Умови для ПДВ-розреєстрації
ПДВ-реєстрація може бути анульована, якщо (п.п. «г» п. 184.1 ПКУ) платник протягом послідовних 12 місяців:
— не подає декларації з ПДВ та/або
— подає таку декларацію, що свідчить про відсутність постачань/придбань товарів/послуг, здійснених з метою формування ПЗ або ПК. Це означає, що втрата ПДВ-статусу загрожує платникові, якщо:
1) ПЗ/ПК не декларуються послідовні 12 календарних місяців;
2) платник не подає та/або подає декларації, що свідчать про відсутність ПДВ-значимих операцій. Тож якщо підприємство декларує відсутність оборотів протягом січня — листопада 2019 року, а за грудень 2019 року просто забуло відзвітувати — це теж привід для анулювання його статусу платника ПДВ;
3) протягом послідовних 12 календарних місяців не декларуються ні ПЗ, ні ПК. Тому якщо, наприклад, 12 місяців немає ПЗ, але при цьому хоча б в одному із цих місяців задекларований ПК, приводу для ПДВ-розреєстрації немає!
Підтверджує це й ДПСУ (див. категорію 101.03 ЗІР).
Щоправда, на місцях податківці, мабуть-таки, грішать ПДВ-розреєстрацією навіть за наявності ПК. Підтвердженням тому слугує, наприклад, ІПК ДФСУ від 06.11.2018 р. № 4720/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (далі — ІПК № 4720). З неї випливає, що податківці анулювали реєстрацію платника з причини відсутності оборотів за період з 01.05.2017 р. по 30.04.2018 р. Хоча за цей період він задекларував придбання необоротних активів (товарів) і від’ємне значення з ПДВ. А отже, приводу для розреєстрації згідно з п.п. «г» п. 184.1 ПКУ в цьому випадку взагалі не було 
.
І ще. Зверніть увагу! Для цілей ПДВ-розреєстрації згідно з п.п. «г» п. 184.1 ПКУ має значення саме факт декларування ПЗ або ПК. Тобто йдеться не про порожні декларації з ПДВ. У них можуть бути задекларовані пільгові постачання та/або безПДВшні придбання, але це не врятує платника від утрати статусу платника ПДВ. Так само не врятує від ПДВ-розреєстрації й декларування від’ємного значення з ПДВ, що переходить з декларації в декларацію 12 місяців поспіль.
Крім того, зазначимо, що анулювання реєстрації згідно з п.п. «г» п. 184.1 ПКУ може бути здійснені не лише за рішенням контролерів, але й на підставі заяви платника. Датою анулювання буде відповідно дата прийняття рішення податківцями або дата подання заяви платником (п. 184.2 ПКУ).
Про анулювання контролери повинні письмово повідомити протягом трьох робочих днів з дати такого анулювання (п. 184.10 ПКУ).
А ось попереджати про свої наміри, як ми вже зазначали, вони не зобов’язані 
.
Наслідки ПДВ-розреєстрації
З моменту анулювання ПДВ-реєстрації особа втрачає право на відображення ПК і складання ПН (п. 184.5 ПКУ). Останнім звітним періодом буде період з першого дня, що настає за останнім днем попереднього звітного періоду, по день анулювання реєстрації (п. 184.6 ПКУ). Причому відбутися нульовою декларацією за цей період, швидше за все, не вийде. Якщо товари/послуги, необоротні активи (далі — товари) платника, суми ПДВ за якими були включені до складу ПК, не були використані в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, платник в останньому звітному періоді (не пізніше за дату анулювання його ПДВ-реєстрації) повинен нарахувати ПЗ за цими товарами виходячи з їх звичайних цін (п. 184.7 ПКУ).
Причому ПЗ потрібно нарахувати не лише на невикористані товарні залишки, але й на суму дебіторки, за сплаченими, але не отриманими товарами (див. категорію 101.03 ЗІР). Звичайно, тільки в разі, якщо за такою дебіторкою був відображений ПК.
І навіть якщо в майбутньому платник зареєструється ПДВшником наново і товари-таки почнуть використовуватися в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, підстав для коригування ПЗ, нарахованих згідно з п. 184.7 ПКУ, у такого новозареєстрованого платника не виникне (див. ІПК № 4720). А в разі їх постачання доведеться нарахувати ще й звичайні загальнопоставні ПЗ. Виходить, за такими товарами підприємству доведеться заплатити подвійні ПЗ — спочатку від імені анульованого, а потім (у випадку постачання) — від імені новозареєстрованого платника ПДВ 
.
Відкоригувати умовні ПЗ, нараховані згідно з п. 184.7 ПКУ, вийде тільки в разі, якщо анулювання ПДВ-реєстрації буде визнано незаконним. Здійснити це податківці пропонують так:
1) скласти РК до «умовної» ПН;
2) показати суму коригування з РК у ПДВ-декларації за перший звітний період після відновлення ПДВ-реєстрації (ІПК ДФСУ від 21.12.2017 р. № 3087/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Хоча була й інша порада від фіскалів — проводити таке коригування через УР як виправлення помилки (див. ІПК ДФСУ від 29.06.2017 р. № 888/6/99-99-12-03-01-15/ІПК).
Якщо за підсумками останнього звітного періоду платник задекларує бюджетне відшкодування, то воно буде отримано у встановлені строки незалежно від того, буде особа зареєстрована платником ПДВ на дату такого отримання чи ні (п. 184.9 ПКУ).
А ось якщо ви не зможете заявити до бюджетного відшкодування всю суму наявного від’ємного значення (наприклад, з причини нестачі регліміту), то такий не заявлений до відшкодування залишок від’ємного значення згорить (див. ІПК № 4720).
І ще, врахуйте. У тих щасливчиків, яким вдасться довести незаконність ПДВ-розреєстрації, період з дати анулювання до дати прийняття рішення судом про скасування цього анулювання випаде з їх ПДВ-життя. На думку фіскалів, на цей період в особи відсутній обов’язок складання ПН, право на формування ПК і отримання бюджетного відшкодування. Звітність з ПДВ за цей період подавати не потрібно (категорія 101.13 ЗІР).
Хоча це не відповідає вимогам законодавства. Оскільки дата реєстрації платником ПДВ у разі скасування рішення контролерів не змінюється (якщо інше не визначене рішенням суду (п. 5.10 Положення № 1130*)), то й жодних перерв у ПЗ і ПК бути не повинно. І якщо безпосередньо в періоді анулювання відобразити ПЗ/ПК неможливо, то після відновлення ПДВ-статусу платник уже точно має право (і повинен мати можливість) відобразити ПЗ/ПК і подати пропущені декларації.
* Положення про реєстрацію платників ПДВ, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130.
Суди, схоже, дотримуються такої ж точки зору (див., наприклад, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 р. у справі № 826/17716/18**).
** reyestr.court.gov.ua/Review/86425411
Якщо ще не пізно щось зробити
Очевидно, що зберегти ПДВ-реєстрацію можна, тільки порушивши умови для її анулювання, перелічені в першому розділі. Тобто якщо ви протягом послідовних 11 місяців декларували відсутність ПЗ/ПК, у 12-му вам просто конче потрібно задекларувати хоча б якийсь ПДВ (ну або подати уточненку до одного з 11 нульових місяців).
Можна, наприклад, придбати з ПДВ якусь дрібницю (припустимо, щось із канцтоварів) і відобразити це придбання в тій самій 12-й декларації. За бажання можете тут же обнулити відображений ПК компенсуючими ПЗ згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ (заявивши, що придбання має негосподарське призначення). Можна оформити й звичайне постачання. Причому в майбутньому (коли проблем з оборотами вже не буде) можна буде його обнулити як помилкове (подавши уточненку).
Якщо ж ви вже подали 12 нульових декларацій, але податківці ще не встигли вас розреєструвати — швидше уточнюйте хоча б одну з них.
Якщо придбання за цей період оформити вже не вдасться і жодних заначок ПК з минулих періодів у вас немає, нараховуйте ПЗ (щоправда, пам’ятайте: ПЗ без ПН у теорії можуть стати приводом для позапланової перевірки). У крайньому випадку, пізніше їх відкоригуєте. Головне — встигнути уточнитися. Тоді підстави для розреєстрації зникнуть.
Якщо ПДВ-реєстрація вже анульована
Справи йдуть значно гірше, якщо реєстрація ПДВ вже анульована. Зовсім погано, якщо анулювання здійснене на законних підставах. Єдиний шанс у такому разі — заявляти, що в одному з нульових періодів допущена помилка, і намагатися подати уточненку. Звісно, з огляду на те, що ПДВ-реєстрація вже анульована, по електронці звітність не пройде. Та й у паперовій формі податківці її не приймуть (із цієї ж причини).
Зареєструвати ПН, звичайно, теж не вийде.
Нічого не залишається, крім як оскаржувати рішення про анулювання ПДВ-реєстрації в суді. Обґрунтовуючи свою позицію тим, що реально ПДВ в одному з 12 місяців був, а отже, підстав для анулювання не було. І просити суд зобов’язати податківців прийняти уточненки і зареєструвати ПН. Щоправда, успіх цього заходу зовсім не гарантований. Суди в таких ситуаціях часто визнають дії податківців обґрунтованими (див., наприклад, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 р. у справі № 640/19352/18***).
*** reyestr.court.gov.ua/Review/85612684
Звісно, ми не говоримо про випадки, коли неподання декларацій виправдане якимись залізобетонними обставинами. Наприклад, якщо декларації не подавалися в результаті незаконного анулювання ПДВ-статусу, що стало приводом для повторної незаконної розреєстрації (див. постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 р. у справі № 805/2691/17-а****).
**** reyestr.court.gov.ua/Review/71655620
Загалом, якщо ПДВ-реєстрація вже анульована, можливо, потрібно думати не про те, як її відновити, а про те, як мінімізувати негативні наслідки втрати ПДВ-статусу. Наприклад, з метою уникнення подвійних ПЗ (за невикористаними залишками) можна оформити їх постачання до того, як буде здійснена повторна ПДВ-реєстрація.
А ось придбання на безПДВшний період краще призупинити (хоча б за паперами). Це допоможе зберегти ПК.
Якщо у вас є від’ємне значення, в останній декларації не забудьте заявити максимально можливу суму до бюджетного відшкодування.
А в майбутньому ви вже, звичайно, ніколи не подасте податківцям 12 безПДВшних декларацій поспіль 
.
Замість висновку
ПДВ-реєстрація може бути анульована, якщо платник протягом послідовних 12 податкових місяців не подає декларації з ПДВ та/або подає декларації, але в них не відображені ні ПЗ, ні ПК.
Зберегти ПДВ-реєстрацію за відсутності оборотів можна, тільки порушивши умови для її анулювання, тобто задекларувати ПЗ або ПК хоча б в одному з 12 місяців.
