Які наслідки перевищення доходу 1 млн грн для ФОП?

Фізосіб-підприємців — платників єдиного податку звільнено від застосування РРО нормами п. 6 ст. 9 Закону від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО) та п. 296.10 ПКУ. Це звільнення не стосується тих ФОПів, які продають технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, з метою застосування РРО затверджено постановою КМУ №231.

ФОПам 2-ї групи платників ЄП потрібно стежити за своїми доходами: при дозволених їм межах річного доходу у 1,5 млн грн (п. 291.4 ПКУ) без застосування РРО вони можуть заробити лише перший мільйон (за календарний рік). При цьому враховується весь отриманий дохід: готівка, оплата банківськими картками через POS-термінал та безготівкові надходження на банківський рахунок від покупців.

ПКУ вимагає застосовувати РРО лише з наступного кварталу, що настає за тим, у якому досягнуто мільйонну позначку. Це означає, що ФОП, який наприклад за два перші місяці IV кварталу 2018 р. отримав виручку в 1 млн грн, у грудні 2018 р. ще може спокійно працювати без РРО. При цьому штрафних санкцій згідно зі ст. 17 Закону про РРО за непроведення через РРО суми перевищення понад 1 млн грн не буде. А от 1 січня 2019 р. цей ФОП повинен зустріти із вже зареєстрованим та готовим до роботи РРО.

Зареєструвати РРО потрібно завчасно до настання нового кварталу після досягнення доходу в 1 млн грн або ж з нового кварталу утримуватися від проведення розрахункових операцій до того моменту, поки РРО не буде готовий до роботи.

Розрахункова операція та розрахунок готівкою — не одне й те саме

Серед суб’єктів господарювання досить поширеною є думка, що РРО потрібен лише у разі здійснення готівкових розрахунків за допомогою банкнот і монет (Iнструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою НБУ від 01.06.2011 р. №174, визначає готівку як грошові знаки у вигляді банкнот і монет). Але це не так. Поняття розрахункової операції, яку треба проводити через РРО, є ширшим, ніж поняття розрахунку готівкою.

Як випливає з визначення за Законом про РРО , розрахунковою операцією є не лише готівкова оплата товару, а ще й оплата за допомогою банківської платіжної картки, коли оплата ініціюється за допомогою POS-термінала продавця (банківський еквайринг) або при оплаті карткою через Iнтернет за допомогою інтернет-еквайрингу. Головна ознака розрахункової операції, яка притаманна їй у переважній більшості випадків, — це одночасний обмін товару (послуги) на оплату за них «тут і зараз». При цьому продавець не встановлює особу покупця, адже покупець здійснює оплату негайно, і продавцеві не потрібно знати контактні дані покупця. Така оплата не обов’язково має бути готівковою, її можна здійснювати і безготівково за допомогою банківських карток, але при цьому зберігається анонімність покупця й одночасність отримання ним товару та його оплати. З точки зору ЦКУ, це усні правочини, врегульовані ст. 206 ЦКУ.

Розрахункова операція

Розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Стаття 2 Закону про РРО

Тому буде помилкою вважати, що ФОП-«єдинник» уникає необхідності застосовувати РРО, якщо він не бере до рук готівку, а замість цього приймає оплату, наприклад, тільки банківськими картками за допомогою POS-термінала або інтернет-еквайрингу.

Безготівкові розрахунки, які не відповідають визначенню розрахункової операції, відбуваються тоді, коли здійснюється банківський переказ коштів безпосередньо з рахунку покупця на рахунок продавця або перерахування банком готівки на рахунок продавця за дорученням покупця. Звісно, що на безготівкові оплати жодних чеків на РРО пробивати не потрібно.

Навіть якщо ФОП ніколи не проводив розрахункових операцій, а працює лише за безготівковим розрахунком через установи банків, він теж повинен пам’ятати про те, що у разі досягнення обсягу безготівкового доходу в 1 млн грн за календарний рік він стає кандидатом у користувачі РРО. Це означає, що після досягнення зазначеного обороту йому вже не можна буде провести будь-яку розрахункову операцію готівкою або за допомогою POS-термінала без РРО. Якщо ж такий ФОП здійснюватиме продаж виключно у безготівковій формі, то жодного ризику немає.

Ще один спосіб уникнути розрахункових операцій — це надання покупцеві можливості оплати товарів (послуг) через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС). Продавець, який приймає оплату товарів (послуг) через ПТКС, звільняється від застосування РРО (п. 2 ст. 9 Закону про РРО). Якщо ПТКС належить іншій особі, ніж продавець, то переказ коштів і фіскалізація таких пристроїв — обов’язок інших осіб.

Якщо обороти уповільнилися

На жаль, правило про застосування РРО працює лише один раз та в одному напрямі: якщо ФОП одноразово досяг річної виручки в 1 млн грн, то він має «подружитися» з РРО назавжди. Так вимагає норма п. 296.10 ПКУ: застосування РРО «продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку». Тобто якщо в наступних календарних роках його доходи будуть стабільно меншими за 1 млн грн, то це не позбавить його від необхідності застосовувати РРО*.

* Див. IПК ГУ ДФС у Хмельницькій області від 04.09.2018 р. №3819/IПК/22-01-13-01-10 у «ДК» №41-42/2018 та коментар «ДК».

Перевищення дозволеного обсягу доходу 1,5 млн грн

Платники єдиного податку 2-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 1,5 млн грн, у наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3-ї групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Як правило, 3-тя група єдиного податку привабливіша, ніж загальна система оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%.

Заява про перехід на 3-тю групу подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу. Якщо таку заяву не подати, то з наступного кварталу після того кварталу, у якому перевищено дохід, ФОП автоматично стає платником податків на загальній системі.

Зазначену норму визначено пп. 3 п. 293.8 ПКУ.

Висновки

У разі досягненні обороту 1 млн грн у IV кв. 2018 р. обов’язок застосовувати РРО виникає з 1 січня 2019 р.

Якщо після 1 січня 2019 р. відмовитися від розрахункових операцій (зокрема, не приймати готівку та платежі картками через POS-термінал) та застосовувати розрахунки виключно шляхом банківського переказу, то РРО буде не потрібен. Якщо після 1 січня 2019 р. прийматиметься готівка та/або платежі картками через POS-термінал, такі операції потрібно реєструвати через РРО.

Перевищення дозволеного доходу 1,5 млн грн тягне за собою перехід або на 3-тю групу платників ЄП, або на загальну систему оподаткування.