Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.
Наведена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел:
- спочатку за рахунок коштів,
- а в разі їх недостатності – за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.
Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Кодексу у разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 статті 102 Кодексу, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
