Розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для кожної категорії платників визначається ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що платники ЄСВ, які є роботодавцями, нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями.
ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Слід зауважити, що згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 ставка 8,41 % визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю. Тобто, вказаний розмір ЄСВ не розповсюджується для застосування роботодавцями – фізичними осібами – підприємцями (далі – ФОП), які використовують працю найманих працівників – осіб з інвалідністю.
Отже, ФОП нараховують ЄСВ на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування ЄСВ.
