Законом №2352, який набрав чинності з 19.07.2022 р., внесено зміни, зокрема, до ст. 21 Закону про відпустки.
Відтепер заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором.
Таким чином, заробітна плата за весь час відпустки в загальному випадку має бути виплачена не пізніше моменту початку відпустки. Моментом початку відпустки доцільно вважати нуль годин нуль хвилин першого календарного дня відпустки, зазначеного у рішенні про її надання.
Тому якщо в рішенні про надання відпустки чи іншому локальному документі (наприклад, положенні про оплату праці) зазначено виплату відпусткових за три дні до початку відпустки (за нормами ч. 4 ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки до змін), то потрібно внести до нього зміни або дотримуватися зафіксованих у ньому строків виплати.
Тобто такий строк роботодавець встановлює самостійно, головне — виплатити до початку відпустки.
У ст. 7 Конвенції №132 наголошено, що кожна особа, яка користується відпусткою, передбаченою в цій Конвенції, отримує за повний період цієї відпустки принаймні свою нормальну чи середню заробітну плату, нараховану відповідно до методу, що визначається компетентним органом влади або іншим відповідним органом у кожній країні. Суми, що належаться до виплати, виплачують зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.
Отже, виплату суми відпусткових може бути проведено в інші строки, але за наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем, наприклад на підставі особистої заяви працівника, узгодженої з роботодавцем. І вже на підставі цих документів роботодавець самостійно вирішує, чи виплачувати працівникові відпусткові разом із зарплатою, в установлені строки для її виплати, чи ні.
