумкової накладної не містить.

Коди УКТ ЗЕД

Податківці наполягають: у податковій накладній, складеній за щоденними підсумками операцій, під час продажу підакцизних й імпортованих товарів зазначають їх коди згідно з УКТ ЗЕД (див. підкатегорію 101.17 системи «ЗІР»). У новій формі такі дані наводять у графі 3. Однак у підсумковій податковій накладній у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ) суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, і суми ПДВ за такими розрахунками зазначають загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті. Тому  контролери пропонують згрупувати в такій податковій накладній в графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» імпортні й підакцизні товари за групами, що відповідають певному коду УКТ ЗЕД.

Якщо ж платник вирішить (незважаючи на рекомендації контролерів) уписувати повну номенклатуру в підсумкову податкову накладну, то коди УКТ ЗЕД у графі 3 указують лише напроти підакцизних й імпортних товарів, а для вітчизняних — цю графу не заповнюють.

Нагадаємо: відповідно до пп. 2 п. 16 Порядку № 1307, код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначають суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо). Водночас у підкатегорії 101.17 системи «ЗІР» податківці уточнюють, що тут прописують 10-значний код товару. А якщо в митній декларації вказано іншу кількість знаків коду УКТ ЗЕД, до податкової накладної переносять аналогічний код без дописування нулів або інших знаків із вирівнюванням по правому краю поля.

Одиниця вимірювання

Для заповнення граф 4 та 5 у підсумковій податковій накладній також особливих правилПорядок № 1307 не встановлює. Однак, як зазначалося вище, постачання товарів/послуг у таких накладних можуть указувати загальною сумою (об’єднувати в групи), куди можуть потрапляти товари/послуги з різними одиницями вимірювання. У такому разі, як варіант, пропонуємо не заповнювати такі графи:

• 4 та 5 «Одиниця виміру товару/послуги» (відповідно, умовне позначення  (українське) та код);
• 6 «Кількість (об’єм, обсяг)»;
• 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість».

Звісно, можливі й інші варіанти. Утім саме такий пропонують податківці в підкатегорії 101.17 системи «ЗІР», щоправда, для старої форми податкової накладної.

Код ставки та код пільги

За приписами п. 17 Порядку № 1307, для операцій, що оподатковуються чи звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Тобто в разі одночасного постачання кінцевим споживачам за готівку як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі підсумком податкові накладні. У тій, що складатиметься на пільгові постачання, у графі 9 «Код пільги»  фігуруватиме відповідний код пільги із затверджених Довідників пільг.

А постачання товарів/послуг із різними ставками ПДВ цілком можуть сусідити в одній підсумковій податковій накладній. Але в такому разі одним рядком у розділі Б не обійтися, адже обсяги постачання слід розписувати в розрізі ставок. Такі вимоги п. 17 Порядку № 1307. Тобто якщо в підсумкову податкову накладну, наприклад, потрапляють товари, що оподатковуються за ставками 20% та 7%, то, щонайменше, доведеться заповнити два рядки в розділі Б такої податкової накладної із зазначенням різних кодів ставок у графі 8. При цьому, ми вважаємо, у графі 2«Номенклатура товарів/послуг продавця» обох рядків зазначають фразу«Товари в асортименті». Або ж найменування групи товарів (підакцизних чи імпортних), об’єднаних одним кодом УКТ ЗЕД.

Вивезення товарів за межі України

Вивезення товарів за межі митної території України є об’єктом обкладення ПДВ (пп. «г» п. 185.1 ПКУ). Таку операцію обкладають нульовим ПДВ (пп. 195.1.1 ПКУ). Водночас база оподаткування операцій із постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (п. 188.1 ПКУ). Однак база обкладення ПДВ не може бути нижчою за:

• ціну придбання ― у разі постачання раніше придбаних товарів/послуг;
• звичайні ціни ― у разі постачання самостійно виготовлених товарів/послуг;
• балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються постачання необоротних активів. Якщо ж платник не веде обліку необоротних активів ― виходячи зі звичайної ціни.

Вартість експортних товарів в іноземній валюті перераховують у гривні за курсом НБУ на дату експорту (вивезення).

На операції з вивезення товарів за межі України експортери ― платники ПДВ оформлюють податкову накладну. Останню складають у день виникнення податкових зобов’язань, тобто на дату складання митної декларації, що засвідчує факт перетину товарами митного кордону України (п. 187.1 ПКУ). А ось отримана від нерезидента передоплата (аванс) за експортні товари не змінює суми ПДВшних зобов’язань експортера та не є сигналом для оформлення податкової накладної (п. 187.11 ПКУ).

Отже, згідно з пп. 195.1.1 ПКУ, товари вважають вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене у визначеному Урядом порядку митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України. Митну декларацію оформлюють за правилами, прописаними в Положенні про митні декларації, затвердженому постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450. Порядок підтвердження відомостей про вивезення товарів за межі митної території України описаний у її п.п. 30 і 32. Так, якщо митну декларацію складено на паперових носіях, експортер (уповноважена ним особа) звертається до митного органу із заявою, до якої додається оригінал декларації (аркуші з позначенням «3/8» форми МД-2, а в разі використання інших відповідних аркушів цієї митної декларації — доповненняформи МД-6, додаткові аркуші форми МД-3 або специфікація форми МД-8 й аркуші коригування). Посадова особа митного органу за наявності відомостей про перетин товарами кордону України на зворотному боці аркуша з позначенням «3/8» форми МД-2 відповідної митної декларації робить запис«Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі» або«Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в обсязі (зазначається кількість і номери товарів у декларації)». Такий запис засвідчується підписом й особистою номерною печаткою посадової особи митного органу, і проставляється дата фактичного вивезення. У разі ж якщо митне оформлення товарів проведено з використанням електронної митної декларації, то засвідчене електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи Держмитслужби повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України Держмитслужба надсилає експортеру (уповноваженій ним особі) у встановлені строки.

Таким чином, на дату фактичного вивезення товарів за межі України, зафіксовану в митній декларації, експортер складає податкову накладну. Ця податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН.

У верхній лівій частині такої податкової накладної в рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини»експортер ставить помітку «Х» і зазначає тип причини «07»— Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України (п. 8 Порядку № 1307). У разі здійснення операцій із вивезення товарів за межі митної території України в полі«Отримувач  (покупець)» зазначають найменування (П.І.Б.) покупця-нерезидента й через кому — країну, у якій він зареєстрований, а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)»відображають умовний ІПН «300000000000» (п. 12 Порядку № 1307).

У графі 8 «Код ставки» такої податкової накладної, згідно з приписами пп. 6 п. 16 Порядку № 1307, проставляють код 901.

Послуги від нерезидента

У разі отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких за ст. 186 ПКУ — митна територія України, платник ПДВ — отримувач нараховує податкові зобов’язання за правилом першої події (п. 187.8 ПКУ). Тобто на дату першої з подій:

• або списання коштів із банківського рахунка в оплату нерезидентських послуг,
• або на дату оформлення документа, котрий засвідчує факт надання нерезидентом таких послуг.

Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків і зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання згідно із законодавством. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань (п. 190.2 ПКУ).

На дату виникнення податкових зобов’язань отримувач послуг — резидент (платник ПДВ) складає податкову накладну в електронному вигляді та реєструє її в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 208.2 ПКУ). Така податкова накладна надає право отримувачу нерезидентських послуг показати податковий кредит на дату її складення. Проте лише за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.п. 198.2 та 201.11 ПКУ).

У верхній лівій частині цієї накладної вказують тип причини «14» — Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента (п. 8 Порядку № 1307).

У разі виписки податкової накладної покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента, місце постачання якого розташоване на митній території України, у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)»відображають умовний ІПН «500000000000» (п. 12Порядку № 1307).

Водночас у таких випадках у полі «Постачальник (продавець)» зазначають найменування (П.І.Б.) нерезидента й через кому — країну, у якій зареєстровано продавця (нерезидента).

У полі, відведеному для заповнення даних отримувача (покупця), платник ПДВ указує власні дані.

Решту реквізитів заповнюють відповідно до Порядку № 1307 — без особливостей.

Постачання товарів/послуг філією та для філії

Платник ПДВ може делегувати право складання податкових накладних своїм філіям й іншим структурним підрозділам, які самостійно здійснюють постачання товарів/послуг і проводять розрахунки з постачальниками/споживачами (п. 1 Порядку № 1307). Для цього підприємство повинне кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації платником ПДВ.

Під час складання податкової накладної філією чи структурним підрозділом у рядку«Номер філії постачальника (продавця)» зазначають числовий номер такої філії чи структурного підрозділу (п. 7 Порядку № 1307). Номер філії повинен мати не більше 4-х цифр (саме стільки клітинок відведено для нього у формі податкової накладної). Якщо номер філії має меншу кількість знаків, аніж кількість відведених для цього клітинок, дописувати нулі, літери чи інші символи у вільних клітинках не потрібно (п. 7 Порядку № 1307).

Під час складання податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника в рядку «Постачальник (продавець)» податкової накладної зазначають найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, що визначене статутними документами, та через кому — найменування такої філії (структурного підрозділу), котра фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору (п. 1 Порядку № 1307).

Зведена податкова накладна на технічні податкові зобов’язання,  нараховані за п.п. 198.5 та 199.1 ПКУ

Як відомо, увесь вхідний ПДВ із зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних із 01.07.2015 р. потрапляє до податкового кредиту незалежно від напряму використання платником придбаних товарів/послуг і необоротних активів. Водночас на покупки, котрі повністю або частково використовуються в неоподатковуваних операціях і/або в негоспдіяльності, платник нараховує технічні податкові зобов’язання, що компенсують увесь або частину податкового кредиту, показаного під час придбання таких товарів/послуг і необоротних активів (п.п. 198.5 та 199.1 ПКУ). Ці податкові зобов’язання можна оформлювати зведеними податковими накладними. Починаючи з липня 2015 року платникам під час заповнення таких податкових накладних доводилося керуватися лише роз’ясненнями податківців (див., наприклад, лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17). Нині правила заповнення зведених податкових накладних прописані в Порядку № 1307.

Отже, такі зведені податкові накладні складають не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду (п.п. 198.5 і 199.1 ПКУ).

Платник ПДВ складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, котрі призначаються для їх використання/починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника, у т.ч. передання для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є госпдіяльністю платника.

У верхній лівій частині податкової накладної ставлять відмітки «X» у полях «Зведена податкова накладна», «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» і зазначають відповідний тип причини:

• 04 — Складена на постачання в межах балансу для невиробничого використання;
• 08 — Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом обкладення ПДВ;
• 09 — Складена на постачання для операцій, які звільнені від обкладення ПДВ;
• 13 — Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

У таких зведених податкових накладних:

• у полі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.);
• у рядку «Індивідуальний податковий номер» отримувача (покупця) проставляють умовний ІПН«600000000000»;
• рядки VII–IX таблиці р. А не заповнюють;
• у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначають дати складання й порядкові номери податкових накладних, складених постачальниками на товари/послуги, необоротні активи, за якими платник визначає технічні податкові зобов’язання за п.п.  198.5 і 199.1ПКУ;
• у графі 4 указують «грн»;
• графи 3, 5–9 не заповнюють;
• у графі 10 зазначають вартість (її частину) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховують технічні податкові зобов’язання за ставками 20% і/або 7%.

Умовні постачання

Ідеться про передбачені в ПКУ випадки нарахування податкових зобов’язань із ПДВ, не пов’язаних з операціями продажу товарів (надання послуг) покупцям. Загалом такі нарахування проводить платник ПДВ для компенсації сум раніше показаного податкового кредиту (його частини), коли змінюється напрям використання товарів (послуг) і необоротних активів. Тобто їх розпочинають використовувати в не обкладеній ПДВ діяльності та/або негоспдіяльності. Також оформлюють податкові накладні на умовні постачання в разі придбання товарів (послуг) і необоротних активів для пільгових операцій та/або негоспдіяльності (п.п. 198.5 та 199.1 ПКУ), під час анулювання ПДВ-реєстрації (п. 184.7 ПКУ), ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника (п. 189.9 ПКУ) тощо.

Зауважимо: для покупок не для оподатковуваних операцій та/або негоспдіяльності, а також у разі використання товарів/послуг, придбаних для оподатковуваних операцій у межах госпдіяльності, у неоподатковуваних операціях або в  негоспдіяльності може оформлюватися зведена податкова накладна, про особливості заповнення  якої мовилося вище. Утім платник  ПДВ може оформлювати такі покупки та зміну напряму використання товарів/послуг і окремими податковими накладними на умовні постачання.

Податкова накладна на умовні постачання не видається покупцю. Власне, як такого покупця при умовних постачаннях немає. Проте ці податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У верхній лівій частині таких податкових накладних проставляють відповідний тип причини (п. 8 Порядку № 1307):

• 04 — Постачання в межах балансу для невиробничого використання;
• 05 — Ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
• 06 — Переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих;
• 08 — Постачання для операцій, які не є об’єктом обкладення ПДВ;
• 09 — Постачання для операцій, які звільнені від ПДВ;
• 10 — Визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту й не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;
• 13 — Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності платника.

Як вже зазначалося, у разі таких технічних нарахувань податкових зобов’язань, про покупця не йдеться. Тож особливості заповнення цих податкових накладних передусім пов’язані із заповненням полів, призначених для даних покупця.

У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «400000000000», а в рядку  «Отримувач (покупець)» платник ПДВ зазначає власне найменування (П.І.Б.) (п. 12 Порядку № 1307).

Податкова накладна на покупця екс-платника ПДВ

Ідеться про ситуацію, коли після постачання товарів/послуг покупцю — платнику ПДВ відбувається збільшення суми компенсації їх вартості, водночас на дату такого збільшення покупцю анульовано реєстрацію платника ПДВ. У такому разі за приписами п. 13 Порядку № 1307  постачальник складає податкову накладну на суму цього збільшення зтипом причини «01» — Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку). Рекомендації щодо необхідності в цій ситуації складати нову податкову накладну податківці озвучували й раніше в підкатегорії 101.19 системи «ЗІР». От лише спеціального типу причини для таких випадків не було.

У рядку «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначають «Неплатник», у рядку «Індивідуальний податковий номер» отримувача (покупця) проставляють умовний ІПН«100000000000». При цьому не уточнюється, як у таких податкових накладних заповнювати розділ Б. Певна річ, що таку податкову накладну оформлюють на суму збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг.

Розгляньмо на прикладі наше бачення заповнення такої податкової накладної, зокрема її розділу Б.

Перевищення ціни придбання (звичайної ціни, балансової вартості) над фактичною ціною постачання

Із 01.01.2015 р. запрацював мінімальний рівень бази обкладення ПДВ (п. 188.1 ПКУ):

• для придбаних товарів/послуг — ціна придбання цих товарів/послуг;
• для самостійно виготовлених товарів/послуг — звичайна ціна;
• для необоротних активів — балансова (залишкова вартість) за даними бухгалтерськогообліку (якщо такого обліку не ведуть — виходячи зі звичайної ціни).

Не потрібно зважати на такі мінімальні рівні бази обкладення ПДВ у разі постачання:

• товарів/послуг, ціни на які регулює держава;
• газу, що поставляється для потреб населення.

Отже, у загальному випадку, продавши товари/послуги дешевше, нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ платнику все одно доведеться виходячи із ціни придбання (звичайної ціни чи балансової вартості).

Порядок складання податкових накладних у такому разі встановлює п. 15 Порядку № 1307. Згідно із цією нормою, у разі якщо ціна придбання товарів/послуг (звичайна ціна самостійно виготовлених товарів/послуг або балансова (залишкова) вартість необоротних активів) перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, продавець (постачальник) складає 2 податкові накладні:

• першу — на фактичну ціну постачання товарів/послуг. Таку податкову накладну складають у загальному порядку й надають покупцю (звісно, якщо він — платник ПДВ). На підставі такої податкової накладної (зареєстрованої в ЄРПН) покупець — платник ПДВ має право показати податковий кредит;
• другу — на перевищення ціни придбання (звичайної ціни чи балансової (залишкової) вартості) над фактичною ціною товарів/послуг. Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. Про це роблять відповідну відмітку в її верхній лівій частині та зазначають відповідний тип причини:
  • 15 — Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання;
  • 16 — Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання;
  • 17 — Складена на суму перевищення звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

У рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані (п. 15 Порядку № 1307). Тобто в рядках«Отримувач (покупець)», «Індивідуальний податковий номер»отримувача (покупця) зазначаютьреквізити особи-продавця, що складає таку податкову накладну.

У графу 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» такої податкової накладної вписують, відповідно, фразу:

«Перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаними в податковій накладній  № ____»

або

«Перевищення звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг, указаних у податковій накладній №____»,

або

«Перевищення балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною постачання необоротних активів, указаними в податковій накладній № ___»

та вказують порядковий номер першої податкової накладної, складеної на суму, визначену виходячи із фактичної ціни (договірної вартості).

Такі приписи містить пп. 2 п. 16 Порядку № 1307. Утім з останнього не зовсім зрозуміло, чи потрібно в такій податковій накладній указувати ще й номенклатуру товарів/послуг, що постачаються за ціною, меншою за ціну придбання (звичайну ціну, балансову вартість). На практиці вже так склалося, що платники, заповнюючи такі податкові накладні, у графу 2 уписували лише фрази про перевищення з пп. 2 п. 16 Порядку № 1307. До того ж раніше податківці ніколи не вимагали, аби тут прописували всю номенклатуру.

На жаль, Порядок № 1307, як і його попередник, не містить жодних особливостей для заповнення граф 4 та 5 (одиниця виміру), 6 (кількість) та 7 (ціна) у таких податкових накладних. Звісно, можна запозичити ці реквізити в першої податкової накладної, складеної на фактичну ціну (договірну вартість). Однак в останній можуть бути різні одиниці вимірювання для різних товарів, а в другій податковій накладній, як ми вже з’ясували, перевищення зазначається загальною сумою. У схожій ситуації з підсумковою накладною, де денний обсяг постачання вказують однією сумою, податківці пропонують ці графи не заповнювати (див. відповідь у підкатегорії 101.17 системи «ЗІР»). Ми вважаємо, такими рекомендаціями можна скористатися й цього разу.

Розрахунок коригування

Порядковий номер розрахунку коригування формують за тими самими правилами, що й номер податкової накладної. Тобто зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеного платником розрахунку коригування протягом певного періоду. Власне, платник ПДВ може вести нумерацію розрахунків коригування спільну з податковими накладними або ж окремо. Адже за п. 6 Порядку № 1307 облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником ПДВ у довільних формі й порядку. Тут існує лише 2 обмеження:

1. Не допускається складання платником за однією датою розрахунку коригування  з однаковим порядковим номером.

2. Порядковий номер розрахунку коригування не може починатися на «0».

На титульній сторінці розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором уносяться зміни (п. 21 Порядку № 1307).

У верхній лівій частині розрахунку коригування обов’язково проставляється відмітка в одному з полів:

• «Підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем)»;
•  «Підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем)».

Також за потреби ставлять відповідні відмітки в полях:

•  «До зведеної податкової накладної»;
•  «До податкової накладної, складеної на операції, звільнені від оподаткування»;
•  «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) із причини (зазначається відповідний тип причини)».

Дані покупця та продавця переносяться з податкової накладної, до якої складено розрахунок коригування.

У розділі А розрахунку коригування наводяться узагальнюючі дані щодо коригувань, а саме — із відповідним знаком: суми коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту (у розрізі ставок 20% та 7%)  та суми обсягів постачання без ПДВ, що коригуються (у розрізі ставок).

Продавець — платник ПДВ, заповнюючи розділ Б розрахунку коригування, зазначає:

• у графі 1 — номер рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 2 — причину коригування (наприклад, повернення товарів чи авансу, зміна номенклатури, виправлення помилки);
• у графі 3 — номенклатуру товарів/послуг, вартість або кількість яких коригують;
• у графі 4 — код товару згідно з УКТ ЗЕД лише для підакцизних товарів і товарів, увезених на митну територію України (п. 24 Порядку № 1307);
• у графах 5 та 6 — відповідно, умовне позначення одиниці виміру та код згідно з КСПОВО.

Графи 7 і 8 заповнюють у разі коригування кількості товарів/послуг. Водночас у графі 7 прописують кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, на яку зменшується (зі знаком «-») або збільшується (зі знаком «+») їхнє постачання. У графу 8 уписують фактичну ціну без ПДВ, за якою раніше було здійснено постачання.

Графи 9 і 10 заповнюють у разі коригування вартості товарів/послуг. При цьому в графі 10 указують фактичну кількість постачання товарів/послуг, а в графі 9 — суму різниці між ціною домовленості (без ПДВ) і фактичною ціною (без ПДВ), за якою здійснено постачання (п. 28 Порядку № 957).

У графу 11 уписують відповідний код ставки ПДВ, за якою оподатковується операція з постачання, що коригується. Коди ставок зазначено у пп. 6 п. 16 Порядку № 1307.

Графу 12 «Код пільги» заповнюють у разі коригування операцій із постачання товарів/послуг, звільнених від ПДВ. Тут зазначають код відповідної пільги з ПДВ за Довідниками податкових пільг, які затверджені ДФС станом на дату складання податкової накладної.

У графі 13 указують обсяги без урахування ПДВ, що підлягають коригуванню.