Безумовного однією з головних тем, що починає діяти з початком дії Закону є поняття «корпоративного договору».
Статтею 7 Закону регулюється новела Закону про Корпоративний договір. «Цим договором, зокрема, може бути встановлено: обов’язок сторін договору голосувати у спосіб, визначений таким договором, на загальних зборах учасників Товариства; порядок та умови, на яких учасники мають право або зобов’язані купити або продати частку у статутному капіталі; випадки, коли виникає таке право або обов’язок; порядок вчинення інших дій, пов’язаних з управлінням товариства, його припиненням або реорганізацією. Такий договір є конфіденційним (за винятком випадків, коли його стороною є держава або її органи), а договори, укладені його стороною на порушення корпоративного договору, автоматично вважаються нікчемними.»
Мабуть завданням введення корпоративного договору є запрошення до ведення діяльності в України інвесторів, які через корпоративний договір зможуть повністю контролювати діяльність Товариства.
Доповненням під поняття корпоративного договору є стаття 8 Закону, а саме Безвідклична довіреність з корпоративних прав, яка може бути видана на виконання зобов’язань учасників за корпоративним договором. Поняття даної довіреності регулюються статтею 8 Закону. Така довіреність не може бути відкликана на вимогу довірителя і фактично дає змогу учасникам корпоративних договорів, у разі порушення іншими учасниками вимог корпоративного договору, на законних підставах звернутися до державного реєстратора для переведення на себе частки учасника, що не виконав умови договору, або вчинити інші дії від імені такого учасника.
Також значними змінами, що визначені новим Законом є те що, що відтепер правонаступнику спадкоємця не потрібно отримувати згоду усіх учасників на вступ до товариства, якщо інше не передбачено положеннями статуту товариства, прийнятими 100 % голосів учасників. У разі спадкування частка переходить до спадкоємця без згоди учасників.
Для реалізації такого права були передбачені зміни до Закону про державну реєстрацію, відповідно до яких спадкоємець може стати учасником товариства на підставі заяви про вступ до товариства, поданої державному реєстратору разом із документом, що підтверджує його право на спадщину. Регулюється ст. 23-24 Закону.
«Закон значно змінює підхід до врегулювання виходу та виключення учасника». Стаття 25 Закону.
Так, відтепер учасник товариства, що володіє часткою в 50 % та більше від статутного капіталу, не може без погодження інших учасників вийти з товариства. Після отримання згоди на вихід, товариство зобов’язане протягом 30 днів повідомити колишнього учасника про вартість його частки та надати копії документів, що підтверджують розрахунки.
Крім цього, законом не передбачено можливості виключити учасника за невиконання обов’язків або у разі, якщо його дії перешкоджають досягненню мети товариства. Виключити учасника можна буде лише у разі несплати ним вартості частки у статутному капіталі або у разі смерті/припинення учасника (чи у разі, якщо правонаступники своєчасно не звернулися із заявою про вступ до товариства).
«Можливість створення Наглядової Ради»
Статтею 39 Закону визначено можливість створення Наглядової Ради. Члени наглядової ради зможуть виконувати свої посадові обов’язки як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору.
При цьому Законом вводиться відповідальність виконавчого органу та наглядової ради всім своїм майном перед Товариством за збитки, заподіяні їх діями або бездіяльністю. Крім цього, на виконавчий орган покладено обов’язок скликати загальні збори товариства у разі, якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50% порівняно з попереднім роком (ст. 32 Закону).
У разі невиконання такого обов’язку, як і у разі банкрутства товариства, члени виконавчого органу будуть нести солідарну відповідальність за обов’язки товариства перед кредиторами.
«Законом частково запроваджено механізм обмеження конкуренції для посадових осіб товариства»
Так, члени виконавчого органу і наглядової ради не можуть здійснювати господарську діяльність (як ФОП чи учасники або посадові особи інших товариств) у сфері діяльності товариства, в якому вони займають керівну посаду, без попередньої згоди своїх роботодавців.
Серед іншого, зміни також стосуються складу учасників Товариства, а саме Законом знято обмеження щодо кількісного складу учасників Товариства не більше 100 осіб та Статтею 14 Закону зменшено строк для повного внесення вкладу учасником товариства з одного року до шести місяців з дати державної реєстрації товариства.
Також Законом скасовано обов’язок учасників вказувати у статуті розмір статутного капіталу та склад учасників ТОВ.
Ще одним нововведенням є можливість визначити у статуті товариства порядок проведення загальних зборів шляхом відео конференції (ст. 34 Закону).
Законом також встановлено нове право для учасників: у разі, якщо треті особи мають намір зробити додатковий вклад до статутного капіталу ТОВ, наявні учасники з метою збереження розміру своєї частки мають переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення, пропорційно до їх частки. Дане питання регулюється ст. 18 та ст. 20 Закону.
«При зменшенні статутного капіталу, кредиторам товариства за новим Законом надається лише 30 днів на заявлення своїх вимог до товариства.» (ст. 19 Закону).
Крім цього, передбачено можливість учасників брати участь у зборах шляхом надіслання нотаріально засвідченого документу, що відображає його голоси та повинен бути долучений до протоколу (Поняття заочного голосування врегульоване ст. 36 Закону). Звичайно дана норма є актуальною у 2018 році, крім того, кожен раз прилітати з Кіпру не досить зручно.
Також врегульовано питання щодо порядку звернення стягнення на частку у статутному капіталі (ст. 22 Закону).
Тепер таке стягнення може бути реалізовано на підставі виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або про звернення стягнення на частку майнового поручителя.
Також Закон визначає поняття значного правочину (критерії якого учасники можуть встановити у статуті) та правочину, щодо якого є заінтересованість (правочини із посадовими або афілійованими особами товариства чи іншими особами, визначеними у статуті). Регулюється ст. 45-47 Закону.
У будь-якому разі, законодавець зобов’язує попередньо погоджувати правочини, вартість яких перевищує 50 % вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, виключно на загальних зборах. Допускається наступне схвалення значних правочинів.
Що ж, новий закон покликаний змінити «правила гри» Товариств під час здійснення ними своєї діяльності, чи будуть вказані зміни позитивними або навпаки покаже час.
