Переходимо на загальну систему оподаткування у 2018 році
Загальна система оподаткування у низці випадків може мати перевагу перед спрощеною, так як податки сплачуються не з доходу, а з прибутку, який враховує наявні витрати ФОП. При наявності у підприємця значних витрат вигіднішою стає саме загальна система, а не єдиний податок. Також вона є єдиною можливою у випадках, коли ФОП здійснює заборонені для спрощеної системи види діяльності або господарські операції (наприклад, бартерна форма розрахунку, діяльність у сфері аудиту, технічних досліджень, організація та проведення гастрольних заходів, брокерська діяльність). Перевищення виручки (доходу) у 5 млн грн також позбавляє можливості перебувати на спрощеній системі. Облік доходів та витрат ведеться ФОП у Книзі обліку доходів і витрат (КНИГА), що на сьогодні ведеться в паперовій формі. Заповнюється вона у гривнях з копійками. Після закінчення кожного, місяця, кварталу, року не забуваємо підбивати підсумки. Крім того, погодьтеся, що у сторіччя комп’ютерних технологій і загального «полегшення» обліку програмним забезпеченням, писанина у книгу – це якось…лінь.
Податки ФОП 2018
ФОП сплачує зараз та буде це робити у 2018 р. такі податки та обов’язкові внески:
- податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18%;
- військовий збір (ВЗ) – 1,5%;
- єдиний соціальний внесок (ЄСВ 2018) – 22%.
Більш детально ми вже писали про це.
Сплачуються дані податки з отриманого чистого оподатковуваного доходу (прибутку), тобто за формулою:
Чистий оподаткуваний дохід ФОП (прибуток) = Доходи ФОП – Витрати ФОП
Також на загальних підставах ФОП може бути платником ПДВ. У 2018 р. порядок розрахунку та сплати ПДФО, ВЗ для ФОП практично не змінюється. Згадаємо зараз основні нюанси розрахунку цих податків, зосередивши увагу на спірних питаннях: у який саме рік віднести ті чи інші доходи і витрати, що носять перехідний характер (знаходяться на перетині двох років). ПДФО та ВЗ для ФОП загальної системи Базою нарахування ПДФО є прибуток ФОП:
ПДФО = (Доходи – Витрати) × 0,18
Щодо ВЗ, то формула розрахунку така ж, але з іншою ставкою:
ВЗ = (Доходи – Витрати) × 0,015
Правила розрахунку доходів і витрат встановлені ст. 177 ПКУ.
Основними нюансами, на які слід звернути увагу, є:
- датою формування доходу є дата фактичного надходження компенсації за відвантажені товари, виконані роботи (надані послуги). Це значить, що на дату підписання накладних або актів приймання-передачі виконаних робіт доходу у ФОП немає. Наприклад, уся сума авансів, що отримав ФОП у 2017 р. за товари, роботи, послуги, які буде постачати (надавати) у 2018 р. підлягає включенню до доходу 2017 р.;
- для визнання витрат необхідне їх документальне підтвердження, а також оплата таких витрат і їх пов’язаність з отриманим доходом. Крім того, витрати мають бути у переліку витрат, визначеному п. 177.4 ПКУ. Тільки при дотриманні усіх цих вимог витрати можна визнати!
Як та у якому періоді визнати витрати ФОП
Перепродаж раніше придбаних товарів.
Прикладом може бути також ситуація з перепродажу товарів: ФОП заплатив за товари у грудні 2017 р., але продає їх та отримує грошові кошти за них у січні 2018 р. У даній ситуації треба відобразити дані витрати у 2018 р., а не у 2017 р. Щодо ведення КНИГА у такому випадку у ДФС також роз’яснюють, що якщо витрати фактично понесені в поточному році, а дохід отримано в наступному, їх можна записати в графу 6 КНИГА наступного року (див. консультацію ДФС в 104.05 ЗІР).
«Для визнання витрат необхідна оплата витрат та їх безпосередня пов’язаність з отриманням доходу в розрахунковому періоді»
Сплата комунальних послуг і послуг зв’язку.
У ситуації, коли дохід/виручка були отримані у грудні 2017 р., а витрати, що пов’язані з таким доходом будуть сплачені тільки у січні 2018 р., то такі витрати зменшують базу оподаткування того звітного періоду, в якому вони були фактично понесені/оплачені, тобто уже у 2018 р. (див. 104.04 ЗІР). Така ситуація звичайна для сплати комунальних платежів та послуг телефонного зв’язку, так як вони можуть сплачуватися й у січні 2018 р., але стосуватися грудня 2017 р.
Таким чином, при визнанні витрат 2018 р. слід врахувати й витрати, які були фактично понесені у 2017 р., але сплачені у 2018 р.
Орендні платежі.
У випадку, якщо ФОП здійснює оплату у грудні 2017 р. оренди на 1 квартал 2018 р., маємо ситуацію: витрати сплачені у 2017 р., але стосуються послуг, які будуть отримані в 2018 р. Проте ставлення ДФС до таких платежів аналогічне до сплати комунальних послуг (див. відповідь на питання у 104.05 ЗІР). Витрати зі сплати оренди відображаємо у тому періоді, коли вони були фактично сплачені. У нашій ситуації – грудень 2017 р.
Виплати найманим ФОП працівникам.
Тут також є нюанси. Перше, дані витрати ФОП відображає, по-суті, двічі: у формі 1ДФ та у Книзі. Виплата зарплати може відбуватися вчасно, але не співпадати з місяцем її нарахування. Наприклад, якщо у січні 2018 р. ФОП виплачує працівникам зарплату за грудень 2017 р., то відобразити ці витрати треба наступим чином: у графі 3 форми № 1 ДФ за IV квартал 2017 р.; у Книзі в січні 2018 р. за умови, що підприємець отримував у цьому місяці дохід. Витрати на оплату праці прямо не пов’язані з отриманням доходу, тому їх запис здійснюється на дату фактичної виплати зарплати без огляду чи є запис по графі 2 Книги за цей день. Однак, якщо підприємець протягом місяця взагалі не отримував дохід, то заповнювати дану графу у такому місяці ДФС забороняє (див. роз’яснення в 104.08 ЗІР).
ФОП включає сплату ЄСВ до складу витрат у періоді його фактичної сплати, тобто: сплата ЄСВ по найнятим працівникам включається у січні 2018 р., якщо виплата зарплати також здійснюється у січні 2018 р. (але зарплата за грудень 2017 р.); сплата ЄСВ “за себе” включається до витрат у місяці такої сплати. У 2018 р. необхідно сплатити ЄСВ до 9 лютого 2018 р. (ЄСВ “за себе” за 2017 р.). ЄСВ за новими правилами у 2018 р. буде сплачуватися щокварталу.
ФОП на загальній системі не може включати до складу витрат:
- акцизний податок, плату за землю,
- податок не нерухомість,
- ПДВ (якщо є платником ПДВ),
- ПДФО та ВЗ, які сплачуються “за себе”.
Щодо ПДФО та ВЗ, які сплачуються за найнятих працівників, то вони входять до складу їх витрат на оплату праці та потрапляють разом з їх виплатою до складу підприємницьких витрат ФОП. Дані витрати в Книзі можна показувати незалежно від отриманого доходу за цей день.
Збитки минулого року.
Ще одним нюансом є те, що якщо підприємець минулого року поніс збитки, то на наступний рік вони не переносяться, що випливає зі ст. 177 ПКУ (“об’єкт оподаткування визначається за календарний рік”). Це значить, що збиток 2017 р. ФОП не може використати для зменшення прибутку, який буде отриманий підприємцем у 2018 р.. «Збитки минулого року не зменшують прибуток наступного!»
Амортизація для ФОП у 2018 році
У 2018 р. вперше!! в поданих деклараціях за минулий рік, можна врахувати амортизаційні витрати. У 2017 р. підприємцям на загальній системі дозволено нараховувати амортизацію основних засобів і нематеріальних активів (строки корисного використання ФОП встановлює відповідно до пп. 177.4.9 ПКУ, метод амортизації – лише прямолінійний). З нарахуванням амортизації можуть статися помилки з періодизації понесених витрат у ФОП. Нагадуємо, що визнання витрат на амортизацію здійснюється щомісяця (ми про це писали тут). Також амортизація починає нараховуватися з місяця наступного за місяцем введення об’єкта в експлуатацію (пункт 29 П(С)БО 7 “Основні засоби” та лист ДФС). Місяць придбання та місяць введення в експлуатацію також можуть відрізнятися, тому введення в експлуатацію необхідно оформити документально, хоча б у формі наказу ФОП (!).
Наприклад, ФОП придбав у грудні 2017 р. об’єкт основних засобів та ввів його в експлуатацію у цьому ж місяці. Першим місяцем нарахування амортизації буде саме січень 2018 р. У грудні 2017 р. амортизація у такому разі не нараховується, а витрати на придбання такого основного засобу в КНИЗІ не відображаються. Нагадуємо також, що не підлягають амортизації у ФОП основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі.
ЄСВ та загальна система оподаткування у 2018 році
Зміни в цілому пов’язані зі зміною мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на працездатну особу. У 2018 р. вони мають становити 3723 грн та 1700 грн відповідно. Основні тези:
Звіт з ЄСВ – До 10 лютого року, наступного за звітним
Строки сплати податків ФОП у 2018 році ПДФО “за себе”.
Сума оподатковуваного прибутку ФОП визначається за результатами календарного року. Однак, сплата ПДФО й надалі відбувається у вигляді авансових платежів. Авансові платежі ФОП розраховує самостійно на підставі фактичних даних, які існують в КНИЗІ за підсумками кварталу.
Сплату здійснюють 20-го числа місяця наступного за кожним календарним кварталом, окрім 4 кварталу.
За останній квартал 4 авансовий платіж з ПДФО не розраховують та не сплачують, так як сплачується загальна сума податку за рік з урахуванням уже сплачених авансових платежів. Це треба здійснити впродовж 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року).
Графік сплати ПДФО для ФОП у 2018 році:
19 лютого 2018 р. – за 2017 рік (до 9 лютого включно подати декларацію за 2017 р.);
20 квітня 2018 р. – за І квартал 2018 р.;
20 липня 2018 р. – за ІІ квартал 2018 р.;
19 жовтня 2018 р. – за ІІІ квартал 2018 р. ВЗ “за себе”.
Військовий збір сплачується тільки один раз, за підсумками року. Сплачується разом з ПДФО (декларація та ж сама). Таким чином, за 2017 р.
ВЗ треба сплатити до 19 лютого 2018 р. включно.
ЄСВ “за себе”
У 2017 р. та раніше використовувався річний період сплати.
ЄСВ за 2017 р. треба сплатити до 9 лютого 2018 р. включно. Однак, це останній раз.
Починаючи з 1 січня 2018 року, підприємці на загальній системі оподаткування сплачують єдиний внесок за себе за результатами кожного кварталу. Такі платежі потрібно здійснювати до 20-го числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачують єдиний внесок.
Перший раз за такою схемою єдиний внесок підприємці-загальносистемники сплачують до 20 квітня за 1 квартал 2018 року.
За новими правилами, з 1 січня 2018 року всі ФОП, у т.ч. й на загальній системі, зобов’язані сплачувати ЄСВ до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Графік сплати ЄСВ для ФОП у 2018 році:
20 квітня 2018 р. – за І квартал 2018 р.;
20 липня 2018 р. – за ІІ квартал 2018 р.;
19 жовтня 2018 р. – за ІІІ квартал 2018 р.;
18 січня 2019 р. – за IV квартал 2018 р.
Щодо ПДФО, ВЗ та ЄСВ, які стосуються найманих працівників, то сплачуються вони у стандартному порядку, тобто в момент виплати заробітної плати.
