З 28.04.20 набуває чинності Закон від 06.12.19 р. № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення» (далі – Закон N361).
Цим законом удосконалено механізм контролю над підозрілими фінансовими операціями, оскільки органам контролю важливо мати достовірну інформацію про осіб, в інтересах яких здійснюються ті або інші фінансові операції.
Кінцевим бенефіціарним власником вважається будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція (п. 30 ст. 1 Закону № 361).
Для юридичних осіб кінцевим бенефіціарним власником є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в т.ч. через ланцюг контролю/володіння).
Хто зобов’язаний подавати інформацію
Підприємства (крім державних та комунальних) зобов’язані встановлювати свого кінцевого бенефіціара, постійно обновляти та зберігати інформацію про нього і надавати її держреєстратору у випадках і в обсязі, передбачених законом (ст. 641 Господарського кодексу).
Інформація, подана держреєстратору, потрапляє до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).
Зокрема, в ЄДР у складі відомостей про юридичну особу повинна бути інформація прo його кінцевого бенефіціара, а також про кінцевого бенефіціара його засновника, якщо засновник юридична особа (п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону від 15.05.03 № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (далі – Закон № 755)). Тобто, встановлюються усі реальні фізичні особи – вигодоотримувачі конкретної юридичної особи.
У разі, якщо у юридичної особи або засновника (учасника) цієї юридичної особи немає кінцевого бенефіціара, то державному реєстратору надаються відомості про його відсутність.
Хто не подає інформацію
Інформація про кінцевого бенефіціара юридичної особи не подається, якщо y юрособи усі засновники – фізичні особи є бенефіціарами (п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону №755).
Також відомості про бенефіціарів не подають: громадські формування; адвокатські об’єднання; ТПП; об’єднання співвласників багатоквартирних будинків; релігійні організації; державні і комунальні підприємства; державні органи, органи місцевого самоврядування та їх асоціації.
Коли подається інформація
Наразі інформація про кінцевого бенефіціара подається відразу на етапі державної реєстрації юридичної особи (заява за формою 1 згідно наказу Мінюсту від 18.11.16 №3268/5), а потім – тільки у випадку змін даних про кінцевих бенефіціарів (заява за формою 2).
Починаючи з 28.04.20р. інформація про кінцевого бенефіціара буде подаватися:
1.В момент державної реєстрації юридичної особи.
2. Юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності Закону № 361, будуть зобов’язані повторно надати держреєстратору інформацію про свого кінцевого бенефіціара в обсязі, визначеному цим законом та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності (п. 4 розд. X Закону № 361).
3. У випадку будь-яких змін даних про юридичну особу – протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення.
4. Щорічно. Згідно нової ст. 171 Закону N755 (з 28.04.20 р.), починаючи з наступного року після своєї державної реєстрації юридичні особи повинні щорічно підтверджувати відомості прo кінцевого власника бенефіціара. Це потрібно робити впродовж 14 к.д. з дати держреєстрації.
Наслідки неподання інформації
Порушники будуть притягуватись до адміністративної відповідальності.
Відповідно до змін, внесених до частини шостої статті 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи накладатиметься штраф на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), у розмірі від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян” (від 17 тис грн. до 51 тис грн).
(Наразі за такі порушення накладається штраф у розмірі від 300 до 500 НМДГ (від 5 100 до 8 500 грн.).
Крім адміністративної відповідальності у певних випадках передбачено кримінальну відповідальність.
Так, відповідно до положень ст. 2051 Кримінального кодексу України за подання державному реєстратору завідомо неправдивих відомостей реєстрації юридичної особи застосовується кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 5000 до 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 000 до 136 000 грн.), або арешту на строк від 3 до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.
