В період воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи (далі — ВПО), в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження зарплати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.
Тож із 19.07.2022 року роботодавець не може відмовити працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, за його заявою та при наданні роботодавцеві підтверджуючих документів щодо набуття такого статусу, надати відпустку без збереження зарплати, тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.
Якщо працівниками використано 90 календарних днів такої відпустки, то надалі можуть бути різні варіанти в залежності від розвитку подій та рішення роботодавця та працівника.
Інші варіанти відпустки без збереження зарплати за погодженням з роботодавцем:
1) на період дії воєнного стану, тривалість обмежена воєнним станом (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136-IX);
2) на період карантину, тривалість якого продовжено до 31.12.2022 року (ч. 4 ст. 84 КЗпП та ч. 3 ст. 26 Закону України «Про відпустки»);
3) за згодою сторін за сімейними обставинами або з інших причин тривалістю до 15 календарних днів на рік (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки»).
Всі ці відпустки без збереження зарплати надаються за угодою сторін.
Окрім того, керуючись ст. 13 Закону № 2136-IX роботодавець і працівник за наявності умов можуть призупинити дію трудового договору.
